17 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 990/25/25
провадження №11-128 заі25
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Шевцової Н. В.,
суддів Банаська О. О., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Губської О. А., Єленіної Ж. М., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.,
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 лютого 2025 року (судді Блажівська Н. Є., Білоус О. В., Желтобрюх І. Л., Шишов О. О., Яковенко М. М.) у справі № 990/25/25 за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України, Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправною бездіяльності та дій органів державної влади, порушення прав на соціальну допомогу, порушення конституційних прав, гарантованих статтями 8, 32 Конституції України, та перевищення владних повноважень Президентом України,
Короткий зміст та обґрунтування наведених у позовній заяві вимог
1. У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) як суду першої інстанції з позовом до Верховної Ради України, Президента України Зеленського В. О., у якому просив:
- визначити відповідальними осіб за порушення права на соціальну допомогу та банківське обслуговування, а також за порушення права на правову допомогу;
- встановити, що згідно зі статтями 75 та 102 Конституції України Президент України як гарант додержання Конституції має нести відповідальність за створення ініціатив, що порушують права та свободи громадян.
Крім того, у позовній заяві ОСОБА_1 просив:
- зобов'язати відповідача усунути проблеми Закону для відкриття банківського рахунку позивачу на умовах, визначених законодавством, та відкрити без будь-яких незаконних вимог щодо наявності мобільного телефону;
- зобов'язати відповідача прийняти належний закон и видати позивачу пластикову банківську картку для обслуговування рахунку без телефону;
- визнати дії Президента України, які призводять до порушення порушенню права громадян на банківське обслуговування та соціальну допомогу, незаконними та такими, що перевищують його повноваження;
- зобов'язати відповідача (Президента України) забезпечити надання соціальних виплат у формі, що відповідає закону та не залежить від наявності мобільного телефону або додатка "Дія";
- зобов'язати суд визнати відповідачів винними у порушенні права позивача на відкриття банківського рахунку, незаконній відмові в наданні банківських послуг та нав'язуванні використання мобільного телефону через додаток "Дія";
- визнати, що вимога банку використовувати мобільний телефон для доступу до банківського рахунку порушує договір банківського обслуговування, створюючи вразливість та підвищений ризик втрати коштів клієнта. А тому відповідачі порушили Закон;
- визнати, що вимога банку щодо використання мобільного телефону є порушенням права власності споживача, та нав'язуванням платних послуг;
- зобов'язати Національний банк України (далі - НБУ) вилучити з нормативних актів вимогу про обов'язкове використання мобільного телефону для відкриття банківського рахунку;.
- зобов'язати Президента України та Верховну Раду України вжити заходів для забезпечення дотримання банками законодавства та конституційних прав громадян у сфері банківського обслуговування включно з вимогами про скасування вимоги про обов'язкове використання мобільного телефону та його адекватну сертифікацію;
- витребувати від НБУ ліцензії та сертифікати, які підтверджують, що телефони та конкретні їхні моделі є безпечними для використання у банківських операціях, мають двостороннє шифрування та належний захист від прослуховування, що підтверджує їхню належність до банківського обладнання;
- визнати дискримінаційними умови отримання соціальних виплат, які вимагають використання мобільних пристроїв та додатка "Дія" і створюють непосильний фінансовий тягар для пенсіонерів та інвалідів;
- зобов'язати Президента України забезпечити надання соціальних виплат у формі, яка не залежить від придбання дорогого обладнання та використання конкретних додатків, і є доступною всім громадянам України;
- зобов'язати Президента України провести розслідування та виявити порушення під час розробки додатка "Дія" і встановити незаконні дії та використання коштів не за призначенням Благодійним фондом "Східна Європа";
- зобов'язати Президента України та Верховну Раду України вжити заходів для забезпечення права громадян на доступ до державних послуг без використання смартфонів та інтернет-додатків;
- включити витрати на придбання смартфонів та послуги зв'язку та інтернет в розрахунок прожиткового мінімуму, оскільки їхнє використання стало обов'язковим для отримання соціальних виплат та доступу до державних послуг;
- визнати постанову Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2024 року № 1330 такою, що не відповідає заявленій меті та не забезпечує належного доступу громадян до соціальної допомоги, через необґрунтовані та незаконні вимоги та обмеження, а також неефективна щодо підтримки внутрішнього ринку та українських виробників;
