16 квітня 2025 року
м. Київ
cправа № 925/893/23(925/457/24)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я.,
за участі секретаря: Купрейчук С.П.,
за участі представників судового засідання відповідно протоколу судового засідання від 16.04.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційні скарги ОСОБА_1 та Гаражно-будівельного кооперативу "Сирена"
на рішення Господарського суду Черкаської області від 31.07.2024
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024
у справі №925/893/23(925/457/24)
за позовом Гаражно-будівельного кооперативу "Сирена"
до ОСОБА_1
про стягнення 466256,34 грн,-
1. В квітні 2024 року Гаражно-будівельний кооператив "Сирена" (далі за текстом - позивач; кооператив) звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 (далі за текстом - відповідач; ОСОБА_1 ) про стягнення 466 256, 34 грн збитків, завданих юридичній особі її посадовою особою.
1.1. Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді голови правління кооперативу, накопичив борги за зобов'язаннями щодо своєчасного внесення плати за користування земельною ділянкою, внаслідок чого податковим органом застосовані штрафні санкції, які були стягнуті з позивача, за період з 2013 по 2023 роки.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
2. Гаражно-будівельний кооператив "Сирена" є юридичною особою створеною за законодавством України, відомості про юридичну особу внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
3. Відповідно до статуту Гаражно-будівельний кооперативу "Сирена" у редакціях 2012 року, 2014 року та 2022 року Гаражно-будівельний кооперативу "Сирена" створений громадянами, які на добровільних засадах вирішили утворити гаражно-будівельний кооператив (обслуговуючий кооператив) відповідно до чинного законодавства України, затвердити Статут та своєю працею брати участь у його діяльності (п. 1.1.)
4. Кооператив не є прибутковою організацією. Дохід кооперативу формується за рахунок надходжень вступних та членських внесків членів кооперативу, добровільних внесків юридичних та фізичних осіб.
5. З доходів кооперативу проводяться розрахунки по сплаті податків і зборів до відповідних бюджетів, оплату праці, погашенню кредитів, покриттю збитків та ін.
6. Кооператив використовує наявні фінансові ресурси за власним розсудом без обмежень, незалежно від джерел надходжень (п. 14.1, 14.2, 14.3).
7. Голова правління кооперативу здійснює керівництво та управління кооперативом; забезпечує безумовне дотримання кооперативом правлінням кооперативу та членами кооперативу вимог законодавства та статуту кооперативу; забезпечує надходження від членів кооперативу вступних, щорічних членських та інших внесків; забезпечує правильне ведення фінансового діловодства і звітності кооперативу; несе повну матеріальну відповідальність за збитки, нанесені кооперативу внаслідок протиправної та/або халатної діяльності з порушенням статуту кооперативу та чинного законодавства (п. 11.2).
8. 16.05.2013 відповідач приступив до виконання обов'язків голови правління ГБК "Сирена" на підставі наказу № 1 від 16.05.2013 та протоколу загальних зборів членів ГБК "Сирена" від 20.04.2013.
9. Відповідно до акту ревізії каси кооперативу за 2012 рік в касу кооперативу всього надійшло 354145,45 грн, з яких 347043 грн членських внесків, залишок по касі станом на 01.01.2012 1111,45 грн; За 2012 витрачено всього 359765,16 грн, з яких на оренду землі 178103,90 грн, залишок станом на 01.01.2013 3380,29 грн, заборгованість зі сплати членських внесків 55534,55 грн.
10. 31.01.2021 загальні збори членів ГБК "Сирена" ухвалили рішення, яким припинили повноваження правління ГБК "Сирена" (минула каденція) та звільнили ОСОБА_1 з посади голови правління. Ухвалили обрати персональний склад правління та призначити головою правління ОСОБА_2 .
11. 17.02.2021 ГБК "Сирена" надіслав ОСОБА_1 лист з проханням прибути на засідання комісії, що здійснює перевірку дотримання вимог трудового законодавства найманими працівниками кооперативу, та передати службову, кадрову, протокольно-статутну та розрахунково-касову документацію кооперативу за 2013-2018 роки.
12. ГБК "Сирена" користується земельною ділянкою комунальної власності на праві оренди.
13. Відповідно до розрахунку заборгованості ГБК "Сирена" по орендній платі за земельні ділянки згідно договорів оренди від 21.11.2023, складеного Департаментом фінансової політики Черкаської міської ради, за період 2017-2023 кооперативу нараховано 874748,04 грн орендної плати, за рішеннями суду стягнуто 310325,03 грн, кооперативом сплачено 1277492,79 грн, борг кооперативу становить 60916,74 грн.
14. 27.09.2023 ГБК "Сирена" звернувся до ГУ ДПС у Черкаській області із запитом, у якому просив надати відомості про постатейний розмір (рік, вид нарахувань, сума) стягнутих на користь ГУ ДПС у Черкаській області штрафних санкцій (штрафи, пені, неустойка) за період 2013-2023 роки.
15. 13.10.2023 ГУ ДПС у Черкаській області у відповідь на запит кооперативу повідомило, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02.12.2020 у справі №580/1672/19 з кооперативу стягнуто 8861926,38 податкового боргу; постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2023 у справі № 580/10266/21 з кооперативу стягнуто 385052,83 грн податкового боргу. Станом на 12.10.2023 рішення суду не виконані, податковий борг, у т.ч. штрафні санкції, з кооперативу не стягнуто.
16. 08.02.2024 ГБК "Сирена" звернувся до Державної податкової служби України із запитом, у якому просив надати відомості про постатейний розмір (рік, вид нарахувань, сума) стягнутих на користь ГУ ДПС у Черкаській області штрафних санкцій (штрафи, пені, неустойка) за період 2013-2023 роки.
17. 01.03.2024 ГУ ДПС у Черкаській області у відповідь на запит кооперативу надало відомості про здійснені контрольно-перевірочні заходи у 2013-2023 роках, за змістом яких за вказаний період контролюючий орган провів 44 перевірки кооперативу, зокрема 8 фактичних та 36 камеральних перевірок щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. За наслідками перевірок складено акти, на підставі яких кооперативу донараховано 9072714,40 грн штрафних санкцій. Стягнуто до бюджету 277584,00 грн штрафу.
18. 06.03.2024 ГБК "Сирена" звернувся до Державної податкової служби України із запитом, у якому просив надати відомості про постатейний розмір стягнутої на користь ГУ ДПС у Черкаській області пені за період 2013-2023 роки.
19. 22.03.2024 Державна податкова служба України у відповідь на запит кооперативу надала інформацію про нараховані та сплачені суми пені в розрізі платежів за 2013-2023 роки, за змістом якої за 2013 рік кооперативу за платежем орендна плата з юридичних осіб нараховано 595,66 грн пені, сплачено 595,66 грн; за 2014 нараховано 8051,44 грн пені, сплачено 491,10 грн; за 2015 нараховано 32004,40 грн пені, сплачено 26809,07 грн; за 2016 нараховано 16536,54 грн пені, сплачено 22403,05 грн; за 2017 нараховано 20284,35 грн пені, сплачено 6173,52 грн; за 2018 нараховано 28569,45 грн пені, сплачено 11157,04 грн; за 2019 нараховано 38615,54 грн пені, сплачено 28597,23 грн; за 2020 нараховано 36850,64 грн пені, сплачено 9988,58 грн; за 2021 нараховано 7160,96 грн пені, сплачено 32279,76 грн; за 2022 нараховано 3,36 грн пені, сплачено 28451,95 грн; за 2023 нараховано 26895,61 грн пені, сплачено 21725,38 грн. Всього сплачено пені 188672,34 грн.
20. 15.11.2023 ГУ ДПС у Черкаській області у відповідь на запит арбітражного керуючого ГБК "Сирена" надало відомості про посадових осіб кооперативу за період з 1999 по 2023 рік, за змістом яких у період з 22.08.2013 по 09.02.2021 керівником та головним бухгалтером кооперативу був ОСОБА_1 .
21. 23.03.2024 загальні збори членів ГБК "Сирена" ухвали рішення (протокол №1/24), яким визнали збитками, що підлягають стягненню з Середенка В.І. в судовому порядку, 277584,00 штрафних санкцій та 188672,34 пені, стягнутих ГУ ДПС у Черкаській області з кооперативу у період 2013-2023 роки, за наслідками порушення ОСОБА_1 строків виконання бюджетних платежів.
22. 11.07.2024 судом першої інстанції за участю представників сторін суд здійснив огляд електронного кабінету платника податків ГБК "Сирена" за адресою веб-сайту (сторінки) у мережі Інтернет: https://cabinet.tax.gov.ua/login з метою встановлення та фіксування його змісту.
