Справа № 445/628/25
провадження № 2/445/657/25
(заочне)
23 квітня 2025 року
Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Бакаїм М. В.
секретаря судового засідання Назар С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Золочеві Львівської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування якого зазначає, що 30.08.2003 року відділом ДРАЦС Золочівського РУЮ Львівської області, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , було зареєстровано шлюб, актовий запис № 152. Подружні відносини між сторонами припинені. Сторони не ведуть спільне господарство та проживають окремо. Основна причина розпаду сім?ї - це різниця характерів, відсутність між ОСОБА_1 , та відповідачем, ОСОБА_2 , взаєморозуміння і довіри, постійні конфлікти та недомовленості. Від шлюбу у сторін є спільні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В судове засідання позивач не з'явився, у позовній заяві зазначив прохання про розгляд справи без його участі.
Відповідачка також в судове засідання не з'явилася, однак подала заяву, якою просила справу розглядати у її відсутності, позовні вимоги визнає та не заперечує проти розірвання шлюбу.
Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, врахувавши заяву відповідача про визнання позову, суд вважає, що позовна заява підлягає до задоволення з таких підстав.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Аналогічні приписи викладені у ст. 24 СК України, у якій, крім іншого, передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Виходячи із змісту ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
За ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Судом встановлено, що з 30.08.2003 сторони перебувають у шлюбі зареєстрованому відділом ДРАЦС Золочівського РУЮ Львівської області, актовий запис № 152, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 30 серпня 2003 року.
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 , виданого віддлом реєстрації актів цивільного стану Золочівського районного управління юстиції Львівської області 02 листопада 2007 року та свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_3 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Золочівського районного управління юстиції Львівської області 12 жовтня 2010 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є батьками.
Згідно з ч. 1 ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.
Згідно ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб має ґрунтуватись на вільній згоді жінки та чоловіка. При цьому, відповідно до ч. ч. 1 , 3 та 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування подружжя до припинення шлюбних стосунків чи їх збереження є неприпустимим і є порушенням права на свободу та особисту недоторканість.
Частиною 2 ст. 104 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини - інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Враховуючи те, що збереження шлюбу можливе тільки на почуттях взаємної любові та поваги, взаєморозуміння та взаємодопомоги, що є морально-правовою основою шлюбу, суд вважає за можливе шлюб між сторонами розірвати, оскільки визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а підстави для його збереження відсутні.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Керуючись ст. 2, 4, 5, 141, ч. 2 ст. 247, 258, 259, 263-265, 272, 273, 280-283 ЦПК України, ст. 56, 104, 105, 110, 112 СК України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований 30.08.2003 віддлом реєстрації актів цивільного стану Золочівського районного управління юстиції Львівської області, актовий запис № 152.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 судовий збір у розмірі 1211,20 грн. в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за заявою відповідача поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду або через Золочівський районний суд Львівської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 23.04.2024 року.
Суддя М.В. Бакаїм