Справа № 199/4334/25
(1-кп/199/724/25)
іменем України
23.04.2025 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202505323000066 від 01.03.2025 року, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Гудермес Чеченської республіки Р/Ф, громадянина України, із середньою освітою, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, на посаді старшого водія автомобільного взводу підвозу продовольства, речового і військово-технічного майна роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , старшого солдата, не одруженого, на утримані неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, останнього разу:
- 11.06.2020 Слов'янським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17.03.2020 та остаточно призначено 3 (три) роки 2 (два) місяці позбавлення волі, звільнився на підставі ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11.04.2023 року умовно-достроково на невідбутий строк 2 місяці 3 дні;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, -
Старший солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, проходячи її на посаді старшого водія автомобільного взводу підвозу продовольства, речового і військово-технічного майна роти матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , в порушення ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та в порушення вимог Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», ст.ст. 1, 4, 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», 28 лютого 2025 року приблизно о 12 годині 00 хвилин, проходячи по вул. Мечникова в м. Добропілля Покровського району Донецької області, виявив на землі zip-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору.
Усвідомлюючи, що в середині даного zip-пакету знаходиться особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP, старший солдат ОСОБА_5 вирішив залишити виявлену порошкоподібну речовину собі та поклав її до своєї чоловічої сумки, у такий спосіб незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP та почав незаконно зберігати її при собі для особистого вживання без мети збуту.
Того ж дня, приблизно о 12 годині 25 хвилин, старший солдат ОСОБА_5 , рухаючись біля буд. 4 по вул. Мечникова в м. Добропілля Покровського району Донецької області, був зупинений працівниками поліції ВП №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області з метою перевірки документів особи згідно зі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію», під час чого останній повідомив, що він при собі має психотропну речовину.
В подальшому, 28 лютого 2025 року в період часу з 13 години 10 хвилин до 13 години 37 хвилин, у присутності двох понятих, був проведений огляд місця події, в ході якого старший солдат ОСОБА_5 самостійно надав для огляду zip-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору масою 0,3201 г, що містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он). Маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) становить - 0,2584 г.
В судовому засіданні встановлено, що викладені фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих фактичних обставин і суд немає сумнівів у добровільності їх позиції, тому згідно положень ч.3 ст. 349 КК України визнав недоцільним дослідження доказів відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
В судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину визнав та пояснив, що в зазначену в обвинувальному акті дату, в обідній час, проходячи по вулиці (назву не пам'ятає) в м.Добропіллі на землі він побачив зіп-пакет. Зрозумівши, що в середині нього знаходиться психотропна речовина, він підняв його та поклав до своєї сумки з метою подальшого вживання. Однак, через деякий час його зупинили працівники поліції, на питання яких він зізнався та добровільно видав вищевказаний зіп-пакет. Щиро каявся у вчиненому.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні повністю доведена вина ОСОБА_5 у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин без мети збуту, і його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.309 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд керується вимогами статей 65-67 КК Україниі виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Так, при призначені обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке належить до категорії кримінального проступку, характеризується прямим умислом.
Розглядаючи питання про особу винного, суд враховує, що ОСОБА_5 за місцем проживання характеризується задовільно, раніше судимий, є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, перебуває на обліку лікаря нарколога з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок поєднаного вживання наркотичних та інших психоактивних речовин, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому - судом не встановлено.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів можливо шляхом призначення йому покарання у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст. 309 КК України.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Керуючисьст.ст. 371, 373-374, ч.15 ст. 615 Кримінального процесуального кодексу України, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Речові докази у кримінальному провадженні: зіп-пакет з психотропною речовиною, переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області - знищити.
Стягнути з ОСОБА_5 на корить держави витрати на залучення експерта для проведення експертизи № СЕ-19/105-25/2335-НЗПРАП від 11.03.2025 в розмірі 1591 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто одна) грн. 80 (вісімдесят) коп.
На вирок може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцятиднів з дня проголошення вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1