08 січня 2008 р.
№ 1/1п/з
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Остапенка М.І.
суддів :
Борденюк Є.М.
Харченка В.М.
розглянувши касаційну скаргу
Малого приватного підприємства "Буд-сервіс"
на постанову
та додаткову постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 31.07.2007 року
Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2007 року
у справі за позовом
Малого приватного підприємства "Буд-сервіс"
до
третя особа
1) ВДВС Першотравневого районного управління юстиції м. Чернівці;
2) Спеціалізованого державного підприємства "Укрспецюст" в особі Чернівецької філії;
3) Малого приватного підприємства "Буковинатрансбуд";
4) ТОВ "Рембудсервісінвест"
про
визнання прилюдних торгів недійсними
Мале приватне підприємство "Буд-сервіс" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на додаткову постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2007 року, у якій просить скасувати останню.
Проте, подана касаційна скарга не може бути прийнята до касаційного провадження, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 110 ГПК України касаційна скарга (подання) може бути подана (внесена) протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що позивач, формально оскаржуючи додаткову постанову від 30.10.2007 року, у дійсності оспорює правомірність постанови від 31.07.2007 року вцілому, не заявивши, при цьому, клопотання про відновлення пропущеного строку касаційного оскарження постанови Львівського апеляційного господарського суду від 31.07.2007 року, що є підставою для повернення касаційної скарги на підставі п.5 частини першої ст. 1113 ГПК України.
Окрім того, відповідно до положень ст. 46 та частини четвертої ст. 111 ГПК України, до касаційної скарги додаються докази сплати державного мита у встановленому порядку і розмірі.
Як вбачається із матеріалів справи, заявлений малим приватним підприємством "Буд-сервіс" до господарського суду позов стосується права власності на нерухоме майно є майновим і повинен оплачуватись державним митом відповідно до п. “а» частини другої ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито», тобто у розмірі 1% суми, обчисленої з вартості майна, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито» пункту 2 підпункту “г» із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами розмір ставки складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Квитанцією №025800541 від 28.11.2007 року позивач сплатив державне мито лише у сумі 42 грн. 50 коп., тобто за вимоги, що носять немайновий характер, а тому, за таких обставин, коли державне мито у повному обсязі не оплачено, підстав для порушення касаційного провадження у справі немає, і касаційна скарга підлягає поверненню на підста ві пункту 4 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111, п.п. 4,5 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу повернути без розгляду.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді Є.М. Борденюк
В.М. Харченко