Справа № 456/6448/24
Провадження № 2/645/1163/25
іменем України
23 квітня 2025 року місто Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Федорової О.В.
за участю секретаря судового засідання Федоровської Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу № 456/6448/24 за позовом:
ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позову зазначив, що між сторонами 06 червня 1998 року укладено шлюб, який зареєстровано Дзержинським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Харкова, актовий запис № 383. Неповнолітніх дітей від шлюбу сторони не мають.
Причиною розірвання шлюбу стало фактичне припинення шлюбно-сімейних відносин та різні погляди на життя. Позивач вважає, що подальше спільне життя не можливо, вказує, що з відповідачем проживають окремо, на примирення не згодний.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 02.01.2025 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу було направлено до Фрунзенського районного суду м. Харкова за підсудністю.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06.02.2025 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в судове засідання.
Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. В матеріалах справи міститься заява позивача ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі, в якій він підтримав позовні вимоги, просив суд шлюб розірвати та не заперечував проти ухвалення у справі заочного рішення (вих. 1230 від 23.04.2025 року).
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання відповідачки. Причини неявки відповідачка суду не повідомила, будь-яких заяв та клопотань від відповідачки не надходило, в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк відповідачка не подала до суду відзив на позовну заяву.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно з вимогам ст. ст. 223, 280-281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечував позивач.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 06 червня 1998 року сторони у справі уклали шлюб, який зареєстрований Дзержинським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Харкова, актовий запис № 383.
Сімейне життя не склалося, подружніх стосунків сторони не підтримують, спільного домашнього господарства не ведуть.
Неповнолітніх дітей від шлюбу сторони не мають.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1 СК України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу жінки та чоловіка не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачкою.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.
Враховуючи викладене, суд вважає наявними законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову.
Судові витрати суд покладає на відповідачку у відповідності до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 200, 206, 211, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 06 червня 1998 року Дзержинським відділом реєстрації актів громадянського стану м. Харкова, актовий запис № 383 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2
відповідачка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП не відомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення виготовлено 23.04.2025 року.
Суддя О.В. Федорова