21 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 543/331/23
провадження № 61-17608св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Лукім'я»,
треті особи: Пришибська сільська об'єднана територіальна громада, в особі Пришибської сільської ради (правонаступник Комендантівської сільської ради), Оржицька селищна рада (правонаступник Лукімської сільської ради),
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Оржицького районного суду Полтавської області від 03 травня 2024 року у складі судді Гришка О. Я. та постанову Полтавського апеляційного суду від 05 грудня 2024 року у складі колегії суддів: Одринської Т. В., Панченка О. О., Пікуля В. П.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лукім'я» (далі - СТОВ «Лукім'я»), треті особи: Пришибська сільська об'єднана територіальна громада, в особі Пришибської сільської ради (правонаступник Комендантівської сільської ради), Оржицька селищна рада (правонаступник Лукімської сільської ради), про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Оржицького районного суду Полтавської області від 03 травня 2024 року, яка залишена без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 05 грудня 2024 року, залишено без розгляду позов ОСОБА_1 до СТОВ «Лукім'я», треті особи: Пришибська сільська об'єднана територіальна громада, в особі Пришибської сільської ради (правонаступник Комендантівської сільської ради), Оржицька селищна рада (правонаступник Лукімської сільської ради), про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Судові рішення мотивовані тим, що:
11 березня 2024 року судом першої інстанції відкладено слухання справи на 10:00 год 05 квітня 2024 року;
05 квітня 2024 року на електронну пошту суду від представника позивача - Жаги Е. Г. надійшла заява про перенесення судового засідання у зв'язку із його перебуванням у відрядженні у період з 01 квітня 2024 року по 15 квітня 2024 року;
ухвалою Оржицького районного суду Полтавської області від 05 квітня 2024 року судове засідання відкладено на 09:30 год 03 травня 2024 року;
03 травня 2024 року на електронну пошту суду від представника позивача - Жаги Е. Г. надійшла заява про перенесення судового засідання, у зв'язку із його зайнятістю в іншій справі, яка була призначена заздалегідь;
відповідно до матеріалів справи, представник позивача був належним чином повідомлений про всі судові засідання у справі;
з огляду на викладене, суди зробили висновок про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України;
суд апеляційної інстанції також вказав, що згідно з матеріалами справи з моменту призначення розгляду справи по суті та до постановлення ухвали про залишення позову без розгляду, протягом майже півроку, у жодне з призначених судових засідань представник позивача не з'явився. Не скористався правом подати клопотання про розгляд справи за його відсутності. Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції, з урахуванням поведінки представника позивача, наслідком якої стало затягування розгляду справи понад рік (з моменту відкриття провадження), що перешкодило суду ухвалити рішення по суті, погодився з висновками суду першої інстанції про залишення позову без розгляду.
Аргументи учасників справи
У грудні 2024 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, яка підписана представником Жагою Е. Г., в якій просить ухвалу Оржицького районного суду Полтавської області від 03 травня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 05 грудня 2024 рокускасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди залишили поза увагою, що представником позивача були подані до суду першої інстанції заяви про перенесення судових засідань, призначених на 05 квітня 2024 року та 03 травня 2024 року, на іншу дату, у зв'язку із перебуванням представника позивача у відрядженні у період з 01 квітня 2024 року по 15 квітня 2024 року та зайнятістю представника позивача в іншій справі. Зайнятість адвоката в іншому судовому засіданні, підтверджується судовим рішенням у справі № 525/583/23. Тому, висновки судів є безпідставними та суперечать фактичним обставинам справи, оскільки не було взято до уваги поважні причини неявки в судове засідання, про які суд першої інстанції був повідомлений належним чином.
У лютому 2025 року СТОВ «Лукім'я» через представника Погорєлову Н. А. подало відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що твердження касаційної скарги про участь адвоката Жаги Е. Г. в розгляді судової справи № 541/2819/23 в Миргородському міськрайонному суді 03 травня 2024 року жодним допустимим та належним доказом не доведені. Позивач та його представник не були позбавлені права брати участь у цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З огляду на викладене, вважає що оскарженими судовими рішеннями обґрунтовано залишено позов без розгляду.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 січня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувану справу з суду першої інстанції.
У січні 2025 року матеріали цивільної справи № 543/331/23 надійшли до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 07 січня 2025 року узазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).
Позиція Верховного Суду
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держав (частина перша статті 2 ЦПК України).
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки (пункт 2 частини третьої статті 223 ЦПК України).
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 756/6049/19 (провадження № 61-4177св21) вказано, що «залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача».
Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17 (провадження № 61-4437св20), від 20 травня 2021 року у справі № 522/13928/15 (провадження № 61-2134св21), від 18 серпня 2021 року у справі № 495/9414/15-ц (провадження № 61-5230св21), від 10 лютого 2022 року в справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20), від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21 (провадження № 61-2956св22).
Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (частина п'ята статті 130 ЦПК України).
