17 квітня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/2519/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М., Мамалуй О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д. А.
та представників:
позивача - не з'явився
відповідача - Нестерова І. Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2024 (головуючий - Сибіга О. М., судді Тарасенко К. В., Станік С. Р.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 (суддя - Гумега О. В.)
у справі № 910/2519/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі 365"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення 4 619 523,68 грн
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі 365" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (відповідач) про стягнення 4 635 235,56 грн, з них: основного боргу - 4 435 711,42 грн, інфляційних нарахувань - 116 550,54 грн, 3% річних - 82 973,60 грн.
2. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідачем було порушено свої зобов'язання за Договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 0181-01024 від 12.04.2019 в частині оплати виставленого рахунку на оплату електричної енергії для врегулювання небалансів за період з 01.06.2023 по 30.06.2023, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 4 435 711,42 грн (основний борг).
3. Крім того, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивачем нараховано до стягнення з відповідача на підставі статті 625 Цивільного кодексу України 116 550,54 грн інфляційних нарахувань, 82 973,60 грн 3% річних за період 16.10.2023 по 30.05.2024.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2024 позов задоволено повністю. Стягнуто з ПрАТ "НЕК "Укренерго" на користь ТОВ "Енерджі 365" 4 435 711,42 грн основного боргу, 82 973,60 грн 3% річних та 116 550,54 грн інфляційних нарахувань.
5. Місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем доведено факт наявності у відповідача боргу за договором № 0181-01024 від 12.04.2019 у заявленому розмірі та обов'язок відповідача сплатити вказану заборгованість з урахуванням інфляційних нарахувань та 3% річних.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
6. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2024 і рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 в частині задоволення вимог про стягнення основного боргу в сумі 4 435 711,42 грн, 3% річних в розмірі 82 973,60 грн та інфляційних втрат в сумі 116 550,54 грн, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
7. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій, при цьому, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень пункту 7.7.4 глави 7.7 розділу VII Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 № 307.
8. Також в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що суди першої і апеляційної інстанцій належним чином не дослідили зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).
Позиція інших учасників справи
9. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить закрити касаційне провадження.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
10. 15.04.2019 ПрАТ "НЕК "Укренерго" (відповідач) листом №/13611 повідомило ТОВ "Енерджі 365" (позивач) про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії та долучення ТОВ "Енерджі 365" до реєстру учасників ринку за ідентифікатором договору № 0181-01024 та датою акцептування 12.04.2019 (надалі - Договір).
11. Відповідно до умов цього договору останній є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір також є договором приєднання в розумінні ст.634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.
12. Згідно з п.1.2 Договору на підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.
13. Розділом 1 вказаного Договору передбачено, що врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.
14. Главою 2 Договору передбачено, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ, розраховуються АР (далі - адміністратором розрахунків, ПрАТ "НЕК "Укренерго") для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.
15. Згідно з п.5.1 Договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору.
16. Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку (п.5.6 Договору).
17. Пунктом 7.7.4 Правил ринку передбачено, що оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.
18. Частиною 4 статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, у яких виникли зобов'язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в одному з уповноважених банків.
19. На підставі Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 30.06.2023 № ВН/23/06-0181 позивач придбав у відповідача за період з 01.06.2023 по 30.06.2023 електричної енергії на суму 5 321 716,51 грн, в свою чергу позивач продав відповідачу електричної енергії на суму 3 441 440,06 грн. Різниця 1 880 276,45 грн (5 321 716,51 грн - 3 441 440,06 грн) була сплачена позивачем відповідачу, що підтверджується платіжними інструкціями № 1351 від 20.06.2023 на суму 694 680,90 грн, № 1410 від 28.06.2023 на суму 263 333,93 грн, № 1490 від 10.07.2023 на суму 922 261,62 грн.
20. За Актом коригування (врегулювання) № ВР/23/06-0181 від 16.10.2023 до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.06.2023 № ВН/23/06-0181 позивач придбав у відповідача за період з 01.06.2023 по 30.06.2023 електричної енергії на суму 3 149 930,18 грн, а продав відповідачу електричної енергії на суму 5 705 365,15 грн.
21. Відтак, за період з 01.06.2023 по 30.06.2023 відповідач мав оплатити позивачу 4 435 711,42 грн (5 705 365,15 грн (продаж позивачем електроенергії відповідачу) - 3 149 930,18 грн (купівля позивачем електроенергії у відповідача) + 1 880 276,45 грн (здійснена позивачем оплата відповідачу) = 4 435 711,42 грн.
