Справа № 199/5040/25
(3/199/2858/25)
іменем України
23.04.2025 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.173-8 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 441091 від 28.03.2025 встановлено, що 28.03.2025 о 22:20 годині ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , порушив умови термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 580125 від 28.03.2025 з 22:00 години терміном на 10 діб, згідно якого він повинен залишити місце спільного проживання (перебування) з потерпілою ОСОБА_2 , а також йому заборонено в будь-який спосіб контактувати з потерпілою, чим порушив вимоги ст. 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівником патрульної поліції за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, був сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи судовою повісткою від 16.04.2025, крім того останній був сповіщений через офіційний веб-сайт судової влади, тобто судом прийнято вичерпні заходи для його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Заяв чи клопотань від останнього про розгляд справи за його участю не надходило.
24.02.2022 Рада Суддів України відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16.09.2010 (із подальшими змінами) прийняла рішення № 9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку російської федерації. Серед іншого, Рада Суддів України вирішила: Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.
02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, враховуючи реальні поточні обставини, що склалися у місті Дніпрі, а також те, що робота Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська не припинена, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов'язки, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, повністю підтверджена дослідженими в судовому засіданні доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 28.03.2025 серії ВАД №441091, який складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП. Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не заявляв. Згідно протоколу слідує, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ОСОБА_1 ), роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, а також положень ст. 268 КУпАП;
- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 відповідно до яких остання показала, що 28.03.2025 приблизно о 20:30 годині між нею та її співмешканцем ОСОБА_1 виник конфлікт в ході якого ОСОБА_1 висловлювався в її бік нецензурною лайкою, штовхав та вдарив по обличчю, у зв'язку з чим вона вимушена була викликати працівників поліції. По приїзду працівників поліції відносно ОСОБА_1 був складений терміновий заборонний припис, в якому було зобов'язано ОСОБА_1 залиши її квартиру та заборонено на вхід до такої. ОСОБА_1 вийшов з квартири, однак приблизно через 15 хвилин останній повернувся та зайшов до її квартири та почав її штовхати;
- відомостями зі служби 102 про те, що від ОСОБА_2 надійшло повідомлення про те, що 28.03.2025 о 22:23 годині за адресою: АДРЕСА_1 її співмешканець ОСОБА_1 вчиняє відносно неї домашнє насильство фізичного характеру. Прибувши на місце заявниця ОСОБА_2 повідомила, що 28.03.2025 приблизно о 22:20 годині після уїзду працівників поліції повернувся її співмешканець ОСОБА_1 , який порушив вимоги ТЗП серії АА № 580126, у зв'язку з чим, з метою припинення правопорушення та складання адміністративних матеріалів, ОСОБА_1 згідно з ст.ст. 260-263 КУпАП було затримано та доставлено до ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області, де в подальшому було складено протокол за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП серії ВАД № 441091;
- копією термінового забороненого припису від 28.03.2025 серія АА № 580126, складеного відносно кривдника ОСОБА_1 ;
- протоколом про адміністративне затримання ОСОБА_1 серії АЗ № 090627 від 28.03.2025.
За таких обставин дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, як невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
З приводу письмових посилань ОСОБА_1 про те, що він свої пояснення надасть у суді, то вони не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, виходячи з наступного.
Так, ОСОБА_1 будучи повідомлений належним чином про дату та час слухання справи, до суду не з'явився. Жодних документів, які б підтверджували його невинуватість за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, суду не надав.
Такі посилання ОСОБА_1 суд розцінює неспроможними, надуманими та не може взяти до уваги, оскільки вони не спростовують належності та допустимості наведених вище доказів та не містять у собі достатніх даних для висновку про незаконність та необґрунтованість судового рішення і не можуть виключати склад адміністративного правопорушення. Суд такі доводи розцінює, як позицію ОСОБА_1 задля уникнення ним від адміністративної відповідальності та не притягнення до такої.
Суд зауважує, що на момент розгляду справи в суду, а саме станом на 23.04.2025 ОСОБА_1 не оскаржував дії працівників поліції під час та після складання протоколу про адміністративне правопорушення та матеріали справи дійсно не містять таких доказів оскарження у встановленому законом порядку дій працівників поліції під час та після складання останніми протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та відповідно проведеного службового розслідування, висновки якого могли би спростувати факт вчинення ОСОБА_1 28.03.2025 о 22:20 годині, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП
З огляду на вищевказане, суд прийшов до висновку, що наявна в адміністративному провадженні сукупність наведених вище прямих і непрямих доказів вчинення адміністративного правопорушення, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, такими, що в достатній мірі повно викривають правопорушника у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні надала суду можливість постановити рішення за наслідками розгляду адміністративного провадження.
Судом встановлено, що вказані у постанові та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, доведеність вини у його вчинені та для прийняття законного та обґрунтованого рішення в адміністративному провадженні, що дало змогу суду прийти до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, який зроблено з дотриманням вимог вищевказаного Закону на підставі об'єктивного з'ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які були досліджені та перевірені під час судового розгляду, а також оцінені відповідно до вимог КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , який раніше не притягався до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, приймаючи до уваги відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти йому адміністративне стягнення у виді штрафу в межах мінімальної санкції, передбаченої ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного й керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 340,00 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що за приписами ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: І.В. Дяченко