22 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 466/7669/23
провадження № 51- 1070 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Львівськогоапеляційного суду від 18 грудня 2024 року,
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до Касаційного кримінального суду Верховного Суду з касаційною скаргою на вищевказане судове рішення.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.
Відповідно до пункту 4 ч. 2 ст. 427 КПК в касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Так, обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Також слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, засуджений, вказуючи про порушення апеляційним судом, зокрема, вимог ч. 3 ст. 404 КПК щодо повторного дослідження доказів, не послався на жодні обставини, які б зумовлювали необхідність застосування цих вимог апеляційним судом, з огляду на межі апеляційного перегляду, передбачені вказаною статтею, та правила і порядок апеляційного розгляду, визначені ст. 405 цього Кодексу. Зокрема, ОСОБА_4 не конкретизував, яким чином суд першої інстанції не повністю або з порушеннями дослідив докази, з огляду на зміст ст. 94 КПК.
Відповідно до ст. 436 КПК, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Однак, засуджений, за змістом касаційної скарги, не погоджується, зокрема, з вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 05 серпня 2024 року, проте, викладаючи свої вимоги до суду касаційної інстанції, просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного суду від 18 грудня 2024 року та призначити новий апеляційний розгляд. Таким чином, вимоги є неконкретними та не узгоджуються з положеннями ст. 436 КПК, якою визначені повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, а відтак вказані вимоги підлягають уточненню.
Згідно з ч. 5 ст. 427 КПК до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються.
Однак, усупереч зазначеним вимогам кримінального процесуального закону, засуджений не додав до касаційної скарги копію оскаржуваного судового рішення.
Вищенаведене перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Колегія суддів звертає увагу, що особа, яка подає касаційну скаргу та якій надано строк на усунення її недоліків, може виправити їх шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження колегії суддів стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо, всупереч вимогам КПК, вона не надала усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою.
Відповідно до ст. 429 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху і надає особі, яка подала скаргу, необхідний строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 429 КПК, Суд,
Касаційну скаргузасудженого ОСОБА_4 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 18 грудня 2024 року, залишити без руху та надати строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3