вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"22" квітня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1339/25
Суддя Рябцева О.О., розглянувши матеріали
за позовом ОСОБА_1 , и. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сотекс», Київська обл., м. Переяслав,
Приватного підприємства «Яротекс», Київська обл., Сквирський р-н., м. Сквира,
Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Переяславської міської ради, Київська обл., м. Переяслав
про припинення трудових відносин та зобов'язання вчинити реєстраційні дії
встановив:
15.04.2025 р. до господарського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сотекс», Приватного підприємства «Яротекс», Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Переяславської міської ради, в якій позивач просить розірвати трудовий безстроковий договір між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сотекс» з дня подачі позовної заяви до суду та зобов'язати Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Переяславської міської ради вчинити реєстраційні дії, а саме виключити (видалити) із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про позивача як фінансового директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Сотекс» у графі «Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи» у зв'язку із припиненням трудових відносин між позивачем та відповідачем-1.
Щодо позовної вимоги до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Переяславської міської ради (відповідач-3) судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).
Предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України. За змістом частини першої цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Склад учасників справи в господарському процесі визначено статтею 41 Господарського процесуального кодексу України, а саме, відповідно до частини першої цієї статті у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначається процесуальна правоздатність та процесуальна дієздатність. Зокрема, усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність). Юридична особа набуває процесуальних прав та обов'язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника (ч.ч. 1, 5 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Зі змісту вказаних норм убачається, що сторонами в господарському процесі можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування. Водночас, до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатись також особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересам інших осіб (ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).
Між тим, частиною 1 статті 55 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці (ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 81 Цивільного кодексу України юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.
Частиною 4 ст. 91 Цивільного кодексу України визначено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.
У позовній заяві позивачем визначений відповідач-3 - Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Переяславської міської ради, код 04054978. Проте, як вбачається з інформації, що міститься в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за кодом 04054978 зареєстровано юридичну особу - Переяславську міську раду.
Водночас, з інформації, що містить в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не вбачається, що Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Переяславської міської ради (відповідач-3) має статус юридичної особи, оскільки є лише структурним підрозділом Переяславської міської ради.
Структурні підрозділи, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у господарському процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає структурний підрозділ суб'єкта господарювання, не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, у зв'язку із відсутністю сторони у господарському процесі, до якої пред'явлено позов, а отже неможливістю вирішення господарського спору.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 918/479/23.
Оскільки визначений позивачем відповідач-3 у даній справі є структурним підрозділом Переяславської міської ради без статусу юридичної особи, то він не може виступати стороною у господарському процесі, з огляду на що вимога позивача пред'явлена до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Переяславської міської ради (відповідача-3), вирішенню в порядку господарського судочинства не підлягає.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Таким чином, суд відмовляє у відкритті провадження в частині позовних вимог до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Переяславської міської ради.
Позовна заява в іншій частині не відповідає вимогам розділу III Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позивачем не дотримано вказаних вимог. Як вбачається з інформації, що міститься в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повним місцезнаходженням відповідача-2 (Приватного підприємства «Яротекс») є: Київська обл., Сквирський р-н., м. Сквира, вул. Київська, буд. 4-6, тоді як позивачем у позовній заяві вказано: Київська обл., Сквирський р-н., м. Сквира, вул. Київська, буд. 4-б.
Отже позовна заява не містить правильного місцезнаходження відповідача-2.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Позивачем не дотримано вказаних вимог. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що він не може звернутися із письмовою заявою про скликання загальних зборів учасників та про звільнення за власним бажанням до учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сотекс», зокрема Приватного підприємства «Яротекс», через фактичну відсутність посадових осіб, які б могли вирішити дане питання. Проте, позивачем не обґрунтовано в чому полягає неможливість його звернення із заявою до Приватного підприємства «Яротекс», яке згідно з інформацією, що міститься в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є юридичною особою, яка не припинена.
Також, позивач зазначає, що позбавлений можливості реалізувати передбачене ч. 1ст. 38 КЗпП право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, проте позивачем не зазначено доказів укладення такого договору.
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивачем не дотримано вказаних вимог. Позивачем не зазначено інформації щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивачем не дотримано вказаних вимог. Позовна заява не містить підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цих самих відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене та керуючись 162, 174, п. 1 ч. 1 ст. 175, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя
постановив :
1. Відмовити у відкритті провадження щодо позовних вимог до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Переяславської міської ради.
2. В іншій частині позовних вимог залишити позовну заяву без руху.
3. Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом 10 днів з дня отримання позивачем даної ухвали.
4. Запропонувати позивачу надати до суду пояснення чи доповнення до позовної заяви з зазначенням:
1) правильного місцезнаходження відповідача-2;
2) обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та доказів, що підтверджують вказані обставини;
3) інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;
4) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цих самих відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав.
5. Попередити позивача про те, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала господарського суду підлягає оскарженню в частині відмови у відкритті провадження щодо позовних вимог до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Переяславської міської ради в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.О. Рябцева