- визнати дії Президента України, що призвели до прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2024 року № 1330, незаконними та такими, що порушують права громадян па соціальну допомогу, банківське обслуговування та права споживачів;
- зобов'язати Президента України внести зміни до цієї постанови, що відповідають Конституції та законодавству України, забезпечити можливість отримання соціальних виплат без використання додатків та смартфонів, не створюючи штучних бар'єрів для людей, а також використовувати ефективніші економічні механізми підтримки українських виробників;
- зобов'язати Президента України та Верховну Раду України ініціювати прозору та ефективну програму підтримки українського виробника через регулювання імпорту та експорту та запровадження ефективної податкової політики;
- зобов'язати Президента України та Верховну Раду України вжити заходів для забезпечення права громадян на доступ до державних послуг та соціальної допомоги без додаткових обмежень, включаючи можливість отримання виплат готівкою або на існуючі банківські рахунки, за їх власним вибором;
- зобов'язати Президента України забезпечити надання соціальним виплатам форми, що відповідає закону, та не залежить від наявності мобільного телефону або додатка "Дія" і не створює дискримінації за ознакою майнового стану;
- зобов'язати суд встановити винних у порушенні права позивача на відкриття банківського рахунку та незаконній відмові у наданні банківських послуг і визнати, що мобільний телефон як пристрій не є безпечним для фінансових операцій та створює вразливість банківського рахунку;
- визнати дискримінаційною за віком та станом здоров'я програму "єКнига", яка обмежує доступ до неї для осіб старшого покоління та громадян з інвалідністю. і порушує принцип рівності всіх громадян та статтю 24 Конституції України;
- визнати дискримінаційними умови програми "єКнига", які зобов'язують використовувати додаток "Дія" для отримання виплат, створюючи технічні бар'єри та обмежуючи доступ до програми для тих, хто не має смартфонів або навичок користування ними;
- зобов'язати відповідачів (зокрема, Президента України та Верховну Раду України) створити механізм для отримання коштів за програмою "єКнига", який не залежить від використання мобільних телефонів або додатка "Дія" та буде доступний для усіх громадян, незалежно від їхнього віку, етану здоров'я та технічної грамотності, усунувши дискримінаційні умови, надавши вільний вибір як отримати допомогу та який продукт купувати;
- зобов'язати відповідачів (Президента України, Верховну Раду та Міністерство культури) переглянути дискримінаційні вимоги всіх програм соціальної підтримки, які вимагають використання додатка "Дія" для отримання виплат і створити чіткий механізм, як отримати ці виплати без використання смартфонів та без залежності від банківських рахунків;
- визнати дискримінаційною за віком та станом здоров'я програму "єКнига", яка обмежує доступ до неї для осіб старшого покоління та громадян з інвалідністю і порушує принцип рівності всіх громадян та статтю 24 Конституції України;
- визнати дискримінаційними умови програми "єКнига", які зобов'язують використовувати додаток "Дія" для отримання виплат, створюючи технічні бар'єри та обмежуючи доступ до програми для тих, хто не має смартфонів або навичок користування ними;
- зобов'язати відповідачів (зокрема, Президента України та Міністерство культури та інформаційної політики України) створити механізм для отримання коштів за програмою "єКнига", який не залежить від використання мобільних телефонів або додатка "Дія" і буде доступний для усіх громадян, незалежно від їхнього віку, стану здоров'я та технічної грамотності, усунувши дискримінаційні умови, надавши вільний вибір як отримати допомогу та який продукт купувати;
- зобов'язати відповідачів (Президента України, Верховну Раду та Міністерство культури) переглянути дискримінаційні вимоги всіх програм соціальної підтримки, які вимагають використання додатка "Дія" для отримання виплат, та створити чіткий механізм, як отримати ці виплати без використання смартфонів та без залежності від банківських рахунків;
- зобов'язати відповідачів привести всі закони, що стосуються електронних послуг - "Дія", "Хелсмі", "єКнига", "єПідтримка", у відповідність із Конституцією України;
- визнати дії та бездіяльність відповідачів такими, що призвели до порушення права позивача на соціальну допомогу та на придбання книг, гарантовані Конституцією то України, а також зобов'язані забезпечити для позивача та інших інвалідів можливість придбання щонайменше двох книг на рік за кошти державного бюджету;
- зобов'язати відповідачів припинити експеримент на людях.
2. З покликанням на позицію Президента України Володимира Зеленського як ініціатора програми "єПідтримка" ОСОБА_1 також просив суд визнати протиправними дії Ощадбанку та Приватбанку щодо відмови у відкритті банківського рахунку позивачу через відсутність мобільного телефону.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Ухвалою Касаційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали.
