Справа № 452/974/23
Провадження № 1-кп/452/187/2025
Іменем України
23 квітня 2025 року м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
її захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Самбірського міськрайонного суду Львівської області кримінальне провадження, про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
На розгляді Самбірського міськрайонного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 13 січня 2025 року до обвинуваченої ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, який закінчується 01 травня 2025 року.
У судовому засіданні 23 квітня 2025 року прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання щодо продовження на шістдесят днів обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, те що обвинувачена може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інші кримінальні правопорушення, продовжують існувати, розгляд кримінального провадження судом не закінчено. Прокурор зазначив, що, на думку сторони обвинувачення, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти вказаним ризикам, тому необхідність продовження стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованою. Крім того прокурор посилався на нові обставини, а саме, що 19.03.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 27. ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, що підтверджує ризик вчинення інших кримінальних правопорушень.
Обвинувачена підтвердила, що 19.03.2025 року їй повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 27. ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, розгляд клопотання віднесла на розсуд суду.
Захисник обвинуваченої адвокт ОСОБА_5 вважали, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Більш того та обставина, що обвинуваченій повідомлено про підозру саме коли вона перебувала під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)» свідчить про недієвість даного заходу. Просила обрати відносно обвинуваченої більш м'який запобіжний захід, оскільки вона має зареєстроване місце проживання.
Суд вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження та матеріали клопотання прокурора приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченої, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Оцінюючи існування ризиків з боку ОСОБА_4 переховуватись від суду, суд звертає увагу на рішення Європейського суду з прав людини у справі «В. проти Швейцарії» (W. v. Switzerland), заява № 14379/88, від 26.01.1993 року, п. 33. Суд з цього приводу вказав, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою
Як встановлено судом, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, санкція якої передбачає покарання від семи до п'ятнадцяти років, тобто у вчиненні особливо тяжкого злочину. Обвинувачена не має міцних соціальних зв'язків, офіційно не працевлаштована, не має офіційного джерела доходів, не одружена. Отже, суд вважає, що даний ризик не зменшився.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Суд вважає, що з переходом на стадію судового розгляду ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується, адже за наслідками ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, обвинувачений стає обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні.
Отже, суд вважає, що даний ризик не зменшився.
Оцінюючи існування ризиків з боку ОСОБА_4 вчините інше кримінальне правопорушення, суд враховує, що обвинувачена раніше судима, вчинила новий умисний злочин, в період іспитового строку, отже, суд вважає, що даний ризик не зник.
Більш того, 19.03.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 27. ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, що суд вважає підтверджує ризик вчинення інших кримінальних правопорушень.
Таким чином, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор в своєму клопотанні, продовжують існувати, розгляд кримінального провадження судом не закінчено.
Оцінюючи в сукупності особу обвинуваченої, обставини вчинення кримінального правопорушення, необхідність забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків та запобігти спробам вчинити інші кримінальні правопорушення, а також доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити.
Керуючись ст. ст. 177, 331, 369-372, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_4 у виді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)».
Встановити строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу - шістдесят днів, який обчислюється з дня винесення ухвали, а саме з 23 квітня 2025 року; дія ухвали суду про продовження запобіжного заходу закінчується 21 червня 2025 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченій негайно.
Відкласти розгляд кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України на 23 травня 2025 року на 10 год. 30 хв. у залі судових засідань Самбірського міськрайонного суду Львівської області.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст цієї ухвали виготовлено 23.04.2025 року.
Головуюча суддя