Справа № 233/2422/22
Провадження № 1-кп/932/966/24
20 березня 2025 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська кримінальне провадження №22022000000000430 від 19.08.2022, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України,
У провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 111 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , підтримавши обґрунтування, правові підстави та ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зазначивши, що обвинувачений спроможний:
- переховуватися від суду враховуючи, що ОСОБА_7 вчинив інкримінований йому особливо тяжкий злочин, санкція за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 15 років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, у разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, є підстави вважати, що ОСОБА_7 може виїхати до російської федерації або на тимчасово окуповану територію Донецької області та переховуватись від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України);
- вчинити нові кримінальні правопорушення та/або продовжити вчиняти свою злочинну діяльність. Злочинна діяльність ОСОБА_7 була спрямована на вчинення злочину проти національної безпеки України - направлена на надання представнику іноземної організації допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, а тому перебуваючи на волі ОСОБА_7 може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання із зазначених вище підстав та просив його задовольнити.
Захисник заперечував проти задоволення поданого клопотання прокурора, зазначивши, що протягом часу, який ОСОБА_7 утримується під вартою, ризики на які посилався прокурор значно зменшилися та не створюють загрози для дотримання обвинуваченим процесуальної поведінки. Захисник звернув увагу суду, що ОСОБА_7 є інвалідом, отримує пенсію по інвалідності, має на утриманні трьох малолітніх дітей. Захисник просив змінити обвинуваченому запобіжний захід із тримання під вартою на інший, більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
Обвинувачений підтримав позицію свого захисника та просив суд змінити йому запобіжний захід.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дійшов висновку, що клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина друга статті 177 КПК України).
Відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 176 КПК України до запобіжних заходів відноситься тримання під вартою.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-1142, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК однією з підстав для продовження строку тримання під вартою особи є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Вирішуючи питання продовження строку подальшого тримання особи під вартою, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Під час розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що ризики передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати.
Кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_7 , згідно зі ст. 12 КК України, віднесено до особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, що загрожує обвинуваченому, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, позбавленням волі на строк п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, без обрання іншої, альтернативної міри покарання.
Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони викладені в обвинувальному акті, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений з метою уникнення покарання, враховуючи його тяжкість, спроможний переховуватись від суду.
Також, суд враховує правовий режим воєнного стану не як ризик, а як обставину яка вказує на наявність актуальних ризиків, заявлених прокурором.
Крім того, оскільки інкримінований обвинуваченому злочин спрямований проти національної безпеки України, тому перебуваючи на волі, в умовах триваючої збройної агресії російської федерації проти України, існує ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення або продовження злочину, у якому ОСОБА_7 обвинувачується.
Отже, на сьогоднішній день ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені судом раніше не зменшилися, продовжують існувати та необхідні для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 .
Доводи сторони захисту про необхідність змінити запобіжний захід із тримання під вартою на інший, більш м'який запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, враховуючи особу обвинуваченого, який є інвалідом та який має на утриманні трьох малолітніх дітей, не можуть самі собою нівелювати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а також одночасно гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого в майбутньому.
Окрім того, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України, під час дії воєнного стану, при наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України, суд застосовує до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, враховуючи імперативність норми ч. 6 ст. 176 КПК України.
Відтак, обвинуваченому ОСОБА_7 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197, 331, 369-372, 376, 395 КПК України, суд
Клопотання прокурора Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 18 травня 2025 року включно, з утриманням його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор».
Установити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання ОСОБА_7 під вартою є 18 травня 2025 року включно.
На підставі ч. 4 ст. 183 КПК України - розмір застави не визначати.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , про зміну останньому запобіжного заходу із тримання на інший, більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою - відмовити.
Копію ухвали направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання копії.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3