вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"02" липня 2024 р. Справа № 911/390/24
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Рженецької М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайт Торг Груп»
про стягнення 369 857,57 гривень
за участю представника позивача Цісар Г.І. (ордер ВА №1076826 від 01.04.2024)
12.02.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства “Українська залізниця» (далі - АТ “Українська залізниця»/позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лайт Торг Груп» (далі - ТОВ “Лайт Торг Груп»/відповідач) про стягнення 369 857,57 гривень неустойки.
Господарський суд Київської області ухвалою від 19.02.2024 у справі №911/390/24, зокрема:
- прийняв позовну заяву АТ “Українська залізниця» до розгляду, призначив підготовче засідання на 18.03.2025 та викликав у підготовче засідання представників сторін;
- зобов'язав позивача у строк до 18.03.2024 надати суду обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення неустойки;
- встановив сторонам строк для подання заяв та клопотань, які відповідно до статті 182 ГПК України мають бути вирішені у підготовчому засіданні - до 18.03.2024, а також встановив відповідачу строк для подання відзиву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
06.03.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області, засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», від ТОВ “Лайт Торг Груп» надійшов відзив на позовну заяву.
07.03.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області, засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», від АТ “Українська залізниця» надійшла відповідь на відзив.
12.03.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області, засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», від АТ “Українська залізниця» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи, на виконання вимог суду, обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення неустойки.
Вказані вище відзив разом з доданими до нього документами, відповідь на відзив та розрахунок заявленої до стягнення неустойки у підготовчому засіданні 18.03.2024 судом прийнято до розгляду.
Господарський суд Київської області ухвалою від 18.03.2024 у справі 911/390/24 відклав підготовче засідання на 08.04.2024.
Господарський суд Київської області ухвалою від 08.04.2024 у цій справі закрив підготовче засідання та призначив справу до розгляду по суті на 30.04.2024.
Господарський суд Київської області ухвалами від 30.04.2024 та 04.06.2024 у цій справі оголошував перерви у судовому засіданні до 04.06.2024 та 02.07.2024 відповідно.
У судове засідання 02.07.2024, як і у всі попередні судові засідання, представник відповідача не з'явився та про причини неявки суд не повідомив.
У судовому засіданні 02.07.2024, закінчивши з'ясування обставин та перевірку їх доказами, суд оголосив про перехід до судових дебатів, по завершенні яких вийшов до нарадчої кімнати. Після виходу з нарадчої кімнати суд
06.08.2021 між АТ “Українська залізниця» як замовником та ТОВ “Лайт Торг Груп» як виконавцем укладено договір про надання послуг з ремонту лінійного обладнання локомотивів №600/2021-ЦЮ (далі - договір №600/2021-ЦЮ), відповідно до пункту 1.1. якого за цим договором виконавець зобов'язується надати послуги з