Справа № 636/8166/24 Провадження № 2/636/1356/25
14 квітня 2025 року Чугуївський міський суд Харківської області в складі: головуючого - судді Гніздилова Ю. М., за участю секретаря судового засідання - Кисловської О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуїв в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ФАЙНЕНС», інтереси якого представляє - адвокат Ружицький Олександр Антонович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив
Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» (ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 004-99939-130713 від 13 липня 2013 року у розмірі 40787,35 грн, та сплаченого судового збору у сумі 3028,00 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5000,00 грн.
ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» звернулося до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 13 липня 2013 року приватне акціонерне товариство «ДЕЛЬТА БАНК» надав кредит ОСОБА_1 у розмірі 20000,00 грн, згідно заяви № 004-99939-130713, підписаної відповідачем за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності.
Власноручним підписанням заяви - кредитного договору ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами кредитного договору, з урахуванням обчислення загальної вартості кредиту та графіку здійснення платежів.
Відповідно до умов кредитного договору № 004-99939-130713 від 13 липня 2013 року, кредит надається строком на 36 місяців, шляхом перерахування та виплати через касу відділення УДППЗ «УКРПОШТА», за процентною ставкою 9,99% річних за користування кредитом. Клієнт, також, зобов'язується сплатити комісію в розмірі 3,49% в місяць за обслуговування кредитної заборгованості. Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних на прострочену суму позики та 3% річних на прострочені проценти за користуванням позикою.
02 червня 2020 року між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» укладений договір № 2253/К про відступлення прав вимоги, з додатками до нього, відповідно до якого, право вимоги до позичальника за кредитним договором № 004-99939-130713 від 13 липня 2013 року відступлено ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС», тобто ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» набуло права вимоги до відповідача.
Первісний кредитор свої зобов'язання за договором кредиту перед відповідачем виконав у повному обсязі, надавши кредитні кошти у сумі та на умовах передбачених договором кредиту. Відповідач взяті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором виконував неналежним чином, у зв'язку з чим, станом на дату подачі позову до суду, виникла заборгованість у розмірі 40787,35 грн, яка складається з: 16532,58 - основна сума заборгованості, 6316,93 - заборгованість за нарахованими процентами по кредиту; 16752,00 - заборгованість по комісіях; 858,00 грн - сума 3% річних від основної сум заборгованості за період прострочення повернення кредиту; 327,84 грн - сума 3% річних процентів за період прострочення повернення відсотків, які позивач просить стягнути з відповідача у повному обсязі.
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 14 жовтня 2024 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У відповідності дост.178 ЦПК України, відповідач не скористався своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву.
У позовній заяві представник позивача просив розглядати справу за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Перевіривши письмові докази по справі, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
13 липня 2013 року приватне акціонерне товариство «ДЕЛЬТА БАНК» надав кредит ОСОБА_1 у розмірі 20000,00 грн, згідно заяви № 004-99939-130713, підписаної відповідачем за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності.
Власноручним підписанням заяви - кредитного договору ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами кредитного договору, з урахуванням обчислення загальної вартості кредиту та графіку здійснення платежів.
Відповідно до умов кредитного договору № 004-99939-130713 від 13 липня 2013 року, кредит надається строком на 36 місяців, шляхом перерахування та виплати через касу відділення УДППЗ «УКРПОШТА», за процентною ставкою 9,99% річних за користування кредитом. Клієнт, також, зобов'язується сплатити комісію в розмірі 3,49% в місяць за обслуговування кредитної заборгованості. Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних на прострочену суму позики та 3% річних на прострочені проценти за користуванням позикою.
02 червня 2020 року між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» укладений договір № 2253/К про відступлення прав вимоги, з додатками до нього, відповідно до якого, право вимоги до позичальника за кредитним договором № 004-99939-130713 від 13 липня 2013 року відступлено ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС», тобто ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» набуло права вимоги до відповідача. Первісний кредитор свої зобов'язання за договором кредиту перед відповідачем виконав у повному обсязі, надавши кредитні кошти у сумі та на умовах передбачених договором кредиту. Відповідач взяті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором виконував неналежним чином, у зв'язку з чим, станом на дату подачі позову до суду, виникла заборгованість у розмірі 40787,35 грн, які позивач просить стягнути з відповідача у повному обсязі.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України).
За нормою ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.
Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Разом з тим, статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Додатком 2 до Правил про споживчий кредит до платежів за додаткові та супутні послуги банку віднесено, у тому числі, розрахунково-касове обслуговування.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону № 1734-VIII та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості (постанова Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, провадження № 14-44цс21),
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).
Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року №231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
Як встановлено судом ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» набуло права вимоги до боржника, що вказано у Витягах з Реєстру Боржників до договорів факторингу.
Слід зауважити, що відповідно до положень ст. ст. 2, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Частиною 1 статті 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В обґрунтування заявлених вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитними договорами ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» надало суду копію: договору - заяви про надання коштів на умовах споживчого кредиту, інформацію (довідку) про кредит, графіку платежів, розрахункову квитанцію на видачу готівки, копію договору про відступлення прав вимоги та витяг з реєстру до нього.
Вказані документи підтверджують лише умови кредитування та переуступку права вимоги попередніми кредиторами за вказаними кредитними договорами останньому кредитору ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС». Але вони не є належними та допустимим доказами правомірності нарахування процентів та комісії за користуванням кредитними коштами ОСОБА_1 , оскільки ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» не надало суду первинних бухгалтерських та платіжних документів, відсутній оформлений належним чином розрахунок заборгованості за кредитнимм договором, а саме Витяг з додатку № 1 до договору відступлення права вимоги від 02.06.2020 до містить тільки констатацію факту суми боргу, детальний розрахунок суми боргу відсутній, у зв'язку з чим суд позбавленим можливості визначити, з яких сум та за який період нараховано зазначені у позовній заяві суми процентів та комісії за обслуговування кредиту.
Таки чином суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 16532,58 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту.
Суд розподіляє судові витрати згідно зі статтею 141 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною другою статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Оскільки позовні вимоги ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» задоволені частково, тому відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1227,36 грн (16532,58 х 3028,00 / 40787,35).
Згідно з ч. 2ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у заявленій у позовній заяві сумі 5000,00 грн, позивачем не надано належні та допустимі докази такі як: договір про надання правової допомоги, детальним описом робіт, акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги, платіжні інструкції (квитанції), у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про відмову у задоволені вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу (правову) допомогу.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 178, 141, 258-259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» до ОСОБА_1 -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» (79037, Львівська обл., м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, буд. 212, оф. 413, код ЄДРПОУ: 43160452,) заборгованість за кредитним договором № 004-99939-130713 від 13 липня 2013 року у розмірі 16532 (шімтнадцять тисяч п'ятсот тридцять дві) грн. 58 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» (79037, Львівська обл., м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, буд. 212, оф. 413, код ЄДРПОУ: 43160452,) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1227 (одна тисяча двісті двадцять сім) грн. 36 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Ю. М. Гніздилов