23 квітня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/3427/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. (головуючого), Берднік І.С., Міщенко І.С.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Всеукраїнської громадської організації "Український союз промисловців і підприємців"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 (у складі колегії суддів: Мальченко А.О. (головуючий), Козир Т.П., Скрипка І.М.) про скасування заходів забезпечення позову
за заявою Всеукраїнської громадської організації "Український союз промисловців і підприємців"
особа, яка може отримати статус відповідача - Управління адміністративних будинків господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України,
про вжиття заходів забезпечення позову, подану до пред'явлення позову,
1. Стислий зміст обставин справи
1.1. 20.03.2024 до пред'явлення позову Всеукраїнська громадська організація "Український союз промисловців і підприємців" (надалі - Громадська організація, Скаржник) звернулася до Господарського суду міста Києва із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:
- заборони Управлінню адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (надалі - Управління) вчиняти будь-які дії, спрямовані на позбавлення користування Громадській організації приміщеннями третього поверху у будинку по вулиці Хрещатик, 34 у місті Києві на умовах оплати фактичних витрат, пов'язаних з утриманням займаних приміщень будинку (вимога-1);
- заборони будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на позбавлення користування Громадській організації приміщеннями третього поверху у будинку по вулиці Хрещатик, 34 у місті Києві на умовах оплати фактичних витрат, пов'язаних з утриманням займаних приміщень будинку (вимога-2);
- заборони Управлінню вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення постачання послуг електроенергії, водозабезпечення та водовідведення, а також всіх інших послуг, якими забезпечується приміщеннями третього поверху у будинку по вулиці Хрещатик, 34 у місті Києві (вимога-3).
Відповідна заява була мотивована тим, що предмет позову, який буде подано до суду, містить вимогу немайнового характеру про зобов'язання Управління укласти додаткову угоду до договору відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг в адміністративному будинку за адресою місто Київ, вулиця Хрещатик, 34 від 31.05.2019 № 8, на підставі якого Громадська організація користується вказаними приміщеннями, а тому невжиття заходів забезпечення позову матиме наслідком звернення до суду з іншим позовом, який буде спрямований на усунення з боку відповідача порушення умов вищезазначеного договору. Заявник вказував про існування реальної загрози неможливості захисту та відновлення прав Громадської організації у зв'язку із тим, що Управління не тільки ухиляється від укладення змін до чинного договору, яким заявник мав би перераховувати компенсацію понесених ним витрат, але й взагалі наразі не визнає право Громадської організації на користування приміщенням третього поверху у будинку по вулиці Хрещатик, 34 у місті Києві.
1.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 у справі № 910/3427/24 відмовлено у задоволенні заяви Громадської організації про вжиття заходів забезпечення позову до подання позову.
1.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 у справі № 910/3427/24 скасовано частково ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 у справі № 910/3427/24 та ухвалено нове судове рішення, яким заяву Громадської організації про вжиття заходів забезпечення позову, подану до пред'явлення позову, задоволено частково шляхом заборони Управлінню вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення постачання послуг електроенергії, водозабезпечення та водовідведення, а також всіх інших послуг, якими забезпечується приміщення третього поверху у будинку по вулиці Хрещатик, 34 у місті Києві, в іншій частині заяви про вжиття заходів забезпечення позову, подану до пред'явлення позову, відмовлено.
1.4. Постановою Верховного Суду від 28.08.2024 у справі № 910/3427/24 постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 у справі № 910/3427/24 залишено без змін.
1.5. Надалі Громадська організація в межах справи № 910/3707/24 звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Управління, в якому просила суд визнати укладеною додаткову угоду до договору № 8 на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг в адміністративному будинку за адресою м. Київ, вул. Хрещатик 34 від 31.05.2019 в запропонованій Громадською організацією редакції.
1.6. Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2024 у справі № 910/3707/24 у задоволенні позову Громадської організації до Управління про визнання укладеною додаткової угоди до договору відмовлено повністю.
1.7. Відповідне рішення залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 у справі № 910/3707/24.
1.8. 23.12.2024 від Управління надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову, вжитих постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 у справі № 910/3427/24.
Відповідна заява обґрунтована вирішенням спору між сторонами у межах провадження у справі № 910/3707/24, за результатами розгляду якої рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2024, що набрало законної сили, у задоволенні позову Громадської організації відмовлено повністю. За твердженням заявника, зазначене свідчить про відсутність підстав для подальшого збереження забезпечувальних заходів.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 заяву Управління про скасування заходів забезпечення позову, вжитих постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 у справі № 910/3427/24 за заявою Громадської організації задоволено, скасовано заходи забезпечення позову, вжиті постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024 у справі № 910/3427/24 за заявою Громадської організації.
