Справа № 645/2570/25
Провадження № 1-кс/645/514/25
23 квітня 2025 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221190000572 від 17.04.2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
Прокурор Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 звернулася до Фрунзенського районного суду м. Харкова з клопотанням, в якому просить накласти арешт на речовий доказ, а саме на мобільний телефон в корпусі чорного кольору «Xiaomi Redmi 10-А» 4/64 GB, ІМЕІ 1 - НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 - НОМЕР_2 , який поміщено до сейф-пакету ICR0048293, що належить потерпілому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , який виявлено та вилучено 17.04.2025 року під час особистого обшуку у затриманого в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 17.04.2025 близько 14 год. 00 хв. знаходячись за адресою: м. Харків, проспект Героїв Харкова, буд. 256, відкрито заволодів мобільним телефоном, який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та в подальшому зник з місця пригоди, чим спричинив заявнику матеріальну шкоду.
За даним фактом СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221190000572 від 17.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_6 надав показання про те, що 17.04.2025 року о 14:00 годині він прийшов на ринок «Масельського» за адресою: м. Харків, проспект Героїв Харкова, 256 щоб вжити спиртних напоїв. З собою він мав мобільний телефон «Xiaomi Redmi 10-А» 4/64 GB Black IMEI 1- НОМЕР_3 , IMEI НОМЕР_4 , sn НОМЕР_5 . Так знаходячись біля кіоску з продажу алкогольних напоїв на розлив (назви не пам'ятає), який розташований одразу за парковкою супермаркету «Велмарт» до нього підійшов ОСОБА_5 та попрохав у нього мобільний телефон щоб зателефонувати наче б то своїй дружині. Потерпілий дав йому свій телефон, однак повідомив, що нехай він розмовляє на гучному режимі та тільки біля нього. Здійснюючи виклики ОСОБА_5 почав повільно відходити, спочатку на крок потім на 2, а потім йти у середину ринку від потерпілого з його мобільним телефоном наче б то ловить гарний інтернет для розмови. Згодом ОСОБА_5 почав бігти від потерпілого у сторону дворів за ринком.
Таким чином, ОСОБА_5 відкрито заволодів мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_6 , спричинивши останньому матеріальну шкоду.
17 квітня 2025 року в ході затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України, в період часу з 17.30 до 18.30 проведено особистий обшук, під час якого в останнього у правій кишені спортивних штанів виявлено та вилучено мобільний телефон в корпусі чорного кольору «Xiaomi Redmi 10-А» 4/64 GB, IMEI 1 - НОМЕР_1 , IMEI 2 - НОМЕР_2 , який належить потерпілому ОСОБА_6 , та поміщено до сейф-пакету ICR0048293.
17.04.2025 року слідчим була винесена постанова, якою вищевказаний предмет було визнано речовим доказом.
Прокурор вказує, що метою накладення арешту на вищезазначене майно є забезпечення кримінального провадження, зокрема необхідність його використання в ході досудового розслідування в якості речового доказу для призначення судових експертиз, а також встановлення істини під час досудового розслідування.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання був повідомлений своєчасно та належним чином, надав суду заяву про проведення судового засідання без його участі та без фіксування судового засідання технічними засобами.
Підстав для визнання явки прокурора обов'язковою слідчий суддя не вбачає.
ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Згідно ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.
Слідчий суддя перевіривши матеріали, додані до клопотання, приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
22 квітня 2025 року (вівторок) до Фрунзенського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 12025221190000572 від 17.04.2025 року, виявленого та вилученого в ході особистого обшуку у ОСОБА_5 17.04.2025 року (четвер). Вказане клопотання направлено на адресу суду поштою 18.04.2025 року. Таким чином, строки звернення до суду з клопотанням про арешт майна прокурором не порушені.
Судом встановлено, що в провадженні СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221190000572 від 17.04.2025 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
17 квітня 2025 року в ході затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України, в період часу з 17.30 до 18.30 проведено особистий обшук, під час якого в останнього у правій кишені спортивних штанів виявлено та вилучено мобільний телефон в корпусі чорного кольору «Xiaomi Redmi 10-А» 4/64 GB, IMEI 1 - НОМЕР_1 , IMEI 2 - НОМЕР_2 , який належить потерпілому ОСОБА_7 , та поміщено до сейф-пакету ICR0048293.
Постановою слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 від 17.04.2025 року мобільний телефон, зазначений вище, визнано речовим доказом.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд, зокрема, повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Таким чином, доведено, що вказані у клопотанні речі, мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, оскільки існують розумні підозри вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, і не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 98, 132, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на речовий доказ, а саме: на мобільний телефон в корпусі чорного кольору «Xiaomi Redmi 10-А» 4/64 GB, ІМЕІ 1 - НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 - НОМЕР_2 , який поміщено до сейф-пакету ICR0048293, що належить потерпілому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , який виявлено та вилучено 17.04.2025 року під час особистого обшуку у затриманого в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після проведення необхідних слідчих дій речовий доказ по кримінальному провадженню №12025221190000572 від 17.04.2025 року передати на відповідальне зберігання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , попередивши останнього про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України.
Покласти на ОСОБА_6 обов'язки по зберіганню вказаного телефону до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку та, в разі необхідності, за першою вимогою надавати вказаний телефон з метою його огляду.
Виконання ухвали доручити ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області та Немишлянській окружній прокуратурі м. Харкова.
Роз'яснити, що відповідно до положень ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 23.04.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1