23. За результатами огляду електронного кабінету платника податків ГБК "Сирена" 11.07.2024 складено протокол огляду доказів за їх місцезнаходженням (огляду веб-сайту (сторінки) в мережі Інтернет).
24. Суд першої інстанції оглянув розділ електронного кабінету платника податків ГБК "Сирена" з назвою "Розрахунки з бюджетом", підрозділ "Орендна плата юридичних осіб".
25. Представник ГБК "Сирена" Сергатий С.О. продемонстрував зміст розділів кабінету платника податків, пояснив порядок відображення інформації у розділі "Розрахунки з бюджетом", підрозділі "Орендна плата юридичних осіб" за 2015-2024 роки, зокрема порядок відображення інформації про сплату (списання) пені та штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язання зі сплати орендної плати, пояснив зміст кодів операцій, що відображені у підрозділі "Орендна плата юридичних осіб", зокрема кодів штрафних санкцій у виді штрафу 9Z0, 95U та пені 2Z1, 251.
26. Інформація у розділі "Розрахунки з бюджетом", підрозділі "Орендна плата юридичних осіб" за 2013-2014 роки у електронному кабінету не відображалася.
27. Інформацію, що міститься у електронних файлах, в обсязі визначеному представником ГБК "Сирена" роздруковано та приєднано до протоколу процесуальної дії.
28. До протоколу огляду доказів за їх місцезнаходженням додано: 1) компакт-диск відеозапису огляду веб-сайту; компакт-диск з електронними доказами, сформованими під час огляду; 3) паперові копії електронних доказів на 26 арк (а.с. 15-42,том 2).
29. Оскільки сформовані та роздруковані під час огляду доказів за їх місцезнаходженням файли не містять відомостей про номер рядка розділу та назву операції, що впливає на ідентифікацію періоду нарахувань, ідентичність відомостей у порівнянні з візуальним відображенням 15.07.2024 позивач подав суду паперові копії оглянутих судом електронних доказів (а.с. 50-86, том 2).
30. Відповідно до оглянутих судом першої інстанції електронних доказів за їх місцезнаходженням - електронного кабінету платника податків ГБК "Сирена" за адресою веб-сайту (сторінки) у мережі Інтернет: https://cabinet.tax.gov.ua/login за період з 2013 по 2024 роки ГБК "Сирена" у погашення штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою сплатив штрафу (код 9ZU, 9Z0): у 2023 році 340962 грн; у 2022 році 58133,12 грн; у 2021 році 2798,73 грн; у 2020 році 21296,71 грн; у 2019 році 25351,81 грн; у 2018 році 2346,99 грн; у 2017 році 26476,16 грн; у 2016 році 35231,30 грн; у 2015 році 46014,71 грн, а разом 558 611,53 грн (а.с. 15-40, том 2).
31. Відповідно до оглянутих судом першої інстанції електронних доказів за їх місцезнаходженням - електронного кабінету платника податків Гаражно-будівельного кооперативу "Сирена" за адресою веб-сайту (сторінки) у мережі Інтернет: https://cabinet.tax.gov.ua/login за період з 2013 по 2024 роки ГБК "Сирена" у погашення штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою сплатив пені (код 2Z1, 251): у 2023 році 21725,38 грн; у 2022 році 28451,95 грн; у 2021 році 32279,80 грн; у 2020 році 9988,58 грн; у 2019 році 28597,23 грн; у 2018 році 11157,04 грн; у 2017 році 6173,52 грн; у 2016 році 22403,05 грн; у 2015 році 26809,07 грн, а разом 187585,62 грн (а.с. 15-40, том 2).
32. Відповідно до поданих позивачем паперових копій оглянутих судом першої інстанції електронних доказів за період з 2013 по 2024 роки ГБК "Сирена" у погашення штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою сплатив штрафу (код 9ZU, 9Z0): у 2024 році 59950,93 грн; у 2023 14755,73 грн; у 2022 році 31338,78 грн; у 2021 році 2798,73 грн; у 2020 році 21296,71 грн; у 2019 році 25351,81 грн; у 2018 році 2346,99 грн; у 2017 році 26476,16 грн; у 2016 році 35231,30 грн; у 2015 році 33008,44 грн; у 2014 році 17265,24 грн; у 2013 році 600,02 грн, а разом 270420,84 грн. (а.с. 52-66, том 2).
