23 квітня 2025року
м. Київ
справа№552/7194/22
провадження№51-1400 ск25
КолегіясуддівДругоїсудовоїпалатиКасаційногокримінальногосудуВерховногоСудуускладі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевірившикасаційнускаргузахисника ОСОБА_4 в інтересахзасудженого ОСОБА_5 на вирок Полтавськогоапеляційногосудувід14 січня 2025 року,
установила:
Укасаційнійскарзіпорушуєтьсяпитанняпропереглядзгаданого судовогорішенняу касаційному порядку.
Перевірившиподанукасаційнускаргунавідповідністьвимогамст. 427 КримінальногопроцесуальногокодексуУкраїни(далі -КПК), колегіясуддівдійшлависновку, щопризверненнінебулододержаноположеньпунктів 4, 5 ч. 2, ч. 3 цієї статті.
Уюридичномуаспектікасаційнаскарга-цедокумент, якийперевіряєтьсяі розглядається судом касаційної інстанції зурахуваннямвикладеноїособоюпозиціїтаїїправовогообґрунтування, щовпливаєнаостаточнерішенняза результатами касаційного провадження. Саметомузаконодавецьустановивдо змісту скаргиконкретнівимоги, наслідкомнедодержанняякихєзалишенняїїбезруху, анадалі в разі не усунення недоліків -повернення.
Згіднозположеннямизаконувкасаційнійскарзімаєбутизазначеноправовеобґрунтуваннязаявленихскаржницеювимог, котріповинніузгоджуватисязістаттями 436, 437 КПК, аджесуд касаційної інстанції наділений повноваженнями скасувати чи змінити оспорюване рішення виключно на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 цього Кодексу.
Наведеного не було враховано при зверненні до Верховного Суду.
У поданій касаційній скарзі її авторка просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, хоча цим судом було постановлено вирок, іпризначити новий розгляд у згаданому суді.
Разом із цим, не погоджуючись із висновками апеляційного суду, скаржниця не викладає доводів, які би свідчили про допущення під час здійснення апеляційного провадження таких порушень норм права, котрі з огляду на положення статей 370, 404, 405, 412, 420 КПК є істотними і тягнуть за собою обов'язкове скасування оспорюваного рішення.
Водночас, як убачається зі змісту касаційної скарги, у ній не йдеться про погіршення становища засудженого. Зокрема, на думку захисника, апеляційний суд усупереч статтям 50, 65 Кримінального кодексу України не зважив на пом'якшуючі обставини та дані про особу винного і замість застосування інституту умовного звільнення (ст. 75 цього Кодексу) неправомірно призначив покарання, яке належить відбувати реально.
Однак, посилаючись на таке як на підставу для скасування оспорюваного рішення скаржниця залишила поза увагою правила ст. 437 КПК. Відповідно до вказаної норми права вирок / ухвалу може бути скасовано у зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання або в інший спосіб погіршити становище засудженого лише у разі, якщо з цих підстав касаційну скаргу подав прокурор, потерпілий чи його представник.
Крім того, стверджуючи про суворість заходу примусу авторка скарги не зазначає аргументів на обґрунтування саме явної несправедливості застосованого передбаченого законом обмеження прав і свобод засудженого, як це встановлено у ст. 414 КПК.
Таким чином у поданій скарзі не обґрунтовано в юридичному аспекті заявленої вимоги про скасування оспорюваного рішення і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК.
Захисник також просить проводити касаційний розгляд за участю ОСОБА_5 . Проте в розумінні ч. 2 ст. 336, ч. 4 ст. 430 КПК таке клопотання має заявити засуджений, котрий є самостійним учасником кримінального провадження.
Недодержанняст. 427 КПК перешкоджаєвідкриттюкасаційногопровадження.
Оскількикасаційнаскарганевідповідаєвимогам, передбаченимст. 427 КПК, колегіясуддіввважаєзанеобхідненапідставіч. 1 ст. 429 цього Кодексузалишитискаргубезрухуйустановитистрокдляусуненнядопущенихнедоліків, щонеможеперевищуватип'ятнадцятиднівздняотриманняухвалиособою, якаподалакасаційнускаргу.
Керуючисьч. 1 ст. 429 КПК, колегіясуддів
постановила:
Касаційнускаргузахисника ОСОБА_4 вінтересахзасудженого ОСОБА_5 на вирок Полтавськогоапеляційногосудувід14 січня 2025 року залишити без рухуівстановитистрокдляусуненнянедоліківупродовжп'ятнадцятиднівздняотриманняухвали.
Уразіневиконаннявимогкасаційнускаргубудеповернутоособі, яка її подала.
Ухвалаоскарженнюнепідлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3