Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/340/25 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
23.04.2025 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому матеріали продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12024121080000082 стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, на ухвалу Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 03.04.2025, якою стосовно обвинуваченого
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоукраїнка Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє: 26.05.2023 вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області за ч. 1 ст. 162, ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 2 місяці,
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 14:00 години 02.06.2025.
За участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6
У провадженні Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України.
У судовому засіданні, яке відбулось 03.04.2025, за клопотанням прокурора, районний суд продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 строком на 60 днів, а саме до 14:00 години 02.06.2025.
Районний суд мотивував своє рішення тим, що що обвинувачений є повнолітньою особою, військовозобов'язаний, не одружений, утриманців не має, інвалідом не являється, не працюючий, раніше неодноразово судимий, а тому відсутність міцних соціальних зв'язків вказує на можливість його ухилення від правосуддя у разі не продовження щодо нього строку тримання під вартою, а також те, що перебуваючи на волі він може вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на свідків.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу районного суду та постановити нову, якою застосувати до нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме нічний домашній арешт.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про незаконність його подальшого утримання під вартою, оскількистороною обвинувачення не доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Вважає, що посилання сторони обвинувачення на ризики того, що він може впливати на свідків, переховуватися від суду та впливати на експерта, нічим не підтверджено, а є лише припущенням прокурора.
Вказує на те, що своїми доводами про те, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він раніше судимий, прокурор порушує ст. 62 Конституції України та КПК України, а саме, що наявність судимостей не є доказом того, що він може вчинити інший злочин. Також, вказує, що прокурор не надав жодного речового доказу, що підтверджує те, що саме він вчинив злочин за ч. 4 ст. 185 КК України, чого не підтвердили у своїх показаннях і інші свідки у справі.
Зазначає, що він не може впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також зауважує, що не є доведеним ризик можливого вчинення ним нового кримінального правопорушення.
Крім того, вказує на презумпцію невинуватості, та що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви тлумачаться на користь обвинуваченого, як передбачено ст. 62 Конституції України.
Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 , який просив задовольнити подану ним апеляційну скаргу, думку прокурора, який просив залишити її без задоволення, перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Як вбачається з виділених матеріалів судового провадження № 396/832/24 у провадженні Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження № 12024121080000082 стосовно ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Нормами ч. 2 цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Як встановлено колегією суддів в судовому засіданні суду апеляційної інстанції та, що знайшло своє підтвердження і у відповідних матеріалах кримінального провадження № 396/832/24, в судовому засіданні судом першої інстанції, в порядку ст. 331 КПК України, розглянуто клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , з обґрунтуванням доцільності продовження саме даного запобіжного заходу.
Вирішуючи питання продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , суд першої інстанції належно дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обґрунтовано прийшов до висновків про існування обставин, які перешкоджають на даний час завершенню судового розгляду.
Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ретельно перевірив доводи прокурора про доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , належно з'ясував обставини, які мають значення для вирішення питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обставини, на які посилається прокурор, дають достатні підстави вважати, що на даний час існують ризики того, що обвинувачений може перешкоджати судовому провадженню, впливаючи на свідків, переховуватися від суду з метою уникнути можливої кримінальної відповідальності, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Вищезазначені обставини на переконання колегії суддів є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу у триманні під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують право поваги до особистої свободи.
Рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» визначено, що серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Колегія суддів також, зазначає, що у разі доведеності винуватості ОСОБА_6 , йому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років позбавлення волі, що свідчить про наявність реальних ознак суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження, у тому числі захисту прав потерпілого (ст. 2 КПК України), які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Таким чином, колегія суддів дійшла однозначного висновку про те, що доводи апеляційної скарги обвинуваченого щодо незаконності тримання його під вартою, спростовуються вищевикладеним та матеріалами судового провадження, а наявність ризиків, які зазначені прокурором у клопотанні та оскаржуваному рішенні суду першої інстанції очевидна.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що районний суд обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора і продовжив строк тримання обвинуваченому ОСОБА_6 , під вартою на 60 днів, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть запобігти встановленим ризикам, зазначеним в ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, а тому апеляційну скаргу обвинуваченого необхідно залишити без задоволення, а ухвалу районного суду без зміни.
Керуючись ст.ст. 183, 199, 331, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 03.04.2025, якою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком строком на 60 днів, а саме до 14:00 години 02.06.2025- залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
З оригіналом згідно:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2