Справа № 635/12292/24 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження апел.суду №11-кп/818/861/25 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.4 ст. 186 КК України
23 квітня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Харкова апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Харківського районного суду Харківської області від 27 грудня 2024 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 186 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024221160000885 від 09.09.2024, -
Вироком Харківського районного суду Харківської області від 27 грудня 2024 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, не працюючого, дітей на утриманні не має, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який раніше був судимим:
- 25.03.2021 вироком Роздільнянського районного суду Одеської області за частиною 3 статті 185 КК України до 3 років позбавлення волі, 03.11.2023 на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова звільнений умовно-дострокову з невідбутим покаранням в 1 місяць 11 днів;
- 01.04.2024 Комінтернівським районним судом м. Харкова за частиною 1 статті 309 КК України до 2 років обмеження волі, в порядку статті 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 186 КК України, та призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі.
На підставі статтей 71, 72 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за даним вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за попередніми вироками Роздільнянського районного суду Одеської області від 25.03.2021 та Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01.04.2024, та призначено ОСОБА_8 остаточне покарання у виді 7 років 1 місяця позбавлення волі.
Згідно вироку, ОСОБА_8 визнаний винним у тому, що 09.09.2024 приблизно о 15:00 год. ОСОБА_8 проходячи повз магазину «Аврора» ТОВ «Вигідна покупка», розташованого за адресою: вул. Дніпровська, буд. 221, м. Мерефа, Харківського району Харківської області, у нього виник раптовий, злочинний, корисливий, умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, зайшов до приміщення магазину, підійшов до торгівельних вітрин, на яких знаходилися електронні товари, взяв звідти
три коробки з бездротовими навушниками, дві коробки торгової марки «HAVIT TW941» бездротовими навушниками та одну коробку з бездротовими навушниками торгової марки «GRAND X GB-99B» та заховав їх під свою кофту.
В цей час ОСОБА_9 , яка працює охоронцем у вказаному магазині, побачила протиправні дії ОСОБА_8 , та те, що він не маючи наміру розраховуватися на касі, а саме пройшов касову зону не розрахувавшись за вищевказаний товар, прямує до виходу з магазину, підбігла до нього та взяла його рукою за руку, попросила зупинитися та повернути взятий ним без оплати товар.
Однак, ОСОБА_8 усвідомлюючи, що його дії почали нести відкритий характер, не бажаючи повертати взятий ним товар, реалізуючи свій раптовий прямий злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи, що його дії залишаються поміченими свідком ОСОБА_9 та іншими відвідувачами магазину, умисно, з корисливою метою та корисливим мотивом, повторно, в умовах воєнного стану, намагаючись залишити приміщення магазину «Аврора» ТОВ «Вигідна покупка», поряд з входом в який він перебував, відштовхнув свідка та побіг вниз по сходах на вихід з магазину, тим самим відкрито викрав дві коробки з бездротовими навушниками торгової марки «HAVIT TW941», вартістю 1099 гривень, 549 грн. 50 коп. за оду пару, відповідно висновку експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 4317/24 від 10.09.2024, та одну коробку з бездротовими навушниками торгової марки «GRAND X GB-99B», вартістю 518 грн. 67 коп., відповідно висновку експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 4317/24 від 10.09.2024.
Заволодівши викраденим майном, що належить потерпілій, ОСОБА_8 усвідомлюючи, що його дії помічені потерпілою, не реагуючи на її вимогу повернути майно, залишив місце вчинення кримінального правопорушення, та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальні збитку на загальну суму 1617 гривні 67 копійки.
Не погодившись з зазначеним вироком обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу в якій не оспорюючи фактичних обставин справи, просить пом'якшити призначене йому покарання відповідно до положень статті 69 КК України, призначити йому мінімально можливе покарання.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги обвинувачений вказує на визнання вини у повному обсязі, щире каяття, наявність на утриманні матері похилого віку, яка хворіє, відсутність цивільного позову та претензій з боку потерпілого.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження та переглянувши судове рішення, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, зважаючи на наступне.
Дії обвинуваченого кваліфіковано правильно, висновки суду відносно фактичних обставин справи, які в суді першої інстанції не заперечувались і відносно яких, відповідно до вимог частини 3 статті 349 КПК України докази не досліджувались, колегія суддів на підставі частини 2 статті 394, частини 1 статті 404 КПК України, не перевіряє.
Згідно вимог статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Перевіряючи вирок в межах апеляційної скарги обвинуваченого, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано та вмотивовано дійшов висновку про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого злочину, достатньо та правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, наявність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, та призначив покарання відповідно до вимог статей 50, 65 КК України.
Відповідно до частини 2 статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до норм статті 65 КК України та роз'яснень, наведених у пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
При призначенні ОСОБА_8 покарання, суд першої інстанції діяв з дотриманням вимог статей 50,65 КК України, врахував особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше неодноразово судимий, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, за місцем мешкання характеризується посередньо, на військову службу по мобілізації у період з 24.02.2022 року по теперішній час не призивався, на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , не перебуває.
Відповідно до статті 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд першої інстанції визнав - щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину. Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до статті 67 КК України, судом першої інстанції визнав - повторність злочинів, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.
Вказані обставини, судом першої інстанції чітко, логічно та мотивовано вказані у мотивувальній частині вироку при обґрунтуванні судом ухваленого рішення щодо кваліфікації вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, призначення йому певного виду та міри покарання.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, не можливе без його ізоляції від суспільства та правильно призначив покарання, в межах санкцій частини 4 статті 186 КК України, та визначив остаточне покарання відповідно до положень статті 71 КК України, тобто шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за попередніми вироками, призначивши ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 1 місяць.
На думку колегії суддів, саме такий вид і міра покарання буде ефективним та дієвим для досягнення мети виправлення, достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про наявність у нього хворої матері похилого віку, щире каяття та визнання вини, відсутність претензій зі сторони потерпілого, що могло б слугувати підставами для призначення ОСОБА_8 мінімального покарання відповідно до положень статті 69 КК України, на думку суду апеляційної інстанції є безпідставними, з огляду на те, що ОСОБА_8 раніше неодноразово судимий за вчинення, в тому числі умисних корисливих злочинів, відбував покарання в місцях позбавлення волі, звільнявся умовно-достроково та звільнявся від призначеного покарання відповідно до положень статті 75 КК України.
Крім того ОСОБА_8 будучи засудженим вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 01.04.2024 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 309 КК України, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, та в період іспитового строку 09.09.2024 скоїв злочин, передбачений частиною 4 статті 186 КК України, за який його засуджено оскаржуваним вироком.
З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що обвинувачений своєю поведінкою не доводить свого виправлення та перевиховання, належних висновків для себе не робить, є суспільно-небезпечною особою, яка наполегливо не бажає ставати на шлях виправлення.
На думку колегії суддів, обвинуваченим не наведено в поданій апеляційній скарзі обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, які могли б свідчити про явну суворість призначеного покарання судом першої інстанції.
У зв'язку із наведеним, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та пом'якшення призначеного йому покарання відповідно до положень статті 69 КК України.
Керуючись статтями 405, пунктом 1 частини 1 статті 407, 418, 419 КПК України,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Вирок Харківського районного суду Харківської області від 27 грудня 2024 року стосовно ОСОБА_8 - залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою - в той самий строк, з моменту отримання копії судового рішення.
Головуючий:
Судді: