22 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 404/1292/23
провадження № 61-4552ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - Обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград»,
відповідачка - ОСОБА_1 ,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 03 березня 2025 року у складі колегії суддів: Карпенка О. Л., Єгорової С.М., Мурашка С. І.,
У лютому 2023 року Обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград» (далі - ОКВП «Дніпро-Кіровоград») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 листопада 2024 року позов ОКВП «Дніпро-Кіровоград» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОКВП «Дніпро-Кіровоград» заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення в сумі - 7 818,18 грн; 3% річних в сумі - 2,41 грн та індекс інфляції в сумі - 10,16 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОКВП «Дніпро-Кіровоград» судовий збір в розмірі 2 684,00 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 21 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 листопада 2024 року залишено без руху. Запропоновано ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали сплатити судовий збір в розмірі - 4 026,00 грн та усунути інші недоліки апеляційної скарги.
У лютому 2025 року до Кропивницького апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про виконання вимог ухвали про залишення її апеляційної скарги без руху. До поданої заяви долучено нову (належним чином оформлену) редакцію апеляційної скарги у відповідності до вимог статті 356 ЦПК України. Вимоги ухвали Кропивницького апеляційного суду від 21 січня 2025 року в частині сплати судового збору не виконано. Водночас, у поданій заяві ОСОБА_1 посилаючись на статтю 22 Закону України «Про захист прав споживачів» порушувала питання про звільнення її від сплати судового збору, у зв'язку з порушенням її прав, як споживача послуг.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 10 лютого 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 листопада 2024 року. Продовжено ОСОБА_1 строк виконання вимог ухвали від 21 січня 2025 року на десять днів.
17 лютого 2025 року до Кропивницького апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , яке мотивовано тим, що ОСОБА_1 є споживачем послуг, її права порушені, а отже вона звільнена від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 03 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто апелянту у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги (несплата судового збору).
Апеляційний суд врахував, що вимоги зазначені в ухвалі суду про залишення скарги без руху ОСОБА_1 не виконала, а питання щодо застосування положень статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» суд вже вирішив.
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 03 березня 2025 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та направити справу для вирішення питання про відкриття провадження до апеляційного суду.
Касаційна скарга обґрунтована порушенням апеляційним судом норм процесуального права, оскільки заявниця вважає, що вона у розглядуваній справі звільнена від сплати судового збору у всіх інстанціях, оскільки на неї поширюється дія частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвала про повернення апеляційної скарги не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги визначені статтею 356 ЦПК України.
Пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Звертаючись із заявами на усунення недоліків, ОСОБА_1 посилалася на те, що на підставі статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» вона звільнена від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц (провадження № 14-57цс18) зазначила, що споживач звільняється від сплати судового збору як у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу, а саме при апеляційному перегляді. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.
Отже, від сплати судового збору за подання позовів, апеляційної (касаційної) скарги споживачі звільнені лише у разі, якщо вони виступають у процесуальному статусі позивачів, а не відповідачів. Тобто відповідачі при подачі апеляційної чи касаційної скарги мають сплачувати судовий збір за ставками, встановленими Законом України «Про судовий збір».
Враховуючи, що ОСОБА_1 є відповідачкою у цій справі, апеляційний суд обґрунтовано відхилив її доводи про те, що вона на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнена від сплати судового збору, та правильно зазначив про необхідність сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.
Згідно із частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Виходячи зі змісту статей 185, 357 ЦПК України, у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений строк, скарга вважається неподаною та повертається особі, яка її подала.
Згідно із частиною шостою статті 185 ЦПК України повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Встановивши, що ОСОБА_1 не сплатила не сплатила судовий збір за подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції, правильно застосувавши положення статей 185, 357 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги заявниці, не порушивши при цьому право ОСОБА_1 на доступ до суду.
Враховуючи наведене, оскаржувана ухвала Кропивницького апеляційного суду від 03 березня 2024 року є законною та обґрунтованою, постановлена з додержанням норм процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Оскільки, аргументи касаційної скарги не спростовують висновків суду, правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
При цьому, Верховний Суд враховує, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з апеляційною скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення, тому порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відсутні.
Керуючись частинами четвертою, п'ятою і шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадженняу справі за позовом Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 03 березня 2025 рокувідмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник