10 квітня 2025 року
м. Київ
Справа № 826/15959/18
Провадження № 11-35апп25
Велика Палата Верховного Суду у складі:
Головуючого судді Уркевича В. Ю.,
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Банаська О. О., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Губської О. А., Єленіної Ж. М., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Шевцової Н. В.
за участі:
секретаря судового засідання Проценко Р. А.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Машкова К. Є.,
представників відповідачів Романківа І. П., Добролюбова В. І.,
розглянула на відкритому судовому засіданні усну заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Кравченка Станіслава Івановича від участі у розгляді справи № 826/15959/18 за позовом ОСОБА_1 до Верховного Суду України, Верховного Суду, за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, про перерахунок посадового окладу,
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- зобов'язати Верховний Суд України здійснити ОСОБА_1 перерахунок заробітної плати (щомісячного довічного грошового утримання), ураховуючи пункт 24 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій та статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII), у повному обсязі з урахуванням премій, та інших надбавок, визначених Законом України у період з 01 січня 2017 року й дотепер;
- виплатити належну йому заробітну плату (щомісячне довічне грошове утримання);
- зобов'язати Верховний Суд провести необхідне фінансування видатків на забезпечення перерахунку його заробітної плати.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду (далі - КАС ВС) ухвалою від 25 листопада 2021 року відкрив провадження у справі за касаційною скаргою ВС України в особі голови Ліквідаційної комісії Соловйової Л. В. на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року.
Цей же суд ухвалою від 16 січня 2025 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) на підставі частини п'ятої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Велика Палата ухвалою від 19 лютого 2025 року прийняла до розгляду цю справу, а ухвалою від 03 березня 2025 року призначила її докасаційногорозгляду на 14 годину 10 квітня 2025 року.
На судовому засіданні 10 квітня 2025 року позивач оголосив усну заяву про відвід судді Великої Палати Кравченка С. І. від участі у розгляді справи № 826/15959/18 за позовом ОСОБА_1 до Верховного Суду України, Верховного Суду, за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, про перерахунок посадового окладу.
З посиланням на пункт 4 частини першої статті 36 КАС України автор заяви про відвід судді вважає, що є обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді, якому він заявив відвід. Такими підставами називає те, що суддя Кравченко С. І. як Голова Верховного Суду негативно розглянув його заяву (від 08 квітня 2024 року) щодо зарахування до штату Верховного Суду. Подібного змісту поведінка, як гадає автор заяви про відвід, може cвідчити про упередженість судді Кравченка С. І. відносно результатів розв'язання заявленого спору, про сформовану [тенденційну] негативну думка цього судді стосовно заявника, яка може заважати йому бути об'єктивним та небезстороннім під час розгляду цієї справи.
Суддя Великої Палати Кравченко С. І. пояснив, що на момент розгляду заяви та надання відповіді на його заяву (від 08 квітня 2024 року) він діяв як посадова особа органу державної судової влади, як Голова Верховного Суду. Натомість зараз, на цьому судовому засіданні є суддею Великої Палати, яка чинить правосуддя. Ніякого упередженого ставлення до позивача він не має і не бачить об'єктивних підстав, які б з боку стороннього спостерігача могли викликати сумнів у його неупередженості або об'єктивності під час розгляду цієї справи.
Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений статтею 40 КАС України, за правилами частини сьомої якої питання про відвід судді Великої Палати не підлягає передачі на розгляд іншому судді та розглядається Великою Палатою.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (частина одинадцята статті 40 КАС України).
Велика Палата перевірила доводи ОСОБА_1., які він висловив на обґрунтування заяви про відвід вказаного судді і вважає, що нема підстав для її задоволення з огляду на таке.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Не без того, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Частиною першою статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України, згідно з частиною першою якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 КАС України.
З огляду на нормативний зміст пункту 4 частини першої статті 36 КАС України відвід судді може бути заявлений і з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1-3, 5 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об'єктивності судді у стороннього спостерігача.
Як на підставу для відводу судді заявник посилається на приписи статті 36 КАС України, нормативна конструкція яких, з-поміж іншого, містить узагальнений перелік найпоширеніших обставин, доведення наявності яких може бути підставою для відводу судді.
Велика Палата звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді - як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість (безсторонність) судді».
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
«об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
«суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Велика Палата підкреслює, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід судді, Велика Палата також бере до уваги те, що, крім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу саме по собі не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.
Посилання заявника на упередженість судді у зв'язку з тим, що суддя Кравченко С. І., як голова Верховного Суду, негативно, на думку ОСОБА_1., розглянув заяву про його зарахування до штату Верховного Суду не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, позаяк такі доводи ґрунтуються на припущеннях, суб'єктивній оцінці заявником викладених обставин. Ба більше, ці обставини не стосуються заявленого в позовній заяві предмету спору, щодо якого суд може ухвалити рішення.
З предмета і меж перегляду в цій справі не можна простежити будь-яку залежність чи взаємозв'язок, що прямо чи опосередковано ілюстрував би упередженість або необ'єктивність судді, якому заявлено відвід.
Відтак можна підсумувати, що наведені заявником обставини на обґрунтування заяви про відвід судді Великої Палати Кравченка С. І. не містять у собі об'єктивно спроможних підстав, які б у розумінні пункту 4 частини першої статті 36 КАС України зумовлювали відведення цього суддю Великої Палати від розгляду цієї справи.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
У задоволенні усної заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Кравченка Станіслава Івановича відмовити.
Ухвала у справі № 826/15959/18 набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Уркевич В. Ю.
Суддя-доповідач М. І. Гриців
Судді: О. О. Банасько М. В. Мазур
Ю. Л. Власов С. Ю. Мартєв
І. А. Воробйова К. М. Пільков
О. А. Губська С. О. Погрібний
Ж. М. Єленіна О. В. Ступак
Л. Ю. Кишакевич І. В. Ткач
В. В. Король О. С. Ткачук
С. І. Кравченко Н. В. Шевцова