09 квітня 2025 року Справа № 915/1518/24
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Могила А.С.
за участі представників учасників справи:
представник позивача - Шапор Л.П., поза межами зали суду
представник відповідача - Беженару О.С., в залі суду
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції, справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський Делікатес", вул. Наглого Марка, буд.46, с. Дейманівка, Пирятинський р-н., Полтавська область, 37050
електронна пошта: lawyers@smacomtrade.com
представник позивача: Шапор Любов Павлівна
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бузькі-Пороги", вул. Туристична, буд.18, с. Мигія, Первомайський р-н., Миколаївська область, 55223
електронна пошта: bug_porogi@ukr.net
про: стягнення грошових коштів у розмірі 1 207 942,23 грн., з яких: 303 838, 23 грн. - пені та 904 104, 00 грн. - 20 % штрафу.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Пирятинський Делікатес" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 06.12.2024 (вх.№15438/24 від 06.12.2024) в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бузькі-Пороги" грошові кошти у розмірі 1 207 942,23 грн., що складаються з:
- штрафу у розмірі 20% від вартості непоставленого товару, що складає 904 104,00 грн.;
- пені у розмірі 303 838,23 грн.
В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання умов Договору поставки №4810 від 13.03.2024, в частині своєчасної поставки товару.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.12.2024 позовну заяву б/н від 06.12.2024 (вх.№15438/24 від 06.12.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський Делікатес" залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивач через систему «Електронний суд» надав заяву про усунення недоліків (вх.№15707/24 від 12.12.2024).
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 16.01.2025. Встановлено учасникам справи строк для надання заяв по суті спору.
У зв'язку з перебуванням судді Семенчук Н.О. на лікарняному, підготовче засідання у справі № 915/1518/24 призначене на 16.01.2025 не відбулось.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.01.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та повідомлено учасників справи про розгляд справи 18.02.2025.
04.02.2025 на адресу Господарського суду Миколаївської області через систему «Електронний суд» відповідачем подано відзив на позовну заяву, сформований в системі «Електронний суд» 04.02.2025 (вх. № 1673/25) в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначає, що кількість продукції, що підлягала поставці не є однозначною та чітко визначеною. Присутність в тексті договору пункту «за вибором покупця» свідчить про обов'язок покупця зазначити яку саме кількість зобов'язаний поставити постачальник. Покупцем було виконано зобов'язання з визначення кількості товару, який зобов'язаний поставити постачальник лише 29.11.2024, а з врахуванням строку поставки, що визначений при укладенні договору до 27.03.2024 - 14 днів, строк виконання зобов'язання постачальником настав 14.12.2024. Зазначає, що на час подачі позивачем позову до суду (06.12.2024) строк виконання зобов'язання відповідачем ще не настав. Відповідач наголошує, що за умови відсутності збитків розмір суми заявленої до стягнення позивачем 1207942,23 грн. є непропорційним, занадто обтяжливим для відповідача та забезпечує позивачеві безпідставне збагачення, яке суперечить принципу розумності та справедливості. Зазначає, що ТОВ «Бузькі-Пороги» є виробником сільськогосподарської продукції, несе значні фінансові зобов'язання, включаючи: за заборгованість зі сплати податкових платежів й зборів в розмірі 2 359 000 грн.; кредитні зобов'язання в розмірі 23 697 500 грн., строк виконання яких наступає в квітні та червні 2025 року; виплату фонду заробітної плати, який щомісячно складає 350 000 грн. (20 працівників); зобов'язання зі сплати орендної плати за 2025 рік в розмірі 10 600 000 грн. Наголошує, що стягнення надмірних штрафних санкцій може поставити товариство під загрозу банкрутства, що суперечить принципу справедливості та співмірності.
06.02.2025 на адресу Господарського суду Миколаївської області через систему «Електронний суд» позивачем подано відповідь на відзив, сформовану в системі «Електронний суд» 06.02.2025 (вх. № 1799/25) в якій просить суд відзив відповідача залишити без розгляду, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. З посиланням на п. 2.4 договору зазначає, що умови договору не передбачають жодних додаткових дій позивача щодо визначення чіткої кількості товару заздалегідь. Звертає увагу суду, що пунктом 1.4 договору визначено, що строк поставки - до 27.03.2024 включно. Договір не містить будь-яких відкладальних умов, що змінюють строк виконання зобов'язання з поставки товару відповідачем. Акцентує увагу суду, що відповідачем на виконання умов договору поставлено товар лише у кількості 220, 6 МТ на суму 1 255 268,35 грн., що підтверджується видатковою накладною № 38 від 23.03.2024. Зазначена кількість товару була прийнята позивачем у повному обсязі, без використання свого права на застосування +/- 10% від поставленого товару. Зазначає, що значні фінансові зобов'язання не спростовують невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.
18.02.2025 на адресу Господарського суду Миколаївської області через систему «Електронний суд» представником відповідача подано клопотання, сформоване в системі «Електронний суд» 17.02.2025 (вх. № 2424/25) в якому просить суд на підставі п.2 ч.1 ст.226 ГПК України залишити без розгляду позовну заяву подану Шапор Л.П. від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Пирятинський делікатес». Вказує, що на підтвердження своїх повноважень Шапор Л.П. додала до позовної заяви ордер № 1764199 від 05.12.2024 на надання правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес", що виданий Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Вокс легум» (код за ЄДРПОУ 39028484). Представник відповідача зазначає, що стороною договору про надання правничої допомоги від 17.09.2021, який вказано в ордері, є Адвокатське об'єднання «Юридична фірма «Вокс легум», від якого Шапор Л.П. нібито отримала повноваження на представництво Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес" в Господарському суді Миколаївської області. Стверджує про відсутність повноважень у Шапор Л.П. на представництво Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес" та неможливість здійснення нею адвокатської діяльності у формі адвокатського об'єднання, оскільки вона не є учасником Адвокатського об'єднання «Юридична фірма «Вокс легум», про що свідчить інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру від 05.05.2025 № 34460853 учасниками Адвокатського об'єднання «Юридична фірма «Вокс легум» (код за ЄДРПОУ 39028484) є лише дві особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Вказує, що Шапор Л.П. не є учасником адвокатського об'єднання та може здійснювати свою діяльність лише індивідуально. Однак Шапор Л.П. в розглядуваному випадку також не здійснює адвокатську діяльність індивідуально, оскільки не укладала договору про надання правової допомоги з адвокатським об'єднанням, а ордер виписаний саме останнім.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.02.2025 на підставі п.11 ст.176 ГПК України позовну заяву б/н від 06.12.2024 (вх.№15438/24 від 06.12.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський Делікатес" залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали суду.
20.02.2025 на адресу Господарського суду Миколаївської області через систему «Електронний суд» представником позивача подано заяву про усунення недоліків, сформовану в системі «Електронний суд» 20.02.2025 (вх. № 2594/25) в якій повідомляє, що Шапор Л.П. перебуває у трудових відносинах з Адвокатським об'єднанням юридична фірма «Вокс легум» (наказ №8/к-тр від 22.11.2024) відомості про що містять в ЄРАУ. У зв'язку з усуненням недоліків просить суд продовжити розгляд справи №915/1518/24.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.02.2025 продовжено розгляд справи № 915/1518/24 та повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 18.03.2025.
05.03.2025 на адресу Господарського суду Миколаївської області через систему «Електронний суд» представником відповідача подано заяву про залишення позову без розгляду, сформовану в системі «Електронний суд» 05.03.2025 (вх. № 3410/25).
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.03.2025, яку занесено до протоколу судового засідання, відхилено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бузькі-Пороги" про залишення позову без розгляду, сформовану в системі «Електронний суд» 05.03.2025 (вх. № 3410/25) у зв'язку з її безпідставністю, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.04.2025.
У судовому засіданні 09.04.2025 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в судовому засіданні в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
13.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БУЗЬКІ-ПОРОГИ» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПИРЯТИНСТКИЙ ДЕЛІКАТЕС» (покупець) укладено договір поставки № 4810.
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити сільськогосподарську продукцію: Кукурудза, українського походження, насипом.
