Справа № 932/53/25
2-о/212/98/25
22 квітня 2025 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, в складі: головуючого Чайкіна І.Б., за участю: секретаря судового засідання Крутиголови В.О., розглянувши цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Стефаненко Анастасія Сергіївна, заінтересовані особи: ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ХМЕЛЬНИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ про встановлення факту перебування на утриманні, -
встановив:
В провадження Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська, на виконання ухвали від 02.01.2025 року, надійшла вказана заява про встановлення факту перебування на утриманні.
Адвокат Стефаненко Анастася Сергіївна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою в якій просила встановити факт перебування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утриманні її чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , по день її смерті. В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію. 14.11.2024 року вона звернулася до Пенсійного фонду із заявою про переведення її на інший вид пенсії у зв'язку із втратою годувальника, проте їй було відмовлено. У зв'язку з чим звертається до суду.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.03.2025 року заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку окремого провадження.
На адресу суду з ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ надійшов відзив на заяву, в якому просили розгляд справи проводити без участі їх представника та при вирішенні рішення врахувати їх заперечення, які викладені письмово.
Заявниця у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримала в повному обсязі просила їх задовольнити.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Правилами ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 19.03.2004 року перебували в зареєстрованому шлюбі (а.с. 8).
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть ( а.с. 9).
Заявниця ОСОБА_1 звернулася до ГОЛОВОГО УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ХМЕЛЬНИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ із заявою про перехід на пенсію по втраті годувальника.
Однак, заявниці ОСОБА_3 було відмовлено в перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю необхідних підтверджуючих документів про перебування членів сімї на утриманні померлого годувальника, що підтверджується листом ГОЛОВОГО УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ХМЕЛЬНИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ (а.с.11).
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення ( пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у частині першій статті 315 ЦПК України, однак не є вичерпним.
Частинами першою та другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7)народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Згідно вимогам ч. 1 ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив цей факт.
Встановлення факту перебування особи на утриманні має юридичне значення для одержання спадщини, призначення пенсії у разі втрати годувальника, або відшкодування шкоди, якщо надана допомога була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування тощо.
Факт перебування фізичної особи на утриманні, заінтересована особа має вирішити у декілька способів: по-перше, особа має право звернутися до органів та організацій за отриманням Довідки про підтвердження факту перебування особи на утриманні; по-друге, подати заяву до суду про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку окремого провадження.
Згідно ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається, зокрема, непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. Непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Відповідно до частини першої, другої статті 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 38). Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, також мають право на пенсію, якщо згодом втратили джерело засобів до існування. Непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, батько, мати, дружина, чоловік, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; один з батьків, або чоловік (дружина), незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) зайнятий доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8 років, і не працює; дід і бабуся - в разі відсутності осіб, які за законом зобов'язані їх утримувати.
Приписами статті 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено: члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
При цьому визначальним є вимога закону, за яким право на таку пенсію мають саме непрацездатні особи, непрацездатність яких існувала станом на час смерті годувальника.
Разом з тим заявниця набула статус особи пенсійного віку з 08.10.2024 року (а.с. 9 зворотній), тобто через майже 14 років після смерті чоловіка.
Даних про те, що вона була непрацездатною станом на час смерті ОСОБА_2 матеріали справи не містять.
Тому її право на отримання такої пенсії може бути реалізоване відповідно до ч.2 ст.37 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка не пов'язує право дружини на отримання пенсії в разі втрати годувальника із знаходженням на його утриманні, а лише передбачає втрату згодом джерела засобів існування.
Положеннями ч. 1 ст.76 ЦПК України зазначено: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
За правилами ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Ст. 80 ЦПК України закріплено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до внутрішнього переконання.
За таких обставин факт, про встановлення якого просить заявниця, а саме факт знаходження її на утриманні померлого чоловіка, не має юридичного значення, оскільки станом на час смерті чоловіка вона була працездатна.
Набуття пенсійного статусу у 2024 році не надає їй права на отримання пенсії по втраті годувальника, як особі, що знаходилась на його утриманні.
Керуючись Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ст.ст. 12, 79-81, 258-265, 268, 315 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Стефаненко Анастасія Сергіївна, заінтересовані особи: ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ХМЕЛЬНИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ про встановлення факту перебування на утриманні - залишити без задоволення.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду області протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення складено 22.04.2025 року.
Суддя: І. Б. Чайкін