4. Ухвалою Касаційного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто скаржнику.
5. Судове рішення мотивовано тим, що позивач не усунув недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного адміністративного суду від 22 січня 2025 року.
Короткий зміст та обґрунтування вимог, наведених в апеляційній скарзі
6. В апеляційній скарзі позивач зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає статтям 1, 3, 19, 22, 24, 27, 28, 46, 48, 49 Конституції України.
7. На думку позивача, зазначена ухвала є необ'єктивною та прийнята з порушенням норм адміністративного судочинства, а тому він просить її скасувати.
8. Серед іншого просить суд звернутися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо перевірки відповідності Конституції України оскаржуваної ухвали.
9. Крім того, просить визнати протиправною бездіяльність НБУ щодо захисту його прав у зв'язку з порушеннями з боку банків, які вимагають від нього придбати iPhone.
10. У доповненнях до апеляційної скарги додатково звертає увагу на те, що спір виник у зв'язку з дискримінаційними діями держави, яка фактично зобов'язує позивача придбати iPhone за власні кошти для отримання доступу до базових соціальних та медичних послуг, що є порушенням його конституційних прав.
Позиція інших учасників справи стосовно апеляційної скарги
11. У відзиві на апеляційну скаргу представник Верховної Ради України просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , а ухвалу Касаційного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року у справі № 990/25/25 - залишити без змін.
12. Звертає увагу, що суд першої інстанції дав належну правову оцінку всім обставинам та постановив законне та обґрунтоване судове рішення.
Рух апеляційної скарги
13. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 19 березня 2025 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 лютого 2025 року, а ухвалою від 04 квітня 2025 року призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на 17 квітня 2025 року.
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
14. Велика Палата Верховного Суду, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги щодо порушення норм процесуального права судом першої інстанції, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
15. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
16. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
17. Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
18. За змістом частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті, зокрема шляхом визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3 частини першої статті 5 КАС України).
19. Відповідно до частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
20. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
21. З матеріалів справи вбачається, що Касаційний адміністративний суд ухвалою від 22 січня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху з наданням десятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви.
22. У вказаній ухвалі суд першої інстанції зазначив, що за змістом позовної заяви позивач фактично висловлює незгоду (критику) із державною економічною та соціальною політикою, політикою цифрової трансформації сфери надання адміністративних та банківських послуг. Водночас викладені доводи та аргументи позивача жодним чином не пояснюють суті правовідносин (наявності публічно-правового спору) з Верховною Радою України, Президентом України та у чому полягають (у чому проявляються) спірні передумови для зобов'язання вчинити певні дії стосовно ОСОБА_1 , коли виникли такі спірні правовідносини.
23. Крім цього, позов не містив посилань на те, з якими юридичними фактами чи подіями пов'язано / обумовлено звернення з позовом саме до Верховної Ради України і Президента України і правовідносини якого характеру пов'язують ці органи безпосередньо з позивачем. Тобто позивач не навів аргументів, які саме конкретні рішення, дії чи бездіяльність Верховної Ради України та Президента України як суб'єктів владних повноважень, які реалізували чи мають реалізувати публічні владно-управлінські функції (повноваження) у правовідносинах, що виникли між ним і вказаними ним відповідачами, безпосередньо порушили його суб'єктивне право.
24. Позивач не зазначив обґрунтування порушення оскаржуваними діями та бездіяльністю відповідачів при здійсненні ними саме владних управлінських функцій його прав, свобод та інтересів, що вказує на недотримання вимог пункту 9 частини п'ятої статті 160 КАС України.
25. Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
26. Згідно із частиною другою статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
27. Суд першої інстанції надав строк позивачу для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: 1) зазначення усіх сторін у справі з дотриманням вимог пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України; 2) уточнення предмета спору, кола учасників справи, змісту позовних вимог, відповідного їх правового обґрунтування і викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до кожного з відповідачів; 3) обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача у процесі здійснення суб'єктами владних повноважень владних управлінських функцій у взаємовідносинах з позивачем із зазначенням конкретного проміжку часу їх виникнення; 4) надання належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, а також належного обґрунтування заявлених у позовній заяві клопотань про витребування доказів; 5) зазначення власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; 6) подання заяви про залучення до участі у справі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та НБУ з обґрунтуванням підстав для цього, зазначенням, на чиїй стороні слід залучити третіх осіб, прав і обов'язків таких та яким чином рішення суду у справі може вплинути на них.
