23.04.2025
Справа № 721/292/25
Провадження № 2-а/721/4/2025
Путильський районний суду Чернівецької області у складі головуючої судді Стефанко У. Д., за участю секретаря судового засідання Штефюк Т. П., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №2 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 18.03.2025 отримав постанову №451 від 18.03.2025 складену посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 11.03.2025 року ОСОБА_1 , являючись військовозобов'язаним громадянином України, всупереч вимогам правил військового обліку встановленими законодавством, порушував правила військового обліку, а саме отримав повістку згенеровану через систему АІТС «ОБЕРІГ» № 2435272 від 13.02.2025 з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 26.02.2025 року на 09:00 год для уточнення військово-облікових даних, що підтверджується повідомленням наданим «Укрпоштою», однак вказану вимогу не виконав, що призвело до порушення військовозобов'язаним правил військового обліку в особливий період та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Дану постанову вважає необґрунтованою та незаконною, оскільки у встановлений законодавством спосіб належним чином оформленої повістки про виклик до територіального центру та соціальної підтримки ні особисто, ні засобами поштового зв'язку не отримував і не міг знати про дату та місце його прибуття за повісткою, а також мету такої явки, що є обов'язковою умовою для притягнення військовозобов'язаного до адміністративної відповідальності.
Просив скасувати постанову №451 від 18.03.2025 складену посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 .
07.04.2025 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказує, що повістку № 2435272 було надіслано на актуальну адресу місця проживання ОСОБА_1 . Позивачем ні в протоколі, а ні під час розгляду справи по суті про накладення адміністративного стягнення не було надано пояснень з приводу його відсутності за місцем проживанням та непереборності обставин які унеможливили отримання оскаржуваного виклику.
У зв'язку з недотриманням норм мобілізаційного законодавства та порушенням правил військового обліку, неоновленням персональних даних та нереалізацією права на відстрочку, виклик позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 був обґрунтованим та законним з метою з'ясування його правового статусу. При складанні протоколу позивач не надав доказів поважності причин неприбуття за повісткою. Просили у задоволенні позову відмовити за безпідставністю.
У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначав, що повістка №2435272 йому не вручалась, тому твердження відповідача про її належне вручення є помилковим. Просив позов задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, посилаючись на обґрунтування зазначене у відзиві на позов, просив відмовити у задоволенні позову.
Суд заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до відомостей повістки №2435272 ОСОБА_1 зобов'язано з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 26 лютого 2025 року о 09:00 для уточнення даних (а.с.28).
Дану повістку направлено засобами поштового зв'язку «Укрпошта» рекомендованим поштовим відправленням №0610230305644, причиною повернення рекомендованого поштового відправлення є відсутність адресата за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.29-30).
11.03.2025 року уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП №451 стосовно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.6).
Так, згідно вказаного протоколу ОСОБА_1 , являючись військовозобов'язаним громадянином України, всупереч вимогам правил військового обліку встановленими законодавством, порушував правила військового обліку, а саме отримав повістку згенеровану через систему АІТС «ОБЕРІГ» № 2435272 від 13.02.2025 з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 26.02.2025 року на 09:00 год для уточнення військово-облікових даних, що підтверджується повідомленням наданим «Укрпоштою», дану вимогу не виконав. Своїми діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги пп. 5 та 7 ч. З ст. 1, ч. 8 ст. 2, п. 2 ч. 1 та ч. З ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, а також ст.22, п.1, абзац 1 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що призвело до порушення військовозобов'язаним правил військового обліку в особливий період, чим вчинив(ла) правопорушення, передбачене ч. З ст. 210-1 КУпАП. ОСОБА_1 особисто розписався у протоколі. ОСОБА_1 роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України, а також права та обов'язки передбачені ст. 268 КУпАП та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о "10" годині "00" хв. 18.03.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 . В графі підпис особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 особисто розписався, в поясненнях та зауваженнях до протоколу ОСОБА_1 зазначив - "що про існування повістки ТЦК не знав, працівниками Укрпошти не був повідомлений. При розгляді справи просив врахувати, що він користується правом на відстрочку, тому з'явитися по даній повістці до ТЦК для нього не є проблемою".
На підставі встановлених у протоколі обставин, 18.03.2025 року т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 прийнято постанову за №451, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн (а.с. 4-5).
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210--1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
В силу ч. 1 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 3 наведеної статті вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже стаття 210-1 КУпАП визначає відповідальність за порушення положень законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та визначає підвищену відповідальність у разі вчинення адміністративного правопорушення в особливий період.
Згідно з абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває і досі.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 2105-IX від 03.03.2022 затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію», яким оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і досі.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені у ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до ч. якої у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Нормами ч. 1-3 ст. 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши повістку №2435272, якою ОСОБА_1 зобов'язано з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 26 лютого 2025 року о 09:00 для уточнення даних, суд встановив, що дану повістку направлено засобами поштового зв'язку «Укрпошта» рекомендованим поштовим відправленням № 061023035644 та 07.02.2025 її повернуто відправнику з відміткою « адресат відсутній за вказаною адресою».
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 (далі-Порядок №560)
Пунктом 41 Порядку №560 встановлено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
За таких правового регулювання повернення поштового відправлення з відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання є належним доказом вручення повістки.
Разом з тим, відповідно до п.82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 15 березня 2009 року, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Проте, відповідно до трекінгу відправлень Укрпошти №0610230305644, кореспонденція з позначкою "Повістка ТЦК" прибула до поштового відділення в с-ще Путила 21.02.2025, і саме 26.02.2025 працівниками Укрпошти зафіксовано невдалу спробу вручення повістки адресату за адресою його реєстрації - АДРЕСА_1 ).
У той же час суд зауважує, що відповідно до даних повістки №2435272, ОСОБА_1 необхідно було з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 саме 26.02.2025 року о 09:00, тобто зранку у день вручення (невручення) повістки за місцем проживання позивача.
За таких обставин, позивач був об'єктивно позбавлений можливості прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 у визначений у повістці час внаслідок дій третіх осіб.
В подальшому, 11.03.2025 року позивач самостійно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою скористатися правом на відстрочку та у подальшому зафіксовано у системі АІТС «ОБЕРІГ» право на відстрочку з 18.03.2025 по 08.05.2025 (а.с.31).
Наведене вказує на добросовісний характер поведінки позивача у відношенні військового обов'язку та відсутність наміру ухилення від оновлення своїх даних.
В контексті даної справи суд зауважує на суттєвому розмірі штрафу, тому на ТЦК та СП покладається вимога пересвідчитись у належному сповіщені особи про необхідність прибути за викликом. Підставою для накладення адміністративного стягнення можу бути визнана виключно умисна поведінка направлена на ухилення від обов'язку прибути по повістці. Відсутність доказів обізнаності особи про існування повістки, за умови її добросовісної поведінки, не може бути підставою для накладення адміністративного стягнення.
Отже, встановлені під час розгляду справи обставини вказають на відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення (умисної протиправної бездіяльності), що є підставою для скасування постанови про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП №451 від 11.03.2025 року та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 245, 254, 256, 268, 280 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 19-20, 71, 72, 77, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 451 за справою про адміністративне правопорушення від 18.03.2025 відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 судові витрати у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп на відшкодування сплаченого судового збору .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами які не були присутні при проголошенні рішення в той же строк з дня отримання копії рішення.
Суддя Уляна СТЕФАНКО