22. На виконання умов договору та пункту 7.3.1. Правил ринку в системі MMS був сформований рахунок-фактура (invoice) № 0910202300066 від 09.10.2023 на оплату відповідачем суми у розмірі 4 435 711,42 грн (за електричну енергію для врегулювання небалансів за період з 01.06.2023 по 30.06.2023). З роздруківки з системи MMS вбачається, що наведений рахунок-фактура був сформований відповідачем (який є одночасно АР та ОСП) в системі управління ринком 09.10.2023. Дата формування рахунків у системі управління ринком є датою направлення (надсилання, виставлення) таких рахунків.
23. Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що позивачем не підтверджено виникнення у відповідача зобов'язання з оплати рахунку № 0910202300066 від 09.10.2023
Позиція Верховного Суду
24. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та заперечення, викладені у відзиві, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в частині підстави, передбаченої у пункті 3 частини другої статті 287 ГПК України, необхідно закрити, а в частині підстави передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
25. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
26. Предметом позову в цій справі є вимоги ТОВ "Енерджі 365" до ПрАТ "НЕК "Укренерго" про стягнення з відповідача на користь позивача 4 435 711,42 грн основного боргу, 116 550,54 грн інфляційних втрат та 82 973,60 грн 3% річних.
27. Підставою позовних вимог, на думку ТОВ "Енерджі 365", є порушення ПрАТ "НЕК "Укренерго" умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 12.04.2019 № 0181-01024, оскільки відповідач не оплатив платіжний документ (рахунок-фактура (invoice) № 0910202300066 від 09.10.2023) у строк, установлений пунктом 7.7.4 Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307.
28. Суди попередніх інстанцій, розглянувши справу по суті позовних вимог, дійшли висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Енерджі 365". Суди вирішили стягнути з відповідача на користь позивача 4 435 711,42 грн основного боргу, 82 973,60 грн 3% річних та 116 550,54 грн інфляційних нарахувань.
29. ПрАТ "НЕК "Укренерго" не погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог ТОВ "Енерджі 365", а тому звернулося з касаційною скаргою на судові рішення в цій справі.
30. Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України.
31. Пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
32. Зміст наведеної норми права свідчить про те, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
33. При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 та постановах Верховного Суду від 04.02.2025 у справі № 909/996/22, від 10.12.2024 у справі № 904/5475/23, від 08.08.2024 у справі № 906/446/23, від 08.08.2024 у справі № 906/497/23.
34. Водночас у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов'язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.02.2025 у справі № 909/996/22, від 08.08.2024 у справі № 906/446/23, від 08.08.2024 у справі № 906/497/23, від 19.03.2024 у справі № 910/6141/22, від 12.09.2023 у справі № 916/1828/22, від 30.05.2023 у справі № 918/707/22.
35. Так, за доводами скаржника, на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 7.7.4 глави 7.7 розділу VII Правил ринку.
36. Перевіривши та надавши оцінку зазначеним доводам скаржника, Верховний Суд зазначає таке.
37. Колегія суддів установила, що Верховний Суд переглядав у касаційному порядку судові рішення у справі № 910/7004/22 за позовом Приватного акціонерного товариства "Нижньодністровська ГЕС" (далі - ПрАТ "Нижньодністровська ГЕС") до ПрАТ "НЕК "Укренерго" про стягнення 3 020 420,05 грн.
38. У справі № 910/7004/22 позовні вимоги ПрАТ "Нижньодністровська ГЕС" були обґрунтовані неналежним виконанням ПрАТ "НЕК "Укренерго" зобов'язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 07.05.2019 № 0091-01012.
39. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.11.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 у справі № 910/7004/22, частково задоволено позовні вимоги ПрАТ "Нижньодністровська ГЕС" до ПрАТ "НЕК "Укренерго" про стягнення з відповідача на користь позивача 3 020 420,05 грн. Вирішено стягнути з ПрАТ "НЕК "Укренерго" на користь ПрАТ "Нижньодністровська ГЕС" 1 999 857,12 грн заборгованості за відпущену електричну енергію, 185 165,48 грн вартості негативних небалансів. В іншій частині позову ПрАТ "Нижньодністровська ГЕС" відмовлено.
40. Так, Верховний Суд встановив, що ПрАТ "НЕК "Укренерго" не погодилося з висновками господарських судів у справі № 910/7004/22, а тому зверталося до Верховного Суду із касаційною скаргою на судові рішення. При цьому ПрАТ "НЕК "Укренерго", звертаючись із касаційною у справі № 910/7004/22, посилалося на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, та зазначало про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 7.7.4 глави 7.7 розділу VII Правил ринку.
41. Постановою Верховного Суду від 20.06.2023 касаційну скаргу ПрАТ "НЕК "Укренерго" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2023 у справі № 910/7004/22 залишено без змін.
42. Водночас у постанові Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 910/7004/22 викладено правові висновки Верховного Суду щодо застосування пункту 7.7.4 глави 7.7 розділу VII Правил ринку. При цьому застосована Верховним Судом у постанові від 20.06.2023 у справі № 910/7004/22 редакція пункту 7.7.4 глави 7.7 розділу VII Правил ринку відповідає редакції пункту 7.7.4 глави 7.7 розділу VII Правил ринку, яка регулює та поширюється на спірні правовідносини у справі, що розглядається.
43. З огляду на викладене та з урахуванням критеріїв подібності правовідносин, визначених Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, справа № 910/7004/22 є подібною зі справою № 910/2519/24, що розглядається.
44. Як установили господарські суди попередніх інстанцій, у справі № 910/2519/24, що розглядається, між позивачем та відповідачем укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії від 12.04.2019 № 0181-01024.
45. Верховний Суд зазначає, що за змістом частини першої статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок.
46. Пунктом 55 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що оператором системи передачі є юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
47. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що функції оператора системи передачі (ОСП) виконує ПрАТ "НЕК "Укренерго". Крім того, на ПрАТ "НЕК "Укренерго" також покладено обов'язки адміністратора розрахунків (АР).
48. Відповідно до пунктів 1.3, 1.4 Договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 12.04.2019 №0181-01024, укладеного між позивачем та відповідачем, сторона, відповідальна за баланс (СВБ), врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи. ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку.
49. Пунктами 1.1.2, 1.14.1, 1.14.8 Правил ринку встановлено, що система управління ринком це програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що управляють всіма необхідними базами даних та реєстрами та забезпечують виконання розрахунків, що визначені цими Правилами.
50. Система управління ринком управляє всіма процесами, виконує всі необхідні розрахунки, реєструє всі ринкові дані і результати та має забезпечувати, зокрема, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії. АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, які створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.
51. При цьому позивач як учасник ринку використовує у своїй діяльності систему управління ринком (Market management system) через мережу Інтернет.
52. Відповідно до пункту 7.3.1 глави 7.3 розділу VII Правил ринку АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, яку СВБ потрібно сплатити АР, або суми, яку АР потрібно сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.
53. Згідно з пунктом 7.7.4 глави 7.7 розділу VII Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.
54. У постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21 викладено висновок про те, що: "обов'язком щодо формування, надсилання платіжних документів та здійснення розрахунків між учасниками ринку (в цьому випадку ОСП та ППБ) в Системі наділений саме адміністратор розрахунків. При цьому в розумінні положень Правил ринку (зокрема, пункти 1.1.4, 1.1.2, 1.8.1, 1.11.1, 1.11.8, 5.11.1, 5.11.2, 5.28.1, 7.2.1, 7.7.4), з урахуванням змісту договору (пункти 4.1, 4.5, 5.3, 5.4), направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється адміністратором розрахунків (АР) через систему управління ринком. Іншого порядку та способу направлення рахунків, ані Правилами ринку, ані умовами Договору не передбачено, а тому суд вважає належним їх направлення (формування) АР у системі управління ринком. Отже, матеріалами справи підтверджується, що відповідач, будучи одночасно АР та ОСП, перебуває в цілком різних самостійних статусах учасника ринку електричної енергії, має можливість не тільки отримувати рахунки та ознайомлюватись з їх змістом у момент виставлення таких рахунків у Системі, а й проводити розрахунки за ними. Крім того, відповідачем не надано доказів неможливості ознайомлення з виставленими рахунками".
55. Так, суди попередніх інстанцій встановили, що позивач на виконання умов Договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 12.04.2019 № 0181-01024 та пунктів 7.3.1 глави 7.3, 7.7.3 глави 7.7 розділу VII Правил ринку в системі MMS сформував рахунок-фактуру (invoice) № 0910202300066 від 09.10.2023 на суму 4 435 711,42 грн для оплати відповідачем (за електричну енергію для врегулювання небалансів за період з 01.06.2023 по 30.06.2023).
56. Однак, як встановлено судами, відповідач не виконав свій обов'язок з оплати виставленого позивачем рахунку у строк, передбачений пунктом 7.7.4 глави 7.7 розділу VII Правил ринку. За таких обставин господарські суди дійшли висновку, що відповідач порушив свої договірні зобов'язання, а станом на момент звернення позивача до суду із позовом заборгованість відповідача за червень 2023 року становила 4 435 711,42 грн.
57. Оскільки обов'язок щодо виставлення рахунків на суми, які АР зобов'язаний сплатити СВБ через небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду, покладений саме на відповідача - ПрАТ "НЕК "Укренерго", суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Енерджі 365" з огляду на невиконання відповідачем, який має одночасно статус АР та ОСП, обов'язків, передбачених Правилами ринку, в тому числі пунктом 7.7.4 глави 7.7 розділу VII.
58. Верховний Суд зазначає, що наведені висновки господарських судів попередніх інстанцій відповідають правовим позиціям, викладеним у постанові Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 910/7004/22 та постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.02.2023 у справі № 910/9374/21.
59. Таким чином, Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування пункту 7.7.4 глави 7.7 розділу VII Правил ринку при вирішенні спорів щодо стягнення з ОСП заборгованості з врегулювання небалансів електричної енергії, а здійснене господарськими судами попередніх інстанцій застосування норм права не суперечить таким висновкам.
60. Отже, доводи скаржника про відсутність висновків Верховного Суду щодо пункту 7.7.4 глави 7.7 розділу VII Правил ринку не підтвердилися.
61. Оскільки Верховний Суд вже надавав правові висновки щодо застосування пункту 7.7.4 глави 7.7 розділу VII Правил ринку, а оскаржувані судові рішення таким висновкам відповідають, то посилання скаржника на приписи пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України як на підставу касаційного оскарження судових рішень є необґрунтованими.
62. Водночас Верховний Суд встановив, що касаційна скарга ПрАТ "НЕК "Укренерго" не містить доводів щодо незгоди скаржника з розрахунками основного боргу, інфляційних втрат, 3 % річних.
63. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).
64. Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають із подібних правовідносин, а їх застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.
65. Отже, наведені ПрАТ "НЕК "Укренерго" підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, не підтвердилися під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цих підстав.
66. Верховний Суд зазначає, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
67. Так самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.
68. Оскільки наведена відповідачем підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в цій частині підлягає закриттю на підставі пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України.
69. Щодо оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України Верховний Суд зазначає таке.
70. Обґрунтовуючи наведену підставу касаційного оскарження, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).
71. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
72. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
73. Таким чином, за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
74. За таких обставин недостатніми є доводи скаржника про неповне дослідження судами зібраних у справі доказів за умови непідтвердження підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
75. При цьому саме тільки посилання скаржника на те, що суди не в повному обсязі дослідили докази та не з'ясували дійсні обставини справи, без належного обґрунтування не можуть ставити під сумнів судові рішення.
76. Верховний Суд зазначає, що наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на доведення необхідності переоцінки доказів і встановленні інших обставин, у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для скасування судових рішень та ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову.
77. Суд акцентує, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "факту", отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.
78. Незгода скаржника з рішеннями судів попередніх інстанцій або з правовою оцінкою та правовими висновками, які містяться в рішеннях, не свідчить про їх незаконність.
79. За таких обставин, перевіривши застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
80. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі.
81. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
82. Відповідно до положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
83. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків судів першої і апеляційної інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятих у справі судових рішень.
84. За таких обставин, доводи касаційної скарги, не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, у зв'язку з чим касаційне провадження в частині підстави, передбаченої у пункті 3 частини другої статті 287 ГПК України, необхідно закрити, а в частині підстави передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані рішення і постанову - без змін.
Розподіл судових витрат
85. Враховуючи викладене, судовий збір за розгляд касаційної скарги на підставі статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 і рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 у справі № 910/2519/24 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.
2. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 і рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 у справі № 910/2519/24 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.
3. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 і рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 у справі № 910/2519/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. А. Кролевець
Судді О. М. Баранець
О. О. Мамалуй