Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/325/25 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
23.04.2025 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому у порядку письмового провадження, матеріали продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12023121090000028 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 146 КК України, за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_7 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , на ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 28.03.2025, якою стосовно обвинуваченого
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомиргород Кіровоградської області, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-09.05.2022 Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 348, ч. 1 ст. 263 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України, до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років з конфіскацією майна,
продовжено строк тримання під вартою строком на 2 місяці, а саме до 28.05.2025, з правом внесення застави відповідно до ухвали Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 07.03.2024.
У провадженні Бобринецького районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження № 12023121090000028 стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 146 КК України.
Під час судового засідання у вказаному кримінальному провадженні процесуальний прокурор ОСОБА_8 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри останнього у вчиненні умисних особливо тяжких та тяжкого кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 146 КК України та ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також неможливістю застосування інших запобіжних заходів не пов'язаних з триманням під вартою.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 28.03.2025 обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено термін застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 28.05.2025.
Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні умисних особливо тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 146 КК України, за одне з яких передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна, а тому дані обставини дають підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений може вчинити нові злочини та ухилятися від суду з метою уникнення покарання, крім того, може незаконно впливати на свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечить його належної процесуальної поведінки та попередження ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 , просить скасувати дану ухвалу суду та постановити нову, якою змінити ОСОБА_6 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про відсутність законних підстав та об'єктивних даних, які б з достовірністю свідчили про те, що перебуваючи на волі її підзахисний буде переховуватись від слідства та суду, продовжувати злочинну діяльність, а також недоведеність прокурором ризиків, передбачених положеннями ст. 177 КПК України.
З посиланням на ряд рішень Європейського суду з прав людини («Єлоєв проти України», «Харченко проти України», «Боротюк проти України») адвокат стверджує про відсутність законних підстав для продовження такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
При таких обставинах, вважає, що висновки судді є необґрунтованими, оскільки не наведено доказів про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, а також недоведеність слідчим та прокурором ризиків, передбачених положеннями ст. 177 КПК України.
Заслухавши суддю доповідача, дослідивши виділені матеріали кримінального провадження, зваживши доводи апеляційної скарги захисника, колегія суддів приходить до таких висновків.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Як вбачається з виділених матеріалів судового провадження № 395/201/23 у провадженні Бобринецького районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження № 12023121090000028 стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 146 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч. 2 цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Як встановлено колегією суддів в судовому засіданні суду апеляційної інстанції та, що знайшло своє підтвердження і у відповідних матеріалах кримінального провадження № 395/201/23, в судовому засіданні судом першої інстанції, в порядку ст. 331 КПК України, розглянуто клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 з обґрунтуванням доцільності обрання даного запобіжного заходу.
Вирішуючи питання продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 суд першої інстанції належно дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обґрунтовано прийшов до висновків про існування обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою. Судом встановлено, що процесуальні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були заявлені під час попереднього застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися і виправдовують тримання обвинуваченого під вартою і на даний час.
Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ретельно перевірив доводи прокурора про доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 належно з'ясував обставини, які мають значення для вирішення питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обставини, на які посилається прокурор в обґрунтування доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, дають достатні підстави вважати, що і на даний час продовжують існувати ризики того, що обвинувачений може перешкоджати судовому провадженню, впливаючи на свідків, потерпілих, переховуватися від суду з метою уникнути можливої кримінальної відповідальності, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Також, колегією суддів не встановлено обставин, які б свідчили про те, що відпала необхідність у раніше обраному обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжному заході у виді тримання під вартою.
Вищезазначені обставини на переконання колегії суддів є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу у триманні під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують право поваги до особистої свободи. Зміна запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження в суді.
Рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» визначено, що серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Колегія суддів також враховує і те, що у разі доведеності винуватості ОСОБА_6 у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком до п'ятнадцяти років, що свідчить про наявність реальних ознак суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження, у тому числі захисту прав потерпілого (ст. 2 КПК України), які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Таким чином, колегія суддів дійшла однозначного висновку про те, що доводи апеляційної скарги захисника-адвоката ОСОБА_7 щодо незаконності подальшого тримання ОСОБА_6 під вартою спростовуються вищевикладеним та матеріалами судового провадження, а наявність ризиків, які зазначені прокурором у клопотанні та оскаржуваному рішенні суду першої інстанції очевидна.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що районний суд обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора і продовжив строк тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть запобігти встановленим ризикам, зазначеним в ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, а тому апеляційну скаргу захисника необхідно залишити без задоволення, а ухвалу районного суду без зміни.
Керуючись ст.ст. 183, 199, 331, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 28.03.2025, якою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на 2 місяці, а саме до 28.05.2025, з правом внесення застави відповідно до ухвали Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 07.03.2024 - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
З оригіналом згідно:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2