справа № 208/3157/25
провадження № 1-кп/208/1026/25
22 квітня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у судовому засіданні по кримінальному провадженню №12025041160000067 від 15.01.2025 року питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, -
Прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів обвинуваченому ОСОБА_4 , оскільки наявна обґрунтована підозра та обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, та ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечили проти задоволення клопотання прокурора. Також вказують, що ризики, на які посилається прокурор нею не доведені,. Натомість обвинувачений має доволі міцні соціальні зв'язки, зокрема, має на утриманні матір, дружину, неповнолітню дитину, має у власності квартиру, мав постійний дохід.
Заслухавши думку учасників судового провадження, судом встановлено наступне.
Згідно ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Суд враховує, що в правовій теорії наявне поняття «обґрунтованої підозри», яке отримало своє практичне закріплення у рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, у Рішенні ЄСПЛ від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України зазначено, що «Обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, та те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином. При цьому ці докази не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення».
Згідно Рішення ЄСПЛ у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» «факти, що підтверджують «обґрунтовану підозру», не повинні бути такого самого рівня, як факти, на яких має ґрунтуватись обвинувальний вирок чи навіть пред'явлення обвинувачення».
Отже, судом встановлено, що повідомлена ОСОБА_4 підозра, а також обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, є достатніми та обґрунтованими саме для цілей продовження запобіжного заходу, а не для його засудження.
При розгляді клопотання про продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує обставини, перелік яких передбачений ст.178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст.177 КПК України для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
З встановлених в судовому засіданні обставин, вбачається, що ОСОБА_4 :
- народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області;
- громадянин України;
- офіційно одружений має неповнолітню дитину;
- зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- офіційно не працевлаштований;
- раніше не судимий
- має у власності квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
На думку суду, ризиками, визначеними ст.177 КПК України та доведеними прокурором у даному кримінальному провадженню є ризики:
- переховування від суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за яке, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 10 років, а тому останній з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від суду;
- незаконно впливати на свідків, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 , може незаконно впливати на недопитаних свідків з метою викривлення показань на свою користь.
Натомість, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення не доведений прокурором, оскільки ОСОБА_4 не має судимості та не є особою, схильною до вчинення кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Європейським судом з прав людини визнано виправданим тривале тримання під вартою за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити клопотання прокурора про продовження до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти встановленим ризикам.
Згідно ч.3,4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
У даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, тобто в заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілої.
Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне не визначати обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави, оскільки обвинуваченому інкримінується вчинення злочину із застосуванням насильства, що спричинило смерть потерпілої, а також у зв'язку з тим, що застава не зможе у повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Керуючись ст.177, 178, 183, 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань» (№4) строком 60 днів, а саме з 22.04.2025 року по 20.06.2025 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська протягом 7 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено о 08 год. 10 хв. 23.04.2025 р.
Суддя ОСОБА_1