2.2. Відповідна ухвала мотивована тим, що за результатами розгляду справи № 910/3707/24 рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2024, у задоволенні позову Громадської організації до Управління про визнання укладеною додаткової угоди до договору відмовлено повністю. За таких обставин, враховуючи зміст статті 145 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність скасування вжитих ним заходів забезпечення як таких, що втратили правову підставу для подальшого застосування.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі Громадська організація просить Суд скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025.
3.2. В обґрунтування своїх вимог Скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про скасування забезпечення позову, вийшов за межі наданих йому повноважень. На переконання Скаржника, частина дев'ята статті 145 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що у випадку відмови в позові саме господарський суд, який розглядав справу по суті, наділений виключними повноваженнями щодо скасування заходів забезпечення позову. Таким чином, у справі № 910/3427/24 ухвалу про скасування забезпечення позову повинен постановляти не суд апеляційної інстанції, який раніше вжив відповідних заходів, а суд першої інстанції, який розглянув спір по суті у справі № 910/3707/24, у відповідному процесуальному порядку.
Скаржник також вказує, що станом на момент постановлення оскаржуваної ухвали у справі № 910/3707/24 відкрито касаційне провадження, а тому відсутнє остаточне судове рішення, яке могло б слугувати процесуальною передумовою для скасування забезпечення позову, відсутня. За таких обставин, на думку Скаржника, висновок апеляційного суду про припинення підстав для подальшого існування заходів забезпечення є передчасним та не відповідає фактичному стану спору між сторонами.
Крім того, Скаржником наголошено на неврахуванні апеляційним судом правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах: від 11.07.2018 у справі № 911/3095/17, від 15.08.2019 у справі № 15/155-б, від 04.11.2021 у справі № 910/11857/20, від 21.11.2022 у справі № 916/621/22, в яких, за твердженням Громадської організації, висвітлено питання компетенції суду щодо скасування забезпечення позову судом, який приймає остаточне рішення у справі відповідно до положень частини дев'ятої статті 145 Господарського процесуального кодексу України.
4. Розгляд справи Верховним Судом
4.1. Ухвалою Суду від 31.03.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Громадської організації на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 у справі № 910/3427/24 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
4.2. 15.04.2025 до Суду надійшов відзив Управління на касаційну скаргу, в якому воно заперечує обґрунтованість доводів Скаржника.
У своїх запереченнях Управління наголошує, що наразі спір між сторонами у справі № 910/3707/24 вирішений у передбаченому процесуальним законом порядку. На підтвердження зазначеного надано постанову Верховного Суду від 02.04.2025 у справі № 910/3707/24, якою залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 у цій справі.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Суд вважає, що касаційна скарга Громадської організації не підлягає задоволенню з таких підстав.
5.2. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені Скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
5.3. Предметом касаційного оскарження є ухвала Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025, якою задоволено заяву Управління про скасування заходів забезпечення позову, вжитих постановою суду апеляційної інстанції від 29.05.2024 у справі № 910/3427/24 за заявою Громадської організації, та скасовано відповідні заходи.
Відповідна ухвала мотивована прийняттям у межах спору між тими ж сторонами у справі № 910/3707/24 судового рішення, якими в задоволенні позовних вимог Громадської організації відмовлено повністю.
5.4. Заперечуючи правомірність таких висновків, Скаржник вказує, що станом на момент постановлення оскаржуваної ухвали у справі № 910/3707/24 відкрито касаційне провадження, а тому відсутнє остаточне судове рішення, яке могло б слугувати процесуальною передумовою для скасування забезпечення позову. Також за позицією Скаржника, частина дев'ята статті 145 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що у випадку відмови в позові саме господарський суд, який розглядав справу по суті, наділений виключними повноваженнями щодо скасування заходів забезпечення позову. Таким чином, на його думку, ухвала про скасування заходів забезпечення у справі № 910/3427/24 повинна була постановлятися судом першої інстанції, у провадженні якого перебувала справа по суті (№ 910/3707/24), а не апеляційним судом, який раніше їх застосував.
5.5. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права при постановленні оскаржуваного судового рішення, Суд зазначає таке.
5.6. Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
5.7. Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
5.8. Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19 тощо.
5.9. Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
5.10. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
5.11. У постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 15/155-б зазначено, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
5.12. Відповідно до частини першої статті 145 Господарського процесуального кодексу України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
5.13. Частиною четвертою статті 145 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
5.14. Згідно з частинами дев'ятою та десятою статті 145 Господарського процесуального кодексу України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
5.15. З аналізу наведених приписів убачається, що скасування заходів забезпечення позову допускається як за ініціативою суду, так і на підставі вмотивованого клопотання учасника справи - за умови втрати чинності обставинами, що зумовлювали їх застосування. Вирішальне значення у цьому разі має оцінка актуальності підстав для збереження забезпечення на час розгляду питання про його скасування. Якщо ж такі підстави відпали - збереження заходів забезпечення є необґрунтованим.