33. Відповідно до поданих позивачем паперових копій оглянутих судом першої інстанції електронних доказів за період з 2013 по 2024 роки ГБК "Сирена" у погашення штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою сплатив пені (код 2Z1, 251): у 2023 21725,38 грн; у 2022 році 28451,95 грн; у 2021 році 32279,80 грн; у 2020 році 9988,58 грн; у 2019 році 28597,23 грн; у 2018 році 11157,04 грн; у 2017 році 6173,52 грн; у 2016 році 22403,05 грн; у 2015 році 26809,07 грн; у 2014 491,10 грн, а разом 188076,72 грн (а.с. 67-86, том 2).
34. Отже причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 466 256, 34 грн збитків, завданих позивачу його колишньою посадовою особою, внаслідок стягнення з позивача штрафних санкцій за період з 2013 по 2023 роки.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
35. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 31.07.2024 у справі № 925/893/23(925/457/24) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 46 625,63 грн збитків, 3028,00 грн витрат зі сплати судового збору. У решті позову відмовлено.
35.1. Суд першої інстанції дійшов висновку про заподіяння відповідачем збитків позивачу та наявність усіх елементів деліктної відповідальності. При цьому суд першої інстанції зменшив розмір збитків до 10 % (до 46 625,63 грн), з урахуванням здійсненої оцінки поведінки обох сторін.
36. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 рішення Господарського суду Черкаської області від 31.07.2024 у справі № 925/893/23(925/457/24) залишено без змін.
36.1. Суд другої інстанції, врахувавши, що колишній голова правління кооперативу Середенко В.І. не мав особистої зацікавленості у здійснення несвоєчасної сплати до бюджету грошового зобов'язання з орендної плати за користування земельною ділянкою, а формою його вини є необережність, а також поведінку самого кооперативу та його членів, які своєчасно не сплачували членські внески та протягом тривалого часу упродовж семи років не здійснили жодних заходів зі зменшення суми завданих несвоєчасною сплатою збитків, а також не вжили своєчасних заходів з метою попередження завдання таких збитків, враховуючи їх завдання у попередніх періодах, погодився із судом першої інстанції, який зменшив розмір збитків, які підлягають відшкодуванню відповідачем, до 46 625,63 грн, що становить 10 % відсотків від суми завданих збитків.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
37. До Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій заявлено вимогу скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 31.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі №925/893/23(925/457/24) скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити у повному обсязі.
37.1. На виконання приписів пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України ОСОБА_1 , як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України та вказує, що судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень не враховано висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 щодо збитків, а суд першої інстанції не надав належної юридичної оцінки доводам відповідача та наданим ним доказам про відсутність його вини щодо виникнення заборгованості у позивача зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою та не врахував правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.
Також, скаржник посилається на правовий висновок, викладений у пункті 118 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 904/3405/19 про те, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причини пропуску позовної давності. При цьому саме на позивача покладено обов'язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду був пропущений ним з поважних причин.
Крім того, скаржник вважає, що апеляційний суд не вирішив клопотання відповідача Середенка В.І. про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 31 липня 2024 року у справі №925/893/23(925/457/24) від 30 жовтня 2024 року та, відповідно, не перевірив доводи апеляційної скарги відповідача, чим фактично позбавив його права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. В оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції не зазначив мотивів залишення без розгляду клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження, чим порушив вимоги ст. 236 ГПК України.
38. До Верховного Суду від Гаражно-будівельного кооперативу "Сирена" надійшла касаційна скарга, у якій заявлено вимогу скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 31.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі №925/893/23(925/457/24) в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовільнити повністю.
38.1. На виконання приписів пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України Гаражно-будівельний кооператив "Сирена", як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 4 частини 2 статті 287 ГПК України у взаємозв'язку з пунктами 2, 8 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України та вказує, що судді Гладуну А.І. протягом розгляду справи тричі заявлялися відводи позивачем з причин грубого порушення норм матеріального та процесуального права в силу очевидного нерозуміння суддею принципів їх застосування на тлі однозначного тлумачення таких норм законами та підзаконними актами. Зменшення встановленої вини відповідача до рівня 10 відсотків, так і не обґрунтованих суддею Гладуном А.І. правозастосовною практикою Верховного Суду, означає наявність - і це прямо зазначається суддею - вини інших осіб (на думку судді - членів ГБК "Сирена") на рівні залишку у 90 відсотків збитків.
Зазначає, що оскаржуваним судовим рішенням, залишеним без змін Північним апеляційним господарським судом, у однозначний спосіб звинувачені всі члени кооператива у бездіяльності, внаслідок чого питання їх прав, інтересів та обов'язків вирішено судом без залучення до участі. Ні Господарський суд Черкаської області, ні суд апеляційної інстанції не залучали до участі у судовому процесі жодного члена кооператива як учасника справи для з'ясування обсягу здійснених або нездійснених останніми процесуальних заходів досудового/судового врегулювання на застереження створення та накопичення штрафних фінансових зобов'язань.
Вважає, що відмова судді Гладуна А.І. в задоволенні клопотання позивача у витребуванні матеріалів банкрутної справи як джерела інших доказів, в тому числі в частині здійснених членами кооператива заходів, є штучним обмеженням доказової бази, "недостатність" якої зазначена у постанові суду апеляційної інстанції. Позивачем на виконання вимог процесуального закону в межах визначених кодексом строків вчинено самостійні заходи на долучення до дослідження додаткових доказів. Для встановлення та доведення вини відповідача кооперативом своєчасно надано Господарському суду Черкаської області необхідний обсяг доказів. Суди допустили фактичний вихід за межі позовних вимог з розширенням кола винних сторін без оцінки фактичних обставин справи, що не відповідає засадам та принципам господарського судочинства.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
39. Відзиву не надано.
Провадження у Верховному Суді
40. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №925/893/23(925/457/24) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2025.
41. Ухвалою Верховного Суду від 24.02.2025, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Гаражно-будівельного кооперативу "Сирена" на рішення Господарського суду Черкаської області від 31.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі №925/893/23(925/457/24) та призначено до розгляду касаційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу "Сирена" у справі №925/893/23(925/457/24) на 26 березня 2025 року о 12:30 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.
42. Ухвалою Верховного Суду від 24.02.2025, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 31.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі №925/893/23(925/457/24).
Призначено до розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі №925/893/23(925/457/24) на 26 березня 2025 року о 12:30 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.
Об'єднано в одне касаційне провадження, касаційні провадження за касаційними скаргами Гаражно-будівельного кооперативу "Сирена" та ОСОБА_1 у справі № 925/893/23(925/457/24).
43. Заслухавши суддю-доповідача, відповідача та його представника, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги слід залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення слід залишити без змін, з огляду на таке.
44. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
45. Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
46. Відповідно до частин першої-другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
47. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 ЦК України. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.
48. Стаття 11 ЦК України передбачає, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
49. Відповідно до статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
50. Статтею 13 ЦК України визначено межі здійснення цивільних прав: цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства; при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах; при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства; не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.
51. Як вбачається з позовної заяви, сплачені кооперативом штрафні санкції позивач кваліфікує як збитки та доводить, що такі збитки завдані внаслідок неправомірних дій керівника кооперативу відповідача у справі.
52. Відповідно до частини першої статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
53. Частинами першою та другою статті 97 ЦК України встановлено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
54. Відповідно до частини третьої статті 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти виключно в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, у межах повноважень, наданих статутом юридичної особи і законодавством, і у спосіб, який, на її добросовісне переконання, сприятиме досягненню мети діяльності юридичної особи, у тому числі уникаючи конфлікту інтересів.
55. Верховний Суд у постанові від 04.12.2018 у справі № 910/21493/17 вказав, що згідно з вимогами статті 92 ЦК України особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов'язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. З огляду на положення наведеної правової норми та довірчий характер відносин між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором) протиправна поведінка посадової особи може виражатись не лише в невиконанні нею обов'язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному та недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.
56. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22.10.2019 у справі №911/2129/17 зазначила, що юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною право- і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
57. Отже, за змістом наведених вище норм матеріального права особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов'язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно.
58. Окрім того, такі правовідносини мають довірчий характер між підприємцем (товариством) і його посадовою особою, протиправна поведінка посадової особи полягає у неналежному та недобросовісному виконанні певних дій, без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїми посадовими обов'язками за власним умислом (розсудом), прийнятті очевидно необачних, марнотратних та завідомо корисливих на користь такої посадової особи рішень.
59. Між юридичною особою та її посадовою особою виникають правовідносини, що ґрунтуються на акті юридичної особи, що, зокрема, урегульовує права та обов'язки сторін у цих правовідносинах.
60. Між сторонами цього спору існували корпоративні правовідносини пов'язані з діяльністю та управлінням обслуговуючого кооперативу.
61. Судом першої інстанції встановлено, що кооператив користується земельною ділянкою комунальної власності на праві оренди.
62. З 22.08.2013 по 09.02.2021 керівником та головним бухгалтером кооперативу був відповідач ОСОБА_1 .
63. Відповідач, склав та подав декларації зі сплати земельного податку у період 2013-2020 роки. У вказаний період відповідач сплачував від імені кооперативу орендну плату за користування земельною ділянкою комунальної власності з порушеннями строку її сплати.
64. За несвоєчасну сплату податкового зобов'язання зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 2013 по 2023 рік кооператив сплатив 277 584,00 грн штрафу та 188 672,34 грн пені.
65. Обставиною, якою позивач доводить заподіяння йому збитків є застосування податковим органом та сплата кооперативом штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язання зі сплати орендної плати.
66. На переконання позивача, збитки кооперативу завдані діями посадової особи кооперативу голови правління, що надає йому право на судовий захист та право вимагати відшкодування завданих збитків.
67. З огляду на наведене колегія суддів відзначає, що згідно з частиною другою статті 89 ГК України посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству.
68. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані: діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями; діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства; діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію; бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов'язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов'язків; іншими винними діями посадової особи.
69. Відповідно до частини четвертої статті 92 ЦК України якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.
70. Наведеними вище положеннями статті 92 ЦК України та статті 89 ГК України передбачено відповідальність членів органу юридичної особи, її посадових осіб, в тому числі її керівника, якщо він діяв всупереч інтересам цієї особи.
71. Суд ураховує і те, що при застосуванні статті 92 ЦК України потрібно оцінювати не лише формальну сторону питання - дотримання посадовою особою всіх положень законодавства, статуту, рішень загальних зборів учасників/акціонерів тощо. Оскільки, якщо посадова особа формально виконала всі вимоги законодавства та установчих документів товариства, її дії (бездіяльність) можуть не бути добросовісними, розумними та вчиненими в інтересах товариства.
72. Згідно зі статтею 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
73. Відповідно до частини першої статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
74. Частинами першою та другою статті 1166 ЦК України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
75. Отже, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові, як:
- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;
- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що необхідно та невідворотно спричинила шкоду;
- вина заподіювача шкоди, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
76. Суди, розглядаючи спори про стягнення шкоди, мають встановлювати наявність усіх елементів складу правопорушення у їх сукупності. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність у вигляді відшкодування шкоди не настає (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №910/20261/16 від 26.11.2019, постанови Верховного Суду у справах №923/1315/16 від 04.09.2018, №910/2018/17 від 04.04.2018, №910/5100/19 від 07.05.2020, №910/21493/17 від 04.12.2018, №914/1619/18 від 27.08.2019, №904/982/19 від 24.02.2021).
77. За загальними правилами розподілу обов'язку доказування кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третя статті 74 ГПК України).
78. Верховний Суд враховує, що протиправна поведінка посадової особи полягає у неналежному та недобросовісному виконанні певних дій, без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм посадовими обов'язками за власним умислом (розсудом), прийнятті очевидно необачних, марнотратних та завідомо корисливих на користь такої посадової особи рішень.
79. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.
80. Водночас зі змісту частини другої статті 1166 ЦК України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Тобто наявність вини презюмується та не підлягає доведенню позивачем.
81. Відповідний висновок Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 1166 ЦК України та презумпції вини заподіювача шкоди міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 21.07.021 у справі №910/12930/18, від 28.10.2021 у справі №910/9851/20, від 20.10.2022 у справі №910/3782/21 тощо.
82. Спростування цієї вини є процесуальним обов'язком її заподіювача, тобто відповідача у правовідносинах про відшкодування шкоди.
83. Відповідно до статуту кооперативу (п. 11.2) голова правління кооперативу здійснює керівництво та управління кооперативом; забезпечує безумовне дотримання кооперативом, правлінням кооперативу та членами кооперативу вимог законодавства та статуту кооперативу; забезпечує надходження від членів кооперативу вступних, щорічних членських та інших внесків; забезпечує правильне ведення фінансового діловодства і звітності кооперативу; несе повну матеріальну відповідальність за збитки, нанесені кооперативу внаслідок протиправної та/або халатної діяльності з порушенням статуту кооперативу та чинного законодавства.
84. Отже, особою, яка діяла від імені кооперативу без довіреності, забезпечувала безумовне дотримання кооперативом, правлінням кооперативу та членами кооперативу вимог законодавства та статуту кооперативу, забезпечувала надходження від членів кооперативу вступних, щорічних членських та інших внесків, забезпечувала правильне ведення фінансового діловодства і звітності кооперативу та несла повну матеріальну відповідальність за збитки, нанесені кооперативу внаслідок протиправної та/або халатної діяльності з порушенням статуту кооперативу та чинного законодавства був голова правління кооперативу ОСОБА_1 .
85. Суди при прийнятті оскаржуваних рішень виходили з того, що спір між сторонами виник у зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем узгодженого податкового зобов'язання зі сплати за користування земельною ділянкою в ситуації, яка характеризується правовою визначеністю і голова правління кооперативу у разі належного виконання своїх обов'язків, проявивши розумну обачливість мав би не допустити такого порушення.
86. У зв'язку з несвоєчасною сплатою до бюджету орендної плати, кооператив сплатив штрафні санкцій у розмірі 466256,34 грн, що правильно кваліфіковано судами, як прямі збитки кооперативу, оскільки, у випадку, якщо б голова правління своєчасно сплатив до бюджету орендну плату, грошові кошти, сплачені у виді штрафу та пені, залишилися б у власності кооперативу.
87. Отже, суди дійшли до правильних висновків про те, що протиправна поведінка голови правління полягала у несвоєчасній сплаті узгодженого грошового зобов'язання всупереч інтересам кооперативу, через відсутність належної обачливості, неналежне виконання своїх статутних обов'язків.
88. Причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями голови правління є несвоєчасна сплата до бюджету орендної плати і завданими збитками у вигляді вибуття грошових коштів із власності товариства, що правильно встановлено судами попередніх інстанцій.
89. Суди не встановили особистої зацікавленості у несвоєчасній сплаті до бюджету орендної плати, водночас, встановили, що відповідач, як голова правління кооперативу, тобто особа, яка відповідає за організацію фінансово-господарської діяльності в кооперативі, повинен був знати, про те, що несвоєчасна сплата до бюджету узгодженого податкового зобов'язання (орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності) матиме наслідком застосування до кооперативу штрафних санкцій, оскільки, відповідач визнав, що має достатній рівень знань та кваліфікації у сфері бухгалтерського обліку і аудиту, до обрання головою правління кооперативу працював на посаді казначея.
90. Відтак, місцевий суд дійшов правильного висновку, що несвоєчасна сплата кооперативом узгодженого зобов'язання зі сплати орендної плати відбулася з вини голови правління.
91. Враховуючи встановлені обставин справи, вину відповідача суди правильно кваліфікували як необережність. Відповідач не передбачав і не бажав тих наслідків, які фактично настали (застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату орендної плати), хоча, виходячи із конкретних обставин, об'єктивно міг і був зобов'язаний їх передбачити.
92. Разом з тим, суди встановили, що Позивач не здійснив жодних розумних заходів для зменшення розміру збитків. Несвоєчасне виконання зобов'язання зі сплати орендної плати продовжувалося протягом тривало часу та набуло ознак систематичності, про що свідчать 36 камеральних перевірок кооперативу, проведених податковим органом за період з 2013 по 2021 роки.
93. Члени правління кооперативу та й загалом члени кооперативу мали можливість звернути увагу та відреагувати на систематичну несвоєчасну сплату головою правління орендної плати, виявити причини, що цьому сприяли, та уникнути негативних наслідків у вигляді застосування до кооперативу штрафних санкцій у наступних періодах.
94. Суд апеляційної інстанції зазначив, що загальні збори кооперативу за умови розумної обачливості могли самостійно виявити несвоєчасну сплату головою правління орендної плати або найняти для перевірки звітності незалежного аудитора, проте, такий аудит не був проведений, а обставину несвоєчасної сплати члени кооперативу виявили лише у 2021 році та ініціювали звільнення відповідача.
95. Відповідно до статті 1193 Цивільного кодексу України, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, що завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.
96. Тобто зазначена норма передбачає можливість зменшення розміру відшкодування. В такому випадку враховується ступінь вини потерпілого, а також ступінь вини особи, яка завдала шкоди (у разі врахування вини як умови відповідальності).
97. Врахувавши, що колишній голова правління кооперативу ОСОБА_1 не мав особистої зацікавленості у здійснення несвоєчасної сплати до бюджету грошового зобов'язання з орендної плати за користування земельною ділянкою, а формою його вини є необережність, а також поведінка самого кооперативу та його членів, які упродовж семи років не здійснили жодних заходів зі зменшення суми завданих несвоєчасною сплатою збитків, а також не вжили своєчасних заходів з метою попередження завдання таких збитків, суд першої інстанції, виходячи з оцінки поведінки обох сторін, обґрунтовано зменшив розмір збитків, які підлягають відшкодуванню відповідачем, до 46 625,63 грн, що становить 10 % відсотків від суми завданих збитків, а суд другої інстанції правильно такі висновки підтримав. (Подібні висновки зробив Верховний Суд у п.66 постанови від 24.02.2021у справі № 904/982/19)
98. Колегія суддів погоджується із доводами касаційної скарги Гаражно-будівельного кооперативу "Сирена" щодо безпідставних висновків судів попередніх інстанцій про несвоєчасну сплату членами кооперативу членських внесків, проте зазначає, що такі висновки не вплинули на правильність прийняття рішень, у цьому випадку, оскільки ці рішення були мотивовані підставами, що викладені у п.п. 92- 94 та п. 97 цієї постанови.
99. Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції провадження у справі №925/893/23 про банкрутство ГБК "Сирена" було закрито відповідно до ухвали господарського суду Черкаської області від 09.04.2024, яка набрала законної сили негайно після її оголошення, тобто з 09.04.2024, оскільки постановлена у судовому засіданні за участі представників сторін (ст. 235 ГПК України).
100. Доводи позивача в касаційній скарзі, які розглядав і апеляційний господарський суд, про безпідставність здійснення повторного авторозподілу цієї справи про відшкодування збитків, внаслідок якого було визначено іншого суддю для її розгляду, підлягають відхиленню, оскільки, як правильно визначив суд другої інстанції, вони порушують один з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявників не влаштовує. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 02.02.2023 у справі №927/734/21, від 31.01.2022 у справі №910/8589/21, від 17.10.2022 у справі №873/214/21.
101. Доводи Позивача про невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи щодо відсутності заходів належного реагування Позивача на ситуацію навколо надходжень/витрат кооперативу, висновків судів у оскаржуваних рішеннях не спростовують і зводяться виключно до незгоди з ними та до спонукання суду касаційної інстанції до переоцінки обставин справи.
102. Доводи касаційної скарги Відповідача про те, що суд апеляційної інстанції фактично позбавив відповідача ОСОБА_1 права на справедливий суд, оскільки залишив без розгляду подане представником відповідача клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Черкаської області від 31 липня 2024 року у справі № 925/893/23(925/457/24) від 30 жовтня 2024 року, подане суду через «Електронний суд» та, відповідно, не перевірив доводи апеляційної скарги відповідача, підлягають відхиленню, оскільки не можуть бути предметом розгляду під час оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 31.07.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі №925/893/23(925/457/24).
103. До основних засад судочинства належить, зокрема й забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України). Аналогічні за змістом правила передбачені й у процесуальних кодексах, як-от у пунктах 8, 9 частини третьої статті 2 ГПК України.
104. Отже, ОСОБА_1 вправі реалізувати своє право на касаційне оскарження ухвали апеляційного господарського суду, звернувшись із відповідною касаційною скаргою у строки та в порядку передбаченому процесуальним законом.
105. Доводи Відповідача про те, що Позивач звернувся до суду з пропуском строку позовної давності відхиляються Судом, як такі, що не були предметом розгляду під час здійснення розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції та не заявлялись Відповідачем.
106. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
107. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційних скаргах не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.
108. Згідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
109. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
110. Оскаржувані постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції таким вимогам закону відповідають.
111. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
112. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних ухвали та постанови були дотримані.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
113. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
114. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
115. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що викладені у касаційних скаргах доводи не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків попередніх судових інстанцій, у зв'язку з чим немає підстав для задоволення касаційних скарг.
Розподіл судових витрат
116. Судовий збір за подання касаційних скарг в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржників.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-
1.Касаційні скарги ОСОБА_1 та Гаражно-будівельного кооперативу "Сирена" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 31.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі №925/893/23(925/457/24) залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді К.М. Огороднік
В.Я. Погребняк