Відповідно до п. 1.2 договору поставка товару здійснюється на умовах DAР (delivered at place - постачання в місці призначення) - відповідно до міжнародних умов торгівлі Інкотермс 2020. У випадку, якщо будь-яке з положень цього договору суперечитиме відповідним умовам Інкотермс, застосовуються умови цього договору.
Відповідно до п. 1.3 договору місце поставки - Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Сухомлинська, 12 (надалі - місце поставки або термінал).
Відповідно до п. 1.4 договору строк поставки - до 27.03.2024 включно.
Відповідно до п. 1.5 договору кількість товару, що підлягає поставці відповідно до цього договору, складає - 1000.000 мт (одна тисяча тонн 00 кілограмів) +/- 10,0% (десять) відсотків за вибором покупця.
Відповідно до п. 1.6 договору ціна товару за одну метричну тонну складає: - для кукурудза - 5087,72 (п'ять тисяч вісімдесят сім гривень 72 копійки) без ПДВ.
Відповідно до п. 3.1 договору поставка здійснюється шляхом надання товару в розпорядження покупця на території терміналу на транспортних засобах, готових до розвантаження. Датою поставки є дата вивантаження транспортного засобу у місці поставки, про що складається видаткова накладна на партію товару. Право власності на товар та ризики його пошкодження/загибелі переходить від постачальника до покупця з моменту приймання товару покупцем у місці поставки, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною.
Відповідно до п. 3.2 договору поставка здійснюється автомобільним або залізничним транспортом за узгодженням сторін.
Відповідно до п. 3.3 договору постачальник зобов'язаний оформити залізничні накладні та товарно-транспортні накладні згідно з інструкціями покупця; інструкція щодо здійснення поставки та заповнення супровідних товаро-транспортних документів при поставці автомобільним та залізничним транспортом надсилаються покупцем шляхом електронного листування (e-mail) на електрону адресу постачальника або з застосуванням мессенджера Telegram. При поставці автотранспортом постачальник зобов'язаний забезпечити товар, що відвантажується, оригіналами товарно-транспортних накладних у кількості 5 (п'ять) шт., оформленими згідно з інструкціями покупця, з обов'язковим зазначенням номеру цього договору в ТТН. Покупець має право не здійснювати оплату за товар до моменту приведення постачальником товарно-транспортних/залізничних накладних у відповідність до інструкцій покупця. У випадку, якщо в п.1.3 даного договору визначено декілька альтернативних місць поставки товару, точне місце поставки визначається за вибором покупця.
Відповідно до п. 5.3 договору оплата за поставлений товар здійснюється покупцем у наступному порядку:
5.3.1 перерахування 86% вартості поставленого товару здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту фактичного отримання товару у місці поставки та після отримання покупцем:
- реєстру вивантаженого товару з переліком транспортних одиниць, залізничних накладних або ттн, ваги брутто і нетто (на вимогу покупця);
- копії ТТН з відміткою терміналу про прийняття товару при поставці автомобільним транспортом або залізничних накладних (на вимогу покупця);
- рахунка-фактури;
- видаткових накладних;
- копії посвідчення якості на товар (форма №42) - при поставці залізничним транспортом;
- копій протоколів на вміст ГМО і показники безпеки - при поставці залізничним транспортом;
- копії карантинних та ветеринарних сертифікатів - при поставці залізничним транспортом (за вимогою Покупця); -
- копія довідки виробника (на вимогу покупця).
5.3.2 перерахування 14% вартості поставленого товару здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів після отримання покупцем:
- податкових накладних/розрахунку коригування до податкової накладної, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН) і оформлених згідно з вимогами чинного податкового законодавства;
- оригіналу довідки виробника (на вимогу покупця);
- оригіналів ТТН з відміткою терміналу про вивантаження товару або завірені терміналом копії - у разі поставки автомобільним транспортом або копія завірених постачальником залізничних накладних при поставці залізничним транспортом;
- копії завірених підписом та печаткою постачальника документів (договір з виробником, видаткові накладні, форми державного статистичного спостереження №4-сг та №29-сг) - у разі, якщо постачальник є першим посередником;
- завірена постачальником копія заповнених форм державних статистичних спостережень №29-сг підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду та форми №4-сг посівні площі сільськогосподарських культур виробника товару - у разі, якщо постачальник є виробником;
- оригінал довідки виробника (на вимогу покупця).
