Справа № 621/3575/24 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження апел.суду №11-кп/818/439/25 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.1 ст. 309 КК України
23 квітня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Харкова апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Зміївського районного суду Харківської області від 04 жовтня 2024 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 309 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024226310000134 від 03.09.2024, -
Вироком Зміївського районного суду Харківської області від 04 жовтня 2024 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Моспіне Донецької області, є громадянином України, має середню освіту, одружений, працює трактористом - машиністом сільськогосподарського виробництва ФГ "СОЛВІ", зареєстрований в АДРЕСА_1 , фактично проживає в АДРЕСА_2 , який раніше судимим не був, визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України, та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
Згідно вироку, ОСОБА_8 в середині серпня 2024 року в с. Лиман Чугуївського району Харківської області, на лузі поблизу домоволодіння № 11 по вулиці Охотничій, виявив дикорослу рослину коноплі та, діючи з метою незаконного придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів для особистого вживання, зірвав верхівки виявленої рослини, переніс їх до місця свого проживання у будинок АДРЕСА_2 , де зберігав їх з метою природного висушування, а потім частково подрібнив, чим незаконно придбав і виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який в подальшому зберігав за місцем свого проживання для власного вживання за допомогою саморобного пристрою з полімерної пляшки та наперстку.
07 вересня 2024 року, в період часу з 09:08 години по 09:43 годину, під час обшуку будинку АДРЕСА_2 працівники поліції виявили та вилучили: речовину рослинного походження у пластиковій ємності, речовину рослинного походження з листям та стеблями, які містять канабіс, який віднесено до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, загальною масою в перерахунку на суху речовину 14,7851 г.; два фрагменти полімерних пляшок та один наперсток, на яких міститься нашарування наркотичного засобу - екстракту канабісу, обіг якого обмежено, загальною масою в перерахунку на суху речовину 4,8915 г., які ОСОБА_8 , за вказаних вище обставин, незаконно придбав, виготовив та зберігав, без мети збуту.
Зазначеними діями ОСОБА_8 вчинив незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.
Не погодившись з зазначеним вироком, захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу в якій просить вирок Зміївського районного суду Харківської області від 04.10.2024 - пом'якшити, призначити покарання у виді мінімального штрафу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник вказує на те, що ОСОБА_8 повністю визнав вину, щиросердно розкаявся у вчиненому, сприяв слідству на досудовому розслідуванні, на спеціалізованих обліках не перебуває, раніше судимим не був, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягався, за місцем фактичного проживання характеризується виключно позитивно, має двох неповнолітніх дітей, офіційно працевлаштований на посаді тракторист - машиніст ФГ «СОЛВІ», обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено. На даний час ОСОБА_8 проживає разом з жінкою, у якої батько нещодавно прооперований та йому було ампутовано ногу, а мати є інсулінозалежною.
Обвинувачений ОСОБА_8 будучи належним чином повідомленим про дату та час судового засідання, до суду апеляційної інстанції не прибув, надав заяву, в якій просив апеляційний розгляд провести без його участі, призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 17 000 грн., який зобов'язується сплатити відразу після постановлення рішення.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення захисника, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши оскаржуваний вирок, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Дії обвинуваченого кваліфіковано правильно, висновки суду відносно фактичних обставин справи, які в суді першої інстанції не заперечувались і відносно яких, відповідно до вимог частини 3 статті 349 КПК України докази не досліджувались, колегія суддів на підставі частини 2 статті 394, частини 1 статті 404 КПК України, не перевіряє.
Надаючи оцінку вироку в частині правильності призначення покарання обвинуваченому, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи захисника про можливість призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу є слушними. Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації таке покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Під час вибору заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують та обтяжують.
Призначаючи покарання у кримінальному провадженні, залежно від конкретних обставин справи, особи засудженого, дій, за які його засуджено, наслідків протиправної діяльності суд вправі призначити такий вид та розмір покарання, який у конкретному випадку буде необхідним, достатнім, справедливим, слугуватиме перевихованню засудженої особи та відповідатиме кінцевій меті покарання в цілому.
Суд першої інстанції, визначаючи ОСОБА_8 вид та міру покарання врахував, що він раніше судимим не був, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, одружений, з 05.07.2017 працює трактористом - машиністом сільськогосподарського виробництва ФГ «СОЛВІ», вчинив кримінальне правопорушення - проступок.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , відповідно до пункту 1 частини 1 статті 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, які відповідно до пункту 11 частини1 статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 , визнано вчинення кримінального правопорушення з використанням умов воєнного стану.
З урахуванням наведеного, для виправлення обвинуваченого та попередження здійснення ним нових кримінальних правопорушень суд першої інстанції дійшов висновку, що останньому необхідно призначити покарання в межах санкції статті, а саме у виді обмеження волі.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги захисника, колегія суддів приймає до уваги наявність обставин, що пом'якшують покарання, та те, що ОСОБА_9 працює, одружений, на утриманні має двох дітей, за місцем фактичного мешкання та роботи характеризується позитивно, раніше судимим не був, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягався.
Враховуючи дані, що характеризують обвинуваченого, тяжкість кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, відсутність наслідків у виді заподіяння шкоди, позицію сторони захисту щодо можливості призначення покарання у виді штрафу, суд апеляційної інстанції вважає, що призначене покарання судом першої інстанції у виді обмеження волі є занадто суворим, та перешкод для призначення більш м'якого виду покарання, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Відповідно до статті 414 КК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Враховуючи встановлене суд апеляційної інстанції вважає за необхідне, на підставі пункту 1 частини 1 статті 408 КПК України змінити вирок суду та пом'якшити ОСОБА_8 покарання за частиною 1 статті 309 КК України до штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., яке буде необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання обвинуваченого, буде відповідати принципу індивідуалізації, а також досягненню мети - попередження скоєння ним нових злочинів.
Встановленні колегією суддів обставини є підставою для зміни вироку суду першої інстанції, такий висновок узгоджується із практикою Верховного Суду, який неодноразово зазначав, що із системного аналізу статей 408, 418, 420 та 421 КПК України слідує, що апеляційний суд ухвалює рішення, яким погіршується становище обвинуваченого, у формі вироку, а в решті випадків - у формі ухвали.
У зв'язку із наведеним, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 підлягає задоволенню, а вирок Зміївського районного суду м. Харкова від 04.10.2024 зміні, в частині призначеного ОСОБА_8 покарання.
Керуючись статтями 405, пунктом 2 частини 1 статті 407, пунктом 1 частини 1 статті 408, 414, 418, 419 КПК України,-
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - задовольнити.
Вирок Зміївського районного суду Харківської області від 04 жовтня 2024 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 - змінити.
Пом'якшити ОСОБА_8 призначене йому покарання за частиною 1 статті 309 КК України з одного року обмеження волі до штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
В решті вирок Зміївського районного суду Харківської області від 04 жовтня 2024 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: