16 квітня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/12312/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. (головуючого), Берднік І.С., Міщенка І.С.
секретаря судового засідання - Дерлі І.І.
за участю представників сторін:
позивача - Кваша І.В.
відповідача - Остапенко С.Л.
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 (у складі колегії суддів: Коротун О.М. (головуючий), Сулім В.В., Майданевич А.Г.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2024 (суддя Турчин С.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН"
до Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ"
про стягнення 395 419 730,92 грн,
1. Короткий зміст та підстави позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" (надалі - ТОВ "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН", Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" (надалі - ПрАТ "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО", Відповідач, Скаржник) про стягнення заборгованості в розмірі 381 591 847,25 грн, з яких: 364 507 717,24 грн - сума основного боргу, 4 581 226,63 грн - 3% річних, 12 502 903,38 грн - інфляційні втрати.
Позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої було заявлено вимоги про стягнення: 364 507 717,24 грн - основної заборгованості, 5 865 966,94 грн - 3% річних та 25 046 046,74 грн - інфляційних втрат.
1.2. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії №1565-01024 від 20.03.2020 (надалі - Договір) за розрахункові періоди липень 2022 року - грудень 2022 року.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025, позов задоволено повністю та стягнуто з ПрАТ "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" на користь ТОВ "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" 364 507 717,24 грн - основного боргу, 5 865 966,94 грн - 3% річних, 25 046 046,74 грн - інфляційних втрат та 847 840,00 грн - судового збору. Одночасно суди дійшли висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання Відповідача про відстрочення виконання рішення шляхом відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2024 у справі № 910/12312/24 на 1 місяць до 12.01.2025.
Задовольняючи позов, суди виходили з того, що відповідно до умов Договору та положень Правил ринку, Відповідач як учасник балансуючої групи зобов'язаний здійснювати розрахунок обсягу та вартості небалансу електричної енергії, формувати та виставляти рахунки в системі MMS, а також здійснювати оплату визначеної суми. Наявність обставин, пов'язаних із непроведенням оплати за рахунками, сформованими для повторного врегулювання небалансів за липень 2022 року - грудень 2022 року, та відсутність коштів на рахунках зі спеціальним режимом використання, не звільняють Відповідача від обов'язку оплатити вартість небалансу, сформовану у порядку, передбаченому нормативним регулюванням.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі ПрАТ "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" просить оскаржувані рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 скасувати в частині стягнення з ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь ТОВ "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" 364 507 717,24 грн - основного боргу, 5 865 966,94 грн - 3% річних, 25 046 046,74 грн - інфляційних втрат та 847 840,00 грн - судового збору та ухвалити у цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН".
3.2. Ухвалою Суду від 20.03.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" на рішення Господарського суду міста Києва 12.12.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 на підставі пунктів 1, 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. У касаційній скарзі Скаржник посилається на:
- неправильне застосування судами попередніх інстанцій статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії". На його думку, суди не врахували правові висновки щодо критеріїв визначення належного способу захисту, викладені у постановах Верховного Суду від 24.09.2019 у справі № 910/5320/17, від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, а також у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14;
- на необхідність відступлення від правових висновків, сформульованих Верховним Судом у постановах від 15.06.2022 у справі № 910/6639/21, від 08.02.2022 у справі № 910/6635/21, від 24.07.2024 у справі № 910/11130/21, а також у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21. На думку Скаржника, зазначені висновки не підлягають застосуванню у цій справі, оскільки умови Договору не містять положень щодо обов'язку оператора системи передачі здійснювати розрахунки за рахунок власних коштів незалежно від наявності коштів на рахунку зі спеціальним режимом використання. Водночас стаття 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначає вичерпні випадки, коли оператор системи передачі має право перераховувати власні кошти на рахунок із спеціальним режимом використання, зокрема у разі виникнення системних обмежень, що, як зазначає Скаржник, не було встановлено судами у цій справі.
3.4. 07.04.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому Позивач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 у справі №910/12312/24 - залишити без змін. Одночасно Позивач просить стягнути з ПрАТ "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" на користь ТОВ "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" понесені судові витрати за час касаційного розгляду справи. ТОВ "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" вказує, що орієнтовний розмір судових витрат, які товариство очікує понести у зв'язку із розглядом касаційної скарги становить 50 000,00 грн, а докази понесення судових витрат будуть надані до суду протягом 5 днів з дати ухвалення судового рішення разом із заявою про ухвалення додаткового рішення.
4. Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
4.1. ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" є оператором системи передачі (надалі - ОСП) на якого, зокрема, покладено функції адміністратора розрахунків (надалі - АР).
4.2. 20.03.2020 ТОВ "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" було приєднано до умов Договору (ідентифікатор договору №1565-01024, дата акцептування 20.03.2020) про врегулювання небалансів електричної енергії та долучено до реєстру учасників ринку, що підтверджується повідомленням відповідача вих. № 01/11012. У цьому повідомленні зазначено, що наведений договір є публічним, укладається сторонами з урахуванням статті 634 Цивільного кодексу України та розміщений на офіційному сайті відповідача http://ua.energy.
4.3. Надалі, наказом ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" від 09.06.2022 № 236 затверджено умови договору про врегулювання небалансів електричної енергії. Вказана редакція договору діяла у період з липня 2022 року по грудень 2022 року.
4.4. Відповідно до пунктів 1.3., 1.4. Договору сторона, відповідальна за баланс (надалі - СВБ) врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи. ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку.
4.5. Згідно з пунктом 2.1 Договору вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку.
4.6. Пунктом 3.3 Договору встановлений обов'язок ОСП виконувати розрахунки обсягу та вартості небалансу електричної енергії та інші розрахунки відповідно до цього договору та Правил ринку; проводити розрахунки з СВБ у порядку та терміни, визначені Правилами ринку.
4.7. Відповідно до пункту 5.1. Договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору
4.8. Пунктом 5.9. Договору передбачено, що ОСП надає СВБ у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони, до 12 числа місяця, наступного за тим, щодо якого його сформовано.
4.9. За період з липня 2022 року по грудень 2022 року сторонами підписано акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів та акти-корегування (врегулювання) до актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів.
4.10. У 2024 році здійснено повторне регулювання небалансів електричної енергії на підставі отримання фактичних сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії для врегулювання небалансів за період з липня 2022 року по грудень 2022 року включно.
4.11. На виконання умов договору, Правил ринку та Правил врегулювання відповідачем було сформовано в Системі управління ринком наступні збірні (місячні) рахунки врегулювання:
- № 2404202400736 від 24.04.2024 за період 01.07.2022-31.07.2022 на суму 59 284 987,42 грн; тип рахунку: повторне врегулювання; кінцевий термін оплати 29.04.2024;
- № 2404202400777 від 24.04.2024 за період 01.08.2022-31.08.2022 на суму 55 982 242,12 грн; тип рахунку: повторне врегулювання; кінцевий термін оплати 29.04.2024;
- № 2504202400523 від 25.04.2024 за період 01.09.2022- 30.09.2022 на суму 81 357 984,14 грн; тип рахунку: повторне врегулювання; кінцевий термін оплати 30.04.2024;
- № 3004202400251 від 30.04.2024 за період 01.10.2022-31.10.2022 на суму 69 229 691,94 грн; тип рахунку: повторне врегулювання; кінцевий термін оплати 03.05.2024;
- № 3004202400292 від 30.04.2024 за період 01.11.2022-30.11.2022 на суму 50 267 253,72 грн; тип рахунку: повторне врегулювання; кінцевий термін оплати 03.05.2024;
- № 2404202400815 від 24.04.2024 за період 01.12.2022-31.12.2022 на суму 48 385 557,90; тип рахунку: повторне врегулювання; кінцевий термін оплати 30.04.2024. Всього на суму 364 507 717,24 грн.
4.12. Судами встановлено, що на підтвердження формування зазначених вище рахунків в системі MMS позивачем надані знімки екрану з системи MMS, а також роздруківки рахунків.
4.13. Також у матеріалах справи наявні підписані між сторонами: акт-коригування (врегулювання) від 06.09.2024 № СВБ_ВР_03_2022_07_1565 до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.07.2022 № ВН/22/07-1565, акта корегування від 24.11.2022 ВР/22/07-1565; акт-коригування (врегулювання) від 19.09.2024 № СВБ_ВР_ 03_2022_08_1565 до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.08.2022 № ВН/22/08-1565, акта корегування від 13.12.2022 ВР/22/08-1565; акт-коригування (врегулювання) від 24.09.2024 № СВБ_ВР_03_2022_09_1565 до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.09.2022 № ВН/22/09-1565, акта корегування від 30.12.2022 № ВР/22/09-1565; акт-коригування (врегулювання) від 25.09.2024 № СВБ_ВР_03_2022_10_1565 до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.10.2022 № ВН/22/10-1565, акту корегування від 20.02.2023 № ВР/22/10-1565; акт-коригування (врегулювання) від 27.09.2024 № СВБ_ВР_03_2022_11_1565 до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.11.2022 № ВН/22/11-1565, акта корегування від 02.03.2023 № ВР/22/11-1565; акт-коригування (врегулювання) від 26.09.2024 № СВБ_ВР_03_2022_12_1565 до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.12.2022 № ВН/22/12-1565, акта корегування від 30.03.2023 № ВР/22/12-1565.
За позицією Позивача (у редакції заяви про збільшення розміру позовних вимог), заборгованість Відповідача за небаланси електричної енергії по договору за період липень 2022 року - грудень 2022 року становить 364 507 717,24 грн. У зв'язку з чим ним на підставі статті 625 Цивільного кодексу України Позивачем нараховані 5 865 966,94 грн 3% річних та 25 046 046,74 грн інфляційних втрат.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ПрАТ "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" не підлягає задоволенню з таких підстав.
5.2. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.3. Предметом касаційного перегляду є правомірність судових рішень у частині задоволення позовних вимог ТОВ "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" про стягнення з Відповідача як ОСП та АР суми основної заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат, заявлених з підстав неналежного виконання ним договірних зобов'язань щодо проведення розрахунків вартості небалансу електричної енергії відповідно до умов Договору та Правил ринку.
5.4. Задовольняючи позовні вимоги, суди дійшли висновку, що відповідно до умов Договору та положень Правил ринку, на Відповідача як ОСП та АР покладено обов'язок здійснювати розрахунок обсягу та вартості небалансу електричної енергії перед Позивачем як учасником балансуючої групи, шляхом формування відповідних рахунків в системі MMS та їх оплати у визначеній сумі. Наявність обставин щодо непроведення Відповідачем оплати за рахунками, сформованими у межах повторного врегулювання небалансів за липень 2022 року - грудень 2022 року, та посилання на відсутність коштів на рахунках зі спеціальним режимом використання не є обставинами, що виключають відповідальність за невиконання зобов'язання.
5.5. Заперечуючи правомірність висновків судів попередніх інстанцій, Скаржник зазначає, що заявлені до стягнення вимоги не є належним способом захисту в розумінні статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України. На його думку, сплата вартості балансуючої електричної енергії може здійснюватись виключно з поточного рахунка зі спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку.
Скаржник також вказує, що умовами Договору не передбачено можливості розрахунків власними коштами оператора, а статтею 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено вичерпний перелік випадків, коли ОСП має право вносити кошти на спеціальний рахунок із власного поточного рахунка - лише за наявності системних обмежень, яких судами у цій справі не встановлено.
У зв'язку з викладеним Скаржник вважає, що у справі, яка переглядається, наявні підстави для відступлення від правових висновків, сформованих Верховним Судом у постановах від 15.06.2022 у справі № 910/6639/21, від 08.02.2022 у справі № 910/6635/21, від 24.07.2024 у справі № 910/11130/21 та постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21. На думку Скаржника, ці висновки не враховують специфіки правовідносин у спірній справі, зокрема особливостей правового режиму використання коштів на спеціальному рахунку ОСП.
ПрАТ "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" стверджує, що у даному випадку ненадходження коштів на рахунок із спеціальним режимом використання має розглядатися як обставина, яка унеможливлює виконання зобов'язань з оплати, з огляду на прямі обмеження, встановлені Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку.
Одночасно Відповідач наголошує, що сформований АР у Системі управління ринком рахунок-фактура без підпису уповноваженої особи не може вважатися належним чином оформленим документом, який підтверджує підстави для здійснення оплати за придбану електричну енергію з метою врегулювання небалансів. Ураховуючи наявність у системі MMS позначки про відхилення таких рахунків, відсутні правові підстави для проведення такої оплати, а відтак і задоволення позову.
Щодо реалізації договірних зобов'язань оператором системи передачі, на якого покладено функції адміністратора розрахунків, умов Договору про врегулювання небалансів електричної енергії та правових наслідків їх неналежного виконання.
5.6. З приводу наведеного Суд зазначає таке.
5.7. Верховний Суд у постанові від 24.09.2019 у справі № 910/5320/17, спираючись на висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14 та постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/23369/17, виснував, що за змістом статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Одночасно колегія суддів касаційної інстанції у постанові від 24.09.2019 у справі № 910/5320/17 зауважила, що Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (пункти 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).
5.8. За нормами статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії":
- алгоритм розподілу коштів - це порядок розподілу уповноваженими банками коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень, що встановлюється Регулятором відповідно до цього Закону;
- поточний рахунок із спеціальним режимом використання - це рахунок, відкритий в одному з уповноважених банків і призначений для забезпечення проведення розрахунків відповідно до цього Закону.
5.9. При цьому відповідно до частини першої статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.
5.10. Відповідно до пункту 5.1. Договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору
5.11. Пунктом 5.9. договору передбачено, що ОСП надає СВБ у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони, до 12 числа місяця, наступного за тим, щодо якого його сформовано.
ОСП формує та направляє акт купівлі-продажу (далі акт) до СВБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим. Підписання акта відбувається в електронній формі (за допомогою системи, яка забезпечує функціонування електронного документообігу з накладанням КЕП (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом)), що забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та розміщений у мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/, або у паперовій формі шляхом підписання уповноваженою особою акта (у разі неможливості підпису в електронній формі). Сторонами має бути забезпечена можливість здійснення електронного документообігу шляхом реєстрації у системі, яка забезпечує функціонування електронного документообігу. Протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ акта СВБ розглядає та повертає ОСП один примірник акта, підписаного зі своєї сторони. Акт повинен бути підписаний Сторонами в один і той самий спосіб. У разі незгоди із розрахунками ОСП відповідно до акта СВБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. До здійснення коригування обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними в акті. Якщо СВБ протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ Акта не ініціював спір та не направив до ОСП підписаний зі сторони СВБ примірник акта, то такий акт вважається підписаним СВБ.
5.12. Згідно з частиною четвертою статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов'язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банках.
Кошти з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до правил ринку на:
1) поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників;
2) поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників;
3) поточний рахунок оператора системи передачі.
З метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування під час врегулювання системних обмежень оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунка.
5.13. Аналіз частини четвертої статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" свідчить, що оператор системи передачі може сплачувати постачальникам послуг з балансування вартість балансуючої електричної енергії виключно з поточного рахунка із спеціальним режимом використання.
Умовою проведення таких розрахунків є наявність коштів на рахунку із спеціальним режимом використання, що надійшли від учасників балансуючого ринку.
5.15. Водночас, виходячи з системного тлумачення наведених норм, колегія суддів вважає, що визначені поняття алгоритму та поточного рахунку зі спеціальним режимом використання, які наведено у статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії", дають підстави вважати, що умова про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання оператора системи передачі, встановлена саме положеннями чинного законодавства.
При цьому укладений між сторонами Договір мав виконуватись з врахуванням умов, чинних на момент розрахунків між учасниками ринку електричної енергії, передбачених нормами Закону України "Про ринок електричної енергії".
5.16. Аналіз змісту статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" свідчить, що постачальник послуг з балансування, яким є Позивач, має право вимагати від ОСП оплату за балансуючу електричну енергію виключно в межах коштів, перерахованих оператору системи передачі.
5.17. Водночас абзац третій частини четвертої статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" надає ОСПі можливість вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунку з метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування, лише у випадку необхідності врегулювання системних обмежень ОСП.
5.18. Системні обмеження - це обставини, обумовлені необхідністю забезпечення функціонування об'єднаної енергетичної системи України) в межах гранично допустимих значень, за яких можливе відхилення від оптимального розподілу навантаження генеруючих потужностей відповідно до їх договірних обсягів відпуску електричної енергії та/або оптимального розподілу навантаження генеруючих потужностей відповідно до пропозицій (заявок) на балансуючому ринку (стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
5.19. Суд звертає увагу, що у постанові Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №910/6636/21 сформовано правовий висновок щодо застосування положень статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії". Судом касаційної інстанції було зазначено, що зміст статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" не містить імперативної заборони щодо розрахунку відповідача з постачальником електричної енергії (позивачем) тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, навпаки, передбачено можливість відповідача для належного виконання грошових зобов'язань, вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання, що в свою чергу свідчить про те, що відповідач (боржник) не позбавлений можливості здійснити перерахування на такий рахунок коштів з інших рахунків, зокрема з поточного рахунку, задля належного виконання своїх зобов'язань. Ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати за договором..
5.20. Отже, Суд вважає безпідставними зазначені вище аргументи Скаржника, оскільки, зміст статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" не містить імперативної заборони щодо розрахунку Відповідача з постачальником електричної енергії тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання Відповідачем своїх зобов'язань з оплати за договором.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.12.2023 у справі №910/3263/23, від 25.05.2023 у справі №910/1382/22, від 09.03.2023 у справі №910/18613/21, від 18.02.2025 у справі № 910/6577/24.
5.21. Крім того, об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21 виснувала, що аргументи ОСП з приводу того, що прострочення виконання грошового зобов'язання виникло не з його вини з посиланням на приписи частини четвертої статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії", є неспроможними, оскільки ця обставина не впливає на обсяг його зобов'язань як боржника, що прострочив грошове зобов'язання, а наявність особливого алгоритму розподілу коштів на спеціальних рахунках, впровадженого у зв'язку з особливістю здійснення розрахунків на ринку електричної енергії, не виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень загальних норм матеріального права.
5.22. Наведеним висновком, сформульованим у справі № 910/9374/21, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду підтвердила правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 910/6635/21, від 15.06.2022 у справі № 910/6639/21, від 08.06.2022 у справі № 910/6636/21, від 18.10.2022 у справі № 910/6578/21, не вбачаючи підстав для відступу від аналогічних висновків, наведених у вказаних постановах.
Одночасно об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/9374/21 визнала необґрунтованими доводи касаційної скарги стосовно того, що судами попередніх інстанцій не досліджені зібрані у справі докази, що підтверджують формування і направлення позивачем на адресу відповідача платіжних документів, оскільки, обов'язком щодо формування, надсилання платіжних документів та здійснення розрахунків між учасниками ринку (в даному випадку ОСП та ППБ) в Системі наділений саме АР. При цьому, у розумінні положень Правил ринку (зокрема пункти 1.1.4, 1.1.2, 1.8.1, 1.11.1, 1.11.8, 5.11.1, 5.11.2, 5.28.1, 7.2.1, 7.7.4), з урахуванням змісту Договору, направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється АР через систему управління ринком. Іншого порядку та способу направлення рахунків, ані Правилами ринку, ані умовами Договору не передбачено, а тому суд вважає належним їх направлення (формування) АР у системі управління ринком. На підставі наведеного об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зазначила, що матеріалами справи підтверджується, що відповідач, будучи одночасно АР та ОСП, перебуває в цілком різних самостійних статусах учасника ринку електричної енергії, має можливість не тільки отримувати рахунки та ознайомлюватись з їх змістом у момент виставлення таких рахунків у Системі, а й проводити розрахунки за ними, а відповідачем не надано доказів неможливості ознайомлення з виставленими рахунками.
5.23. Наведене спростовує доводи Скаржника щодо неможливості визнання сформованого Відповідачем - як ОСП та АР - рахунку-фактури (інвойсу), створеного в Системі управління ринком без підпису уповноваженої особи, належним документом для проведення оплати. Відсутність такого підпису не позбавляє такого рахунку юридичної сили, оскільки порядок взаємодії сторін та обміну документами у межах ринку електричної енергії регламентовано спеціальними правилами.
5.24. Зазначені Скаржником аргументи в обґрунтування підстав для відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 15.06.2022 у справі № 910/6639/21, від 08.02.2022 у справі № 910/6635/21, від 24.07.2024 у справі № 910/11130/21, постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21, Суд відхиляє з огляду на таке.
5.25. Відповідно до положень частини першої статті 36 Закону "Про судоустрій і статус суддів" основним завданням Верховного Суду є забезпечення сталості та єдності судової практики.
5.26. Отже, для відступу від правової позиції, раніше сформованої Верховним Судом, необхідно встановити, що існує об'єктивна необхідність такого відступу саме у конкретній справі.
5.27. Колегія суддів зазначає, що принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема, їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності.
Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.
Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість), зміни суспільного контексту.
5.28. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16).
5.29. Отже, для відступу від правових позицій Верховний Суд повинен мати тільки важливі підстави, реальне підґрунтя, суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих суперечностей (помилок), що мають фундаментальне значення для правозастосування.
5.30. Згідно з частиною другою статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
5.31. Оскільки викладений колегією суддів Верховного Суду у справах № 910/6635/21, № 910/6639/21 та підтриманий об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/9374/21, а також викладений у постанові Верховного Суду від 24.07.2024 у справі № 910/11130/21 правовий висновок щодо застосування частини четвертої статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" є чітким, зрозумілим, актуальним, то судова колегія не вбачає підстав для повторної передачі справи на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з метою відступу від наведеної правової позиції, у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні відповідного клопотання Скаржника. Доводи, наведені у касаційній скарзі, зазначеного висновку не спростовують та по суті є незгодою останнього з результатом вирішення спору.
5.32. Зазначене свідчить про необґрунтованість доводів Скаржника, заявлених на підставі пункту 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
5.33. З урахуванням викладеного суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що строк виконання Відповідачем зобов'язання з оплати небалансів за період липень 2022 року - грудень 2022 року настав. Позначка у системі MMS про відхилення відповідних рахунків, так само як і факт ненадходження коштів від інших учасників ринку, не є обставинами, які б відкладали момент виконання зобов'язання або звільняли Відповідача від його виконання згідно з умовами Договору та положеннями законодавства.
5.34. Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
5.35. Ураховуючи викладене, висновок судів про наявність правових підстав для стягнення з Відповідача 364 507 717,24 грн основної заборгованості, 5 865 966,94 грн 3% річних та 25 046 046,74 грн інфляційних втрат є обґрунтованим та відповідає встановленим обставинам справи і приписам законодавства.
5.36. Необґрунтованими є аргументи Скаржника про неправильне застосування судами попередніх інстанцій статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії", з посиланням на судову практику при дослідженні обрання Позивачем належного способу захисту.
5.37. Суд зазначає, що особливості процедури розрахунків вартості небалансу електричної енергії, визначаються з урахуванням положень укладеного між сторонами Договору, Правил ринку, а також Закону України "Про ринок електричної енергії". Такі умови регламентують взаємовідносини між суб'єктами господарювання в межах функціонування ринку електричної енергії, зокрема визначають алгоритм розрахунків, підстави для виникнення зобов'язань, обсяг відповідальності сторін та особливості визначення грошових зобов'язань у сфері постачання та споживання електричної енергії.
5.38. Водночас сам факт наявності спеціального регулювання порядку взаємодії суб'єктів ринку не обмежує та не виключає право сторони, яка вважає свої права порушеними, на звернення до суду з вимогою про їх захист у спосіб, передбачений чинним законодавством, зокрема шляхом стягнення заборгованості. Зазначене відповідає загальними положеннями статті 16 Цивільного кодексу України про право особи на судовий захист, так і з усталеною практикою Верховного Суду щодо застосування способів судового захисту, на які посилається Скаржник.
5.39. Особливості процедури визначення обсягів небалансу та порядку здійснення розрахунків у межах ринку електричної енергії мають значення для оцінки обґрунтованості позовних вимог і підлягають врахуванню при встановленні факту порушення прав Позивача. Водночас наявність спеціального регулювання не виключає можливості звернення до суду за захистом порушеного права. У разі доведеності такого порушення вимога про стягнення заборгованості є належним способом захисту в розумінні статті 16 Цивільного кодексу України.
5.40. Отже, доводи Скаржника, наведені на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, також є необґрунтованими та не спростовують висновків судів щодо застосовності заявленого способу захисту.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. Відповідно до частин першої, другої, п'ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
6.2. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
6.3. Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Частина друга цієї ж статті забороняє скасовувати правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
6.4. Оскільки наведені Скаржником підстави касаційного оскарження не підтвердилися під час касаційного провадження, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення у справі - залишенню в силі.
7. Розподіл судових витрат
7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на Скаржника.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2024 у справі № 910/12312/24 в оскаржуваній частині залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Зуєв
Судді І. Берднік
І. Міщенко