22 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 645/7244/21
провадження № 51- 1438 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу адвоката ОСОБА_4 - представника потерпілої ОСОБА_5 на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 23 березня 2023 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 08 січня 2025 року стосовно ОСОБА_6 , щодо якого кримінальне провадження закрито,
встановив:
Вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 23 березня 2023 року ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за ст. 126-1 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 02 листопада 2021 року, більш суворим, призначеним за цим вироком, остаточно призначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 08 січня 2025 року апеляційні скарги потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 залишено без задоволення, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 задоволено частково, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 з урахуванням внесених змін задоволено - скасовано вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 23 березня 2023 року та звільнено ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК, у зв'язку з закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК, а кримінальне провадження щодо нього закрито на підставі п. 1 ч. 2
ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Адвокат ОСОБА_4 - представник потерпілої ОСОБА_5 звернулась до Касаційного кримінального суду з касаційною скаргою, в якій порушує питання про перегляд рішення апеляційного суду в касаційному порядку та одночасно просить поновити строк на касаційне оскарження. Вобгрунтування свого клопотання вказує, що у судовому засіданні суду апеляційної інстанції було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, а повний текст ухвали від 08 січня
2025 року потерпілі отримали 22 січня 2025 року, тому строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин.
Дослідивши доводи клопотання, наявну копію оскаржуваного судового рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у задоволенні клопотання адвоката про поновлення строку на касаційне оскарження слід відмовити, а касаційну скаргу повернути виходячи з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 426 КПК касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Процесуальний строк може бути поновлено лише за умови його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Виходячи з системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Правило дотримання тримісячного строку для подання касаційної скарги має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. При цьому це правило надає сторонам кримінального провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов'язані (мають право) вчинити процесуальну дію, чітко визначити свої аргументи та окреслити стверджувану правову позицію.
Також Суд звертає увагу, що у рішенні від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
За приписами ч. 1 ст. 26 КПК, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 117 КПКпередбачено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать
від волевиявлення особи, що подала апеляційну скаргу, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Зазначені обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Оскаржувана ухвала Полтавського апеляційного суду була постановлена
08 січня 2025 року та з її змісту вбачається, що потерпіла ОСОБА_5 й
її представник ОСОБА_4 були присутні в судовому засіданні апеляційного суду, а відтак, тримісячний строк на касаційне оскарження вказаного судового рішення необхідно обчислювати саме з наступного дня після проголошення апеляційним судом оскаржуваного рішення (навіть якщо була проголошена лише його резолютивна частина), адже виключення з цього правила передбачене лише для засудженого, який тримається під вартою. Вказаною ухвалоюучасникам судового провадження, зокрема, потерпілій ОСОБА_5 та її представнику ОСОБА_4 було роз'яснено порядок та строк її оскарження.
Тому доводи адвоката ОСОБА_4 про те, що отримання потерпілою
ОСОБА_5 повного тексту оскаржуваної ухвали апеляційного суду 22 січня 2025 року є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження, не ґрунтуються на вимогах закону.
У цьому випадку строк на касаційне оскарження обчислюється за загальним правилом, й останнім днем цього строку, з урахуванням положень ч. 5 ст. 115 КПК, було 09 квітня 2025 року.
Проте, з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження
та касаційною скаргою адвокат ОСОБА_4 звернулась через систему «Електронний суд» 17 квітня 2025 року тобто, з пропуском строку на касаційне оскарження.
Зазначені ОСОБА_4 причини пропуску строку на касаційне оскарження вказаної вище ухвали апеляційного суду, зокрема, те, що її резолютивна частина була проголошена 08 січня 2025 року, а повний текст отримано потерпілою
ОСОБА_5 22 січня 2025 року колегія суддів не може визнати поважними, оскільки скаржниця не була позбавлена можливості протягом встановленого законом тримісячного строку на касаційне оскарження подати касаційну скаргу.
Поважних причин, які б перешкоджали ОСОБА_4 оскаржити ухвалу Полтавського апеляційного суду від 08 січня 2025 року в передбачений законом строк, у клопотанні не наведено.
Крім того, за приписами п. 7 ч. 1 ст. 425 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) касаційну скаргу мають право подати потерпілий або його законний представник чи представник - у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції.
Таким чином, потерпілий і його представник є самостійними суб'єктами звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, про що також неодноразово у своїх рішеннях зазначав Верховний Суд.
Натомість, адвокат ОСОБА_4 звернулась до Верховного Суду через систему «Електронний суд» з касаційною скаргою, яку підписала власним електронним підписом та у якій просила поновити строк на касаційне оскарження ОСОБА_8 , хоча вона подана в інтересах ОСОБА_5 , проте, підпису останньої касаційна скарга не містить.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не знаходить підстав
для поновлення строку на касаційне оскарження вказаного судового рішення апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і суд касаційної інстанції
за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
Керуючись ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Клопотання адвоката ОСОБА_4 - представника потерпілої ОСОБА_5 про поновлення строку на касаційне оскарження вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 23 березня 2023 року та ухвали Полтавського апеляційного суду від 08 січня 2025 року стосовно ОСОБА_6 залишити без задоволення, а її касаційну скаргу - повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3