5.16. Отже, якщо у межах відповідного судового провадження спір між сторонами остаточно вирішено, а позовну вимогу, задля забезпечення якої вживалися відповідні заходи, залишено без задоволення рішенням суду, що набрало законної сили, - такі заходи втрачають своє процесуальне призначення. За цих умов факт набрання законної сили судовим рішенням про відмову в позові свідчить про відсутність правової доцільності у подальшому збереженні забезпечення позову й становить самостійну підставу для його скасування.
5.17. Згідно зі статтею 284 Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
5.18. З огляду на це, суд апеляційної інстанції обґрунтовано врахував, що ухвалення постанови Північним апеляційним господарським судом від 16.12.2024 у справі № 910/3707/24, якою залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2024 про відмову в задоволенні позову Громадської організації до Управління про визнання укладеною додаткової угоди до договору, свідчить про набрання законної сили рішенням суду про відмову в позові.
5.19. За таких обставин Суд погоджується з висновком Північного апеляційного господарського суду про те, що набрання законної сили рішенням у справі № 910/3707/24, яким спір між сторонами вирішено шляхом відмови в задоволенні позову, є самостійною та достатньою підставою для скасування заходів забезпечення позову як таких, що втратили своє процесуальне призначення.
5.20. При цьому, сам по собі факт касаційного оскарження рішення, яким спір вирішено по суті, не перешкоджає скасуванню заходів забезпечення позову, оскільки положення Господарського процесуального кодексу України не ставлять можливість такого скасування в залежність від стадії перегляду судового рішення в касаційному порядку. Вирішальним при цьому є встановлення факту втрати забезпеченням процесуальної доцільності у зв'язку з набранням судовим рішенням законної сили.
5.21. Поряд з цим, Суд враховує, що постановою Верховного Суду від 02.04.2025 у справі № 910/3707/24, залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 у цій справі.
5.22. Одночасно Суд не погоджується з аргументами Скаржника щодо порушення процесуального порядку розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову, а саме - що відповідна ухвала мала постановлятися судому у справі № 910/3707/24, яким вирішено спір по суті, а не апеляційним судом, який раніше вжив відповідних заходів.
5.23. Так, положення частини дев'ятої статті 145 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що у разі ухвалення рішення про повну відмову в задоволенні позову, суд зазначає в цьому рішенні про скасування вжитих заходів забезпечення.
Водночас ці положення не виключають можливість окремого вирішення питання про скасування таких заходів у межах розгляду заяви відповідного учасника провадження, за умови вжиття заходів забезпечення позову судом до подання позовної заяви.
5.24. Суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173 щодо застосування положень статті 145 Господарського процесуального кодексу України, що ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов'язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.
5.25. З урахуванням того, що заходи забезпечення позову були застосовані саме у межах справи № 910/3427/24 до подання позовної заяви, їх подальше скасування судом, який постановив відповідну ухвалу про забезпечення позову, відповідає положенням статті 145 Господарського процесуального кодексу України.
5.26. У межах розгляду відповідних аргументів касаційної скарги колегія суддів вважає безпідставними посилання Скаржника на постанови Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 911/3095/17, від 15.08.2019 у справі № 15/155-б, від 04.11.2021 у справі № 910/11857/20, від 21.11.2022 у справі № 916/621/22 на підтвердження доводів про виключну компетенцію суду, який постановив рішення про відмову в задоволенні позову, у вирішенні питання щодо скасування заходів забезпечення позову, оскільки:
по-перше, правові позиції, сформульовані у зазначених постановах, не стосуються питання розмежування повноважень судів щодо скасування заходів забезпечення позову, вжитих до подання позовної заяви;
по-друге, відповідні рішення ухвалено у справах, в яких заходи забезпечення застосовувалися після відкриття провадження судом, який надалі розглядав спір по суті.
Таким чином, фактичні обставини цих справ не є аналогічними обставинам справи, яка переглядається, що виключає їх релевантність.
5.27. За таких обставин Суд вважає, що судом апеляційної інстанції правильно застосовано положення статті 145 Господарського процесуального кодексу України, а висновки суду узгоджуються із наведеними вище усталеними висновками Верховного Суду.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. Відповідно до частин першої, другої, п'ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
6.2. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
6.3. Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Частина друга цієї ж статті забороняє скасовувати правильне по суті й законне рішення з одних лише формальних міркувань.
6.4. Оскільки наведені Скаржниками підстави касаційного оскарження не підтвердилися під час касаційного провадження, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення у справі - залишенню в силі.
7. Розподіл судових витрат
7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на Скаржника.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд,-
1. Касаційну скаргу Всеукраїнської громадської організації "Український союз промисловців і підприємців" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 у справі № 910/3427/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Зуєв
Судді І. Берднік
І. Міщенко