23 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 759/11295/24
провадження № 61-4699ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу державного підприємства «Сервісний центр морського та річкового транспорту» на рішення Святошинського районного суду м. Києва суду від 12 серпня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків, Державного підприємства сервісного центру морського та річкового транспорту (ДП «Моррічсервіс») про стягнення середнього заробіткуза час вимушеного прогулу,
встановив:
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків, Державного підприємства сервісного центру морського та річкового транспорту (ДП «Моррічсервіс»), у якому просила суд стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 10 лютого 2023 року по дату звернення до судув сумі345743, 91 грн.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва суду від 12 серпня 2024 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 12 лютого 2025 року, позов задоволено частково.
Стягнуто з Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 11 липня 2023 року по 12 серпня 2024 року в сумі 208 026, 21 грн.
Стягнуто з Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків на користь держави витрати по сплаті судового збору в сумі 2 080, 26 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
11 квітня 2025 року ДП «Сервісний центр морського та річкового транспорту» через підсистему «Електронний суд» надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Святошинського районного суду м. Києва суду від 12 серпня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2025 року у вказаній справі.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн.
Ціна позову в цій справі становить 345 743, 91 грн, що станом на 01 січня 2025 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028, 00 грн * 250 = 757 000, 00 грн).
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і вони не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ухвалив:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою державного підприємства «Сервісний центр морського та річкового транспорту» на рішення Святошинського районного суду м. Києва суду від 12 серпня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків, Державного підприємства сервісного центру морського та річкового транспорту (ДП «Моррічсервіс») про стягнення середнього заробіткуза час вимушеного прогулу відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко