23 квітня 2025 року Справа № 915/639/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В.,
розглянувши подання Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника-боржника - юридичної особи ТОВ «КІТ-АВТО» без вилучення паспортного документа до виконання рішення суду у справі
за позовом: Заступника прокурора Миколаївської області (код ЄДРПОУ 02910048, вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54030)
в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради (код ЄДРПОУ 26565573, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001)
до відповідачів:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю «КІТ-АВТО» (код ЄДРПОУ 31613199, вул. Озерна (Красних Майовщиків), 31, кв. 87, м. Миколаїв, 54058)
2. Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації Миколаївської районної державної адміністрації Холодкова Дмитра Юрійовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , вул. Конєва, 9а, м. Миколаїв, 54048)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради (код ЄДРПОУ 41210422, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001)
про: визнання дій державного реєстратора незаконними та скасування запису про право власності, знесення об'єкту нерухомості,
від ДВС представник не з'явився,
22.04.2025 Заводський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника-боржника - юридичної особи ТОВ «КІТ-АВТО» без вилучення паспортного документа до виконання рішення суду у справі, в якому просить суд:
- тимчасово обмежити керівника боржника - юридичної особи ТОВ «КІТ-АВТО» Новікову Олену Вікторівну (громадянство України, РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, до виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням згідно із наказом №915/639/20 виданого 28.04.2021 Господарським судом Миколаївської області про стягнення з ТОВ «КІТ-АВТО» на користь Миколаївської обласної прокуратури 4204,00 грн. витрати по сплаті судового збору та наказом №915/639/20 виданого 29.06.2021 Господарським судом Миколаївської області про стягнення з ТОВ «КІТ-АВТО» на користь Миколаївської обласної прокуратури 2102,00 грн. витрати по оплаті судовим збором апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 06.07.2020 у справі №915/639/20;
- виконання ухвали покласти на Державну прикордонну службу України.
Приписами ч. 4 ст. 337 ГПК України передбачено, що ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Ухвалою від 23.04.2025 суд постановив: розгляд подання Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) призначити на 23 квітня 2025 року об 11:30 год., повідомити відділу державної виконавчої служби про дату, час та місце проведення судового засідання шляхом направлення телефонограми.
Станом на момент проведення засідання будь-яких заяв щодо процесуальних питань від державного виконавця до суду не надходило.
Державний виконавець належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, правом участі у судовому засіданні не скористався.
У судовому засіданні 23.04.2025 судом складено і підписано ухвалу.
Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника-боржника - юридичної особи без вилучення паспортного документа і додані до нього докази, проаналізувавши викладені в поданні обставини в сукупності з нормами процесуального права, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні подання з таких підстав.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 23.03.2021 закрито провадження у справі в частині визнання незаконними дій державного реєстратора речових прав на нерухоме майно відділу державної реєстрації Миколаївської районної державної адміністрації Холодкова Д.Ю. щодо реєстрації 30.10.2019 за товариством з обмеженою відповідальністю “Кіт-Авто» права власності на об'єкт нерухомості по вул. Озерній, 47/1 у місті Миколаєві, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис №33974694, позов задоволено частково, скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю “Кіт-Авто» на об'єкт нерухомості по вул. Озерній, 47/1 у м. Миколаєві, здійснену 30.10.2019, запис №33974694, зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю “Кіт-Авто» знести самочинно збудований об'єкт нерухомості по вул. Озерній, 47/1 у місті Миколаєві, який складається з павільйону охорони - літ. А-1, воріт №2, воріт №3, огорожі №5, воріт №5, покриття І та покриття ІІ, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кіт-Авто» на користь Миколаївської обласної прокуратури 4204,00 грн витрат по сплаті судового збору.
На виконання зазначено рішення господарським судом 28.04.2021 видано відповідні накази.