Відповідно до п. 5.4 договору покупець має право не здійснювати оплату за поставлений товар до моменту отримання належно оформлених документів, зазначених у п.3.3, п.5.3.1 та п.5.3.2 договору, але залишає за собою право оплатити вартість товару, визначену з урахуванням положень цього договору, безпосередньо на підставі цього договору, незалежно від отримання документів від постачальника.
У відповідності до п 6.1 договору сторона, яка порушила умови договору, відшкодовує іншій стороні завдані своїми діями чи бездіяльністю збитки в повному обсязі, в порядку, передбаченому чинним законодавством та цим договором.
Відповідно до п 6.2 договору у випадку порушення встановлених цим договором строків поставки товару або недопоставки товару, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ від вартості не поставленого в строк товару за кожний день прострочення; сплата пені не звільняє постачальника від виконання зобов'язань з поставки та відшкодування покупцю збитків у повному обсязі.
Відповідно до п 6.3 договору за не поставку, недопоставку або прострочення поставки товару, більш ніж на 5 (п'ять) календарних днів, постачальник виплачує покупцю штраф у розмірі 20% вартості непоставленої партії товару та відшкодовує документально підтверджені збитки покупця.
Згідно з п. 7.1 договору договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2024 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, що випливають з цього договору.
Відповідно до п. 7.5 договору обмін документами за цим договором здійснюється в електронній формі із застосуванням та у відповідності до положень Закону України «Про електронні довірчі послуги», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Для договору та будь-яких документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення, незалежно від дати накладення електронного підпису.
Відповідно до п. 7.6 договору пропозиція укласти договір (оферта), підписана однією стороною та надіслана іншій стороні в електронній формі з використання програмного забезпечення M.E.Doc та/або сервісу «Вчасно» є чинна протягом 5-ти (п'яти) робочих годин (09.00 - 18.00) з моменту відправлення такої пропозиції іншій стороні; договір вважається підписаним у разі прийняття/акцептуванні оферти шляхом накладення електронного підпису стороною що отримала оферту протягом вищезазначеного строку.
Відповідно до п. 7.7 договору сторони погодили, що направлення кореспонденції здійснюється за поштовими та електронними адресами, зазначеними у розділі 8 Реквізити сторін або з застосуванням програмного забезпечення M.E.Doc та/або сервісу «Вчасно».
В матеріалах справи на підтвердження укладення між сторонами договору поставки №4810 в електронній формі наявний протокол руху документа/звіта та пов'язаних з ним повідомлень/квитанцій, а також універсальний документ № 4810 від 13.03.2024.
На виконання умов Договору поставки № 4810 від 13.03.2024 відповідачем поставлено, а позивачем прийнято товар (кукурудзу) у кількості 220,6 МТ на суму 1 255 268,35 грн. Без ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 38 від 23.03.2024.
Підставою поставки товару у видатковій накладній вказано договір № 4810 від 23.03.2024.
Позивач за поставлений товар розрахувався повністю на суму 1 255 268,35 грн., що підтверджується платіжними інструкціями, а саме:
- № 18016421 від 29.03.2024 на суму 1 079 530, 78 грн.;
- № 18017013 від 12.04.2024 на суму 175 737,57 грн.
У листі-вимозі про виконання зобов'язань від 29.11.2024 №29/11-24 позивач повідомив відповідача, зокрема, про те, що за договором поставки №4810 від 13.03.2024 станом на 29.11.2024 постачальник не виконав своїх зобов'язань та не здійснив поставку покупцю товару у кількості 779,400 МТ (сімсот сімдесят тонн чотириста кілограмів), на загальну вартість 4 520 520 грн. 00 коп. з ПДВ 14%, у зв'язку з чим просив здійснити протягом трьох календарних днів з моменту отримання цього листа сплату штрафних санкцій у розмірі 1 207 942,23 грн., що складаються з: штрафу у розмірі 20% від вартості непоставленого товару, що складає 904 104, 00 грн. та пені за 6 місяців з моменту прострочення виконання зобов'язання, що складає 303 838, 23 грн. На підтвердження направлення вказаного листа відповідачу засобами електронного зв'язку в матеріалах справи наявний протокол руху документа/звіта та пов'язаних з ним повідомлень/квитанцій, а також універсальний документ №29/11-24 від 29.11.2024.
Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №4810 від 13.03.2024 в частині повної та своєчасної поставки товару стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення 303 838, 23 грн. пені та 904 104, 00 грн. штрафу.
За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
За ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно зі ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За ч.1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У відповідності до ч.1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
За ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Словосполучення "якщо інше не встановлено законом або договором", яке містить частина шоста статті 232 ГК України, потрібно розуміти так, що допускається існування іншого припису в законі, яке регулює відповідні відносини, або іншої умови договору, що регулює конкретні відносини сторін, які виконують функцію спеціальної норми стосовно загальної норми частини шостої статті 232 ГК України.
Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду із застосування частини шостої статті 232 ГК України у подібних правовідносинах, цим приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане. Законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/15492/17, від 12.06.2018 у справі № 910/4164/17, від 22.11.2018 у справі № 903/962/17.
У відповідності до п 6.2 договору у випадку порушення встановлених цим договором строків поставки товару або недопоставки товару, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ від вартості не поставленого в строк товару за кожний день прострочення; сплата пені не звільняє постачальника від виконання зобов'язань з поставки та відшкодування покупцю збитків у повному обсязі.
Відповідно до п 6.3 договору за не поставку, недопоставку або прострочення поставки товару, більш ніж на 5 (п'ять) календарних днів, постачальник виплачує покупцю штраф у розмірі 20% вартості непоставленої партії товару та відшкодовує документально підтверджені збитки покупця.
Так, позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 303 838,23 грн. нараховану за період з 28.03.2024 по 27.09.2024 на суму заборгованості 4 520 520,00 грн., розмір якої є обґрунтованою.
Також, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 20% за недопоставку товару, більш ніж на 5 (п'ять) календарних днів у розмірі 904 104,00 грн. на суму заборгованості 4 520 520,00 грн., розмір якого є обґрунтованим.
Разом з тим суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Правовий аналіз зазначених статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін.
Отже, за змістом наведених норм суд має право зменшити розмір санкцій: у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Зазначений перелік не є вичерпним, оскільки за приписами частини третя статті 551 ЦК України суд має таке право і за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №904/5645/19; від 14.04.2021 у справі № 922/1716/20).
Враховуючи у сукупності обставини справи, виходячи із загальних засад господарського законодавства, а саме справедливості, добросовісності, розумності, з урахуванням принципу пропорційності, а також відсутність доказів понесення позивачем збитків, з метою дотримання балансу інтересів сторін, а також враховуючи, що неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер, суд із застосуванням статей 551 ЦК України та 233 ГК України виснує про наявність підстав для зменшення розміру пені та штрафу на 50% та стягнути з відповідача пеню у розмірі 151 919,12 грн. (303 838,23 грн. - 50%) та штраф у розмірі 452 052,00 грн. (904 104,00 грн. - 50%).
Також, на думку суду застосоване судом зменшення не суперечить принципу юридичної рівності учасників спору і не свідчить про явне заниження суми неустойки.
У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За умовами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у сумі 18 119, 13 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 11, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бузькі-Пороги" (вул. Туристична, буд.18, с. Мигія, Первомайський р-н., Миколаївська область, 55223, код ЄДРПОУ 36565655) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський Делікатес" (вул. Наглого Марка, буд.46, с. Дейманівка, Пирятинський р-н., Полтавська область, 37050, код ЄДРПОУ 36313601):
- 151 919,12 грн. - пені;
- 452 052,00 грн. - 20 % штрафу;
- 18 119, 13 грн. - судового збору
3. В решті позову відмовити.
Рішення суду, у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повний текст рішення складено 23.04.2025 після виходу судді з відпустки.
Суддя Н.О. Семенчук