28. 24 лютого 2025 року від позивача на адресу Касаційного адміністративного суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій відповідачем визначив Президента України Зеленського Володимира Олександровича , а третьою особою - НБУ.
29. У вказаній заяві ОСОБА_1 просить, зокрема: "зобов'язати Президента Украйни зупинити дію постанови Кабінету Міністрів України № 1272 від 09 грудня 2021 року в частині обов'язковості використання додатка «Дія» для отримання допомоги «єПідтримка» з одночасним зверненням до Конституційного Суду відповідно до статей 102,106 Конституції України; визнати Президента в бездіяльності щодо нереагування на звернення громадян стосовно порушення прав громадян ініціативою Президента".
30. Суд першої інстанції правильно зауважив, що такий зміст зазначених позивачем вимог не дає можливості належним чином визначити суть порушеного права та інтересів ОСОБА_1 .
31. Позивач вважає, що у Президента України виник обов'язок щодо реалізації передбаченого пунктом 15 статті 106 Конституції України повноваження зупинити дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності, а саме постанов Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2021 року № 1272, від 20 серпня 2024 року №952 та від 3 грудня 2024 року № 1385.
32. Разом з тим зміст поданих на усунення недоліків доказів та наведених у позовній заяві аргументів не дає підстав вважати, що позивач звертався до Президента України з приводу окреслених ним питань щодо невідповідності Конституції України зазначених вище постанов Кабінету Міністрів України, а Президент України, реалізовуючи свої владно-управлінські функції, не забезпечив дотримання вимог законодавства при їх розгляді.
33. Не визначив позивач і конкретного проміжку часу, коли відповідач допустив порушення, на думку ОСОБА_1 , його прав та інтересів.
34. Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не виконав вимоги ухвали цього суду про залишення позову без руху, а його доводи, наведені в позовній заяві та заяві, поданій на усунення недоліків зводяться фактично до неможливості реалізації ним свого права на отримання відповідних доплат через встановлені банківські обмеження щодо надання банківських послуг з використанням смартфону.
35. Отже, позивач не навів обставин порушення його прав, свобод та інтересів саме відповідачем.
36. Крім того, позивач не реалізував своє право щодо звернення до суду у спосіб, передбачений КАС України, адже його позов так і не містить чіткого змісту позовних вимог, про що зауважував суд першої інстанції в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
37. До того ж позивач не дотримався передбаченого пунктом 11 частини п'ятої статті 160 КАС України обов'язку щодо зазначення у позовній заяві власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
38. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, в установлений судом строк.
39. Оскільки ОСОБА_1 не виконав вимог ухвали від 22 січня 2025 року, як щодо уточнення предмета спору, змісту позовних вимог, відповідного їх правового обґрунтування і викладу обставин, якими він аргументує свої вимоги до відповідача, так і щодо обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача у процесі здійснення суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій у взаємовідносинах з позивачем із зазначенням конкретного проміжку часу їх виникнення, а тому Велика Палата Верховного Суду висновує про те, що суд першої інстанції обґрунтовано повернув ОСОБА_1 його позовну заяву.
40. Інші доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, додаткових поясненнях, запереченні на відзив також не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
41. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу позивача на те, що згідно із частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
42. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
43. Згідно з положеннями статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
44. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, адже оскаржувану ухвалу від 25 лютого 2025 року суд першої інстанції постановив з дотриманням норм матеріального та процесуального права, викладені в апеляційній скарзі твердження позивача не спростовують правильності висновків суду.
Висновки щодо розподілу судових витрат
45. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
46. Оскільки Велика Палата Верховного Суду не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 266, 308, 311, 316, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 лютого 2025 року у справі № 990/25/25 за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України, Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправною бездіяльності та дій органів державної влади, порушення прав на соціальну допомогу, порушення конституційних прав, гарантованих статтями 8, 32 Конституції України, та перевищення владних повноважень Президентом України залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н. В. Шевцова
Судді: О. О. Банасько Ю. Л. Власов І. А. Воробйова М. І. Гриців О. А. Губська Ж. М. Єленіна Л. Ю. Кишакевич В. В. Король С. І. Кравченко О. В. Кривенда М. В. Мазур С. Ю. Мартєв К. М. Пільков О. В. Ступак І. В. Ткач О. С. Ткачук В. Ю. Уркевич