Справа № 199/3529/25
(1-кп/199/652/25)
іменем України
23.04.2025 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025053230000029 від 29.01.2025 року, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Добропілля Донецької області, громадянина України, маючого середню освіту, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, на утримані неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не маючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, останнього разу:
- 04.11.2024 Амур-Нижньодніпровський районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік, на підставі ст. 71 КК України остаточно призначено покарання за сукупністю вироків у виді 2 (двох) років обмеження волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року із подальшими змінами та доповненнями, а також Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», Наказу МОЗ України № 188 від 01 серпня 2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» із подальшими змінами та доповненнями, будучи протягом року засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, вчинив незаконні операції з психотропною речовиною на території м. Добропілля Покровського району Донецької області за наступних обставинах.
Так, 29 лютого 2025 року, приблизно о 10:00 годині, ОСОБА_5 , проходячи по вул. Слов'янська (колишня Щорса) в м. Добропілля Донецької області, знайшов на землі біля гаражних дверей будинку № 37 згорток в ізоляційній стрічці із особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин- 1-іл-пентан-1-он) у кількості не менше 0,3959 г, який поклав у праву кишеню одягнутої на нього куртки, тим самим умисно незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) шляхом привласнення знайденого майна, яку став незаконно зберігати при собі для подальшого особистого вживання без мети збуту.
Після чого, 29 січня 2025 року, приблизно о 10:30 годині, ОСОБА_5 , який зберігав при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), у невстановленій кількості, але не менше 0,3959 г, був зупинений з метою перевірки документів працівниками поліції Покровського РУП ГУНП в Донецькій області поблизу будинку № 20 по вул. Слов'янська м. Добропілля Донецької області.
Під час проведення вищевказаних заходів ОСОБА_5 повідомив, що незаконно зберігає при собі, в правій кишені одягнутої на нього куртки, згорток з психотропною речовиною, який він незаконно придбав та зберігав для подальшого особистого вживання без мети збуту, у зв'язку з чим на місце події було викликано слідчо-оперативну групу ВП №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області.
У той же день, 29 січня 2025 року, у період часу з 11 години 56 хвилин до 12 години 26 хвилин в ході проведення дізнавачем СД ВП №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області огляду місця події, ОСОБА_5 , знаходячись поблизу будинку № 20 по вул. Слов'янська в м. Добропілля Донецької області, добровільно видав згорток в ізоляційній стрічці, при відкритті якого виявлено та вилучено прозорий зіп-пакет з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою 0,3959 г, (маса PVP в перерахунку на основу складає 0,3187 г), яку ОСОБА_5 умисно незаконно придбав та зберігав з метою особистого вживання без мети збуту.
Суд визнає доведеним наведене формулювання обвинувачення та кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч.2 ст.309 КК України, що виразились у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, вчинених протягом року після засудження за цією статтею.
При цьому, у кримінальному провадженні 23 квітня 2025 року між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участі захисника ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості згідно з вимогами ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.
Зі змісту угоди вбачається, що сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення і кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 309 КК України. Обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Сторони узгодили призначення покарання обвинуваченому у виді 1 (одного) року позбавлення волі. На підставі ст. 71 КПК України частково приєднати невідбуте покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.11.2024 за правилами складання покарань відповідно до вимог ст. 72 КПК України, відповідно до якої одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік та 3 (три) місяці.
При цьому, сторони підтвердили, що розуміють і усвідомлюють наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, в тому числі і умисного, передбачені ст. 476 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги чинного кримінального та кримінально-процесуального законодавства, просив вказану угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_5 узгоджене покарання.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання, з видом та мірою якого він згоден.
Захисник ОСОБА_4 також просив затвердити угоду про визнання винуватості з огляду на те, що вона відповідає вимогам закону та інтересам його підзахисного.
Суд заслухав учасників кримінального провадження та переконався, що обвинувачений цілком розуміє, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості.
Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 309 КК України є правильною. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, який в силу вимог ч. 4 ст. 469 КПК України передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.
Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін і інших осіб. Взяті обвинуваченим ОСОБА_5 на себе за угодою про визнання винуватості зобов'язання очевидно можливі для виконання.
Розглядаючи питання про особу винного, суд враховує, що ОСОБА_5 за місцем мешкання характеризується посередньо, раніше судимий, офіційно не працевлаштований, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, перебуває на обліку лікаря-нарколога з діагнозом: синдром залежності від опіоїдів та канабіоїдів, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, які обтяжують покарання.
За таких обставин, суд вбачає наявність достатніх підстав для призначення ОСОБА_5 покарання за ч.2 ст. 309 КК України у виді 1 року позбавлення волі.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.11.2024 року ОСОБА_5 призначено покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки, яке на теперішній час не відбуте.
Таким чином, відповідно до ч.1 ст.71 КК України ОСОБА_5 до покарання за цим вироком слід частково приєднати невідбуту частину покарання у виді обмеження волі за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.11.2024 року.
Так, відповідно до пп.а-1 п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що угоду про визнання винуватості слід затвердити і призначити обвинуваченому покарання, яке узгоджене сторонами.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави слід стягнути витрати на залучення експерта.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374, 475, ч.15 ст. 615 КПК України, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 23 квітня 2025 року між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участі захисника ОСОБА_4 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 71 КК України за правилами, передбаченими ст.72 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутної частини покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.11.2024 року ОСОБА_5 остаточно призначити покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 3 (три) місяці.
Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_5 обчислювати з моменту фактичного затримання після звернення вироку до виконання.
Речові докази у кримінальному провадженні: особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою 0,3959 г, (маса PVP в перерахунку на основу складає 0,3187 г) - знищити.
Стягнути з ОСОБА_5 на корить держави витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи №СЕ-19/105-25/1061-НЗПРАП від 06.02.2025 в розмірі 1591 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто одна) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1