02.01.2024 державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень №73693831 з примусового виконання наказу № 915/639/20 виданого 28.04.2021 Господарським судом Миколаївської області про стягнення з ТОВ «КІТ-АВТО» на користь Миколаївської обласної прокуратури 4204,00 грн. витрати по сплаті судового збору та № 73693735 з примусового виконання наказу № 915/639/20 виданого 29.06.2021 Господарським судом Миколаївської області про стягнення з ТОВ «КІТ-АВТО» на користь Миколаївської обласної прокуратури 2102,00 грн. витрати по оплаті судовим збором апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 06.07.2020 у справі №915/639/20.
На виконанні в Заводському відділі державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває зведене виконавче провадження №74972027, до складу якого входять виконавчі провадження №73693831 та №73693735.
Поданням від 22.04.2025 Заводський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) просить суд тимчасово обмежити керівника боржника - юридичної особи ТОВ «КІТ-АВТО» Новікову Олену Вікторівну (громадянство України, РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, до виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням згідно із наказом №915/639/20 виданим 28.04.2021 Господарським судом Миколаївської області про стягнення з ТОВ «КІТ-АВТО» на користь Миколаївської обласної прокуратури 4204,00 грн витрати по сплаті судового збору та наказом №915/639/20 виданим 29.06.2021 Господарським судом Миколаївської області про стягнення з ТОВ «КІТ-АВТО» на користь Миколаївської обласної прокуратури 2102,00 грн витрати по оплаті судовим збором апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 06.07.2020 у справі №915/639/20.
Подання обґрунтовано посиланням на пункт 19 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», пункт 5 частини першої статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», статтею 337 Господарського процесуального кодексу України та мотивовано тим, що в ході перевірки майнового стану ТОВ «КІТ-АВТО» майна, майнових прав та грошових коштів не виявлено. Згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.04.2025 керівником ТОВ «КІТ-АВТО» є Новікова Олена Вікторівна. На адресу керівника ТОВ «КІТ-АВТО» Новіковій Олені Вікторівні, АДРЕСА_1 неодноразово рекомендованою кореспонденцією направлялися вимоги державного виконавця про виклик до відділу та надання пояснень щодо невиконання рішення суду, з попередженням про притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 382 Кримінального кодексу України за умисне невиконання рішення суду, проте вказані вимоги поверталися до відділу за закінченням терміну зберігання. Державним виконавцем направлено запит в Державну прикордонну службу України про перетин ОСОБА_1 державного кордону України. Згідно відповіді Центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України Головний центр обробки спеціальної інформації у межах повноважень наданих Адміністрацією Державної прикордонної служби України повідомлено, що за результатами проведеної перевірки інформації, що зберігається в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в'їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території, що функціонує відповідно до Положення про цю базу даних, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.09.2022 №614, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.10.2022 за №1319/38655, відомості про перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України у період з 02.01.2024 по 05.11.2024 (станом на 14:13) громадянином України Новіковою Оленою, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Базі даних не виявлено. 09.09.2024 на адресу відділу надійшло клопотання Миколаївської обласної прокуратури про необхідність звернення державного виконавця до суду з поданням про тимчасове обмеження керівника ТОВ «КІТ-АВТО» Новікову Олену Вікторівну у праві виїзду за межі України. На адресу керівника боржника - юридичної особи ТОВ «КІТ-АВТО» Новікову О.В. направлено повідомлення про те, що державним виконавцем до суду буде внесено подання про тимчасове обмеження останнього у праві виїзду за межі України до повного фактичного виконання зобов'язань, покладених рішеннями суду. Виходом за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що Новікова Олена Вікторівна за вказаною адресою фактично не проживає, виїхала за кордон приблизно в 2022 році у зв'язку із військової агресією РФ, про що складено відповідний акт державного виконавця. Зазначені факти, на думку державного виконавця, свідчать про те, що керівник боржника -юридичної особи ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду.
При вирішенні подання судом враховано наступне.
В силу статті 1291 КонституціїУкраїни суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частинами першою, другою статті 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" унормовано, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (рішення Конституційного Суду України №18-рп/2012 від 13.12.2012).
Відповідно до рішення Конституційного Суду України №11-рп/2012 від 25.04.2012 невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" унормовано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело як джерело права.
За умовами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішення по справі "Деркач та Палек проти України" Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи трибуналі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, даний пункт передбачає "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору. Однак це право було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції детально описував процедурні гарантії, які надано сторонам, - справедливість, відкритість і оперативність проваджень, - і не передбачав би гарантій виконання судових рішень. Тлумачення статті 6 Конвенції як положення, що лише гарантує право на звернення до суду та проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації, несумісної з принципом верховенства права, який Високі Договірні Сторони зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бурдов проти Росії").
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини право доступу до суду включає право на виконання судового рішення без надмірних затримок. За певних обставин така затримка може бути виправданою, але вона не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії").
У рішенні по справі "Чіжов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За умовами статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
В силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається, зокрема, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до ст. 337 ГПК України, тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
В рішенні у справі "Гочев проти Болгарії" Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що обмеження останнього має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі; по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених частиною третьою статті 2 Протоколу №4 до Конвенції; по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам'ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.
Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
Надаючи оцінку доводам подання, господарський суд звертає увагу на те, що відповідно до положень ст. 337 ГПК України, тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України за своїм призначенням є заходом забезпечення виконання судового рішення.
Відповідно, застосування даного заходу має беззаперечно сприяти виконанню судового рішення, тягнути за собою усунення існуючих підстав для невиконання судового рішення боржником.
Першочерговим фактом для визначення доцільності обмеження права на вільне пересування фізичної особи є встановлення факту її місцезнаходження станом на момент вирішення справи судом.
Разом з тим, твердження подання Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо дійсного місцезнаходження керівника боржника - ТОВ «КІТ-АВТО» Новікової Олени Вікторівни є суперечливими.
Суд враховує, що до подання відділом державної виконавчої служби не додано доказів отримання відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання Новікової Олени Вікторівни.
Відповідно до акту головного державного виконавця Заводського відділу ДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Браги А.А. від 14.04.2025 при примусовому виконанні ЗВП №74972027 виходом за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що керівник ТОВ «КІТ-АВТО» Новікова О.В. за вказаною адресою фактично не проживає, виїхала за кордон у зв'язку з військовою агресією РФ приблизно у 2022 році.
Водночас, відповідно до запиту за вих. №110076/20.11-34/12 від 09.10.2024 до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України державний виконавець просила повідомити інформацію про перетинання державного кордону України боржником, громадянином України - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 починаючи з 02.01.2024.
Відповідно до відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України на запит державного виконавця (вих. №19-76923/18/24 -вих від 05.11.2024) відомостей про перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України у період з 02.01.2024 по 05.11.2024 громадянином Новікова Олена, ІНФОРМАЦІЯ_1 в Базі даних не виявлено.
При цьому, згідно з даними зазначеної відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, періодом щодо якого надається інформація відповідно до запиту ДВС є період з 02.01.2024, а не період з моменту орієнтовного виїзду Новікової О.В. за кордон відповідно до наявної у державного виконавця інформації, отриманої ним під час виходу за адресою АДРЕСА_1 .
Враховуючи зазначене, встановити дійсне місцезнаходження керівника ТОВ «КІТ-АВТО» Новікової О.В. на підставі сукупності доказів, поданих органом виконавчої служби є неможливим.
Наведена обставина, в свою чергу, унеможливлює постановлення обгрунтованого рішення про наявність підстав вважати необхідним для належного виконання рішення суду застосування такого заходу як тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України.
Відтак, господарським судом висновується про недоведеність обставин, з якими ст. 377 ГПК України пов'язує можливість постановлення рішення про тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України.
Отже, виходячи з вищевикладеного, суд не вбачає підстав для задоволення подання Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 22.04.2025 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника-боржника - юридичної особи ТОВ «КІТ-АВТО» Новікової О.В. без вилучення паспортного документа.
Керуючись ст. 233, 234, 235, 337, 338 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні подання Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (54006, м. Миколаїв, вул. Робоча, буд. 1) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника-боржника - юридичної особи ТОВ «КІТ-АВТО» без вилучення паспортного документа до виконання рішення суду у справі - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу складено і підписано 23.04.2025.
Суддя В.О.Ржепецький