У справі, що переглядається:
у квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до СТОВ «Лукім'я», треті особи: Пришибська сільська об'єднана територіальна громада, в особі Пришибської сільської ради (правонаступник Комендантівської сільської ради), Оржицька селищна рада (правонаступник Лукімської сільської ради), про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;
ухвалою Оржицького районного суду Полтавської області від 14 квітня 2023 року відкрито провадження у справі, призначено у справі підготовче судове засідання на 15 травня 2023 року о 13:15 год;
15 травня 2023 року представником позивача - адвокатом Жагою Е. Г. подана заява про перенесення підготовчого судового засідання на іншу дату через зайнятість представника в іншій судовій справі (т. 1, а. с. 174);
підготовче судове засідання було відкладено на 13 червня 2023 року;
12 червня 2023 року представник позивача - адвокат Жага Е. Г. подав до суду заяву про відкладення підготовчого судового засідання, призначено на 13 червня 2023 року, на іншу дату, у зв'язку із зайнятістю представника позивача в інших справах (т. 1, а. с. 184);
підготовче судове засідання було відкладено на 10 серпня 2023 року;
08 серпня 2023 року представником позивача - адвокатом Жагою Е. Г. подана заява про перенесення підготовчого судового засідання на іншу дату, у зв'язку з перебуванням представника позивача у відрядженні (т. 1, а. с. 207)
ухвалою Оржицького районного суду Полтавської області від 10 серпня 2023 року підготовче судове засідання було відкладено на 27 вересня 2023 року;
27 вересня 2023 року представник позивача - адвокат Жага Е. Г. подав заяву про проведення підготовчого судового засідання без участі позивача та його представника, просив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду (т. 1, а. с. 220);
ухвалою Оржицького районного суду Полтавської області від 27 вересня 2023 року підготовче судове засідання було відкладено на 19 жовтня 2023 року. 19 жовтня 2023 року підготовче судове засідання відкладено на 20 листопада 2023 року;
20 листопада 2023 року представник позивача - адвокат Жага Е. Г. подав до суду заяву про відкладення підготовчого судового засідання на іншу дату, у зв'язку із зайнятістю представника позивача в іншій справі (т. 1, а. с. 243);
підготовче судове засідання було відкладено на 25 грудня 2023 року;
22 грудня 2023 року представник позивача - адвокат Жага Е. Г. подав до суду заяву про відкладення підготовчого судового засідання на іншу дату, у зв'язку із зайнятістю представника позивача в іншій справі (т. 2, а. с. 1);
ухвалою Оржицького районного суду Полтавської області від 25 грудня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 14 год 25 січня 2024 року;
25 січня 2024 року на електронну пошту суду від представника позивача - адвоката Жаги Е. Г. надійшла заява про перенесення судового засідання, у зв'язку із його зайнятістю в інших справах, які були призначені заздалегідь (т. 2, а. с. 15);
25 січня 2024 року судом першої інстанції відкладено розгляд справи на 15:00 год 11 березня 2024 року;
11 березня 2024 року судом першої інстанції відкладено розгляд справи на 10:00 год 05 квітня 2024 року;
позивач повідомлений про розгляд справи на 05 квітня 2024 року - 27 березня 2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення потового відправлення. Представник позивача 18 березня 2024 року повідомлений до розгляд справи (т. 2, а. с. 35, 36);
04 квітня 2024 року на електронну пошту суду від представника позивача - адвоката Жаги Е. Г. надійшла заява про перенесення судового засідання, призначеного на 05 квітня 2024 року, у зв'язку із його перебуванням у відрядженні у період з 01 квітня 2024 року по 15 квітня 2024 року (т. 2, а. с. 38);
ухвалою Оржицького районного суду Полтавської області від 05 квітня 2024 року судове засідання відкладено на 09:30 год 03 травня 2024 року;
представник позивача повідомлений про розгляд справи на 03 травня 2024 року - 11 квітня 2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення потового відправлення (т. 2, а. с. 49);
вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі;
03 травня 2024 року на електронну пошту суду від представника позивача - адвоката Жаги Е. Г. надійшла заява про перенесення судового засідання, у зв'язку із його зайнятістю в іншій справі, яка була призначена заздалегідь (т. 2, а. с. 51);
при залишенні позову без розгляду суди вказали, що позивач (його представник) двічі поспіль не з'явилися в судові засідання, призначені на 05 квітня 2024 року та на 03 травня 2024 року, були належним чином повідомлені про ці судові засідання. Заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була. Протягом майже півроку, у жодне з призначених судових засідань представник позивача не з'явився;
таким чином, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зробив правильний висновок про наявність підстав для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Доводи касаційної скарги про те, що представником позивача були завчасно подані заяви про відкладення судових засідань із зазначенням поважних причин, що унеможливлює залишення позову без розгляду, колегія суддів відхиляє, оскільки процесуальний закон не зазначає на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Відповідно до частин першої та другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Правильним по суті рішення є в тому випадку, коли воно відповідає вимогам законності й обґрунтованості, оскільки порушення останніх має наслідком зміну або скасування оскарженого судового рішення. Оскаржене судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону, які вже були усунені при розгляді справи, або ж таких, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції. Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21)).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги не дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм процесуального права. Таким чином, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Оскільки судові рішення підлягають залишенню без змін, судові витрати, понесені на сплату судового збору за подання касаційної скарги, покладаються на особу, яка її подала.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Ухвалу Оржицького районного суду Полтавської області від 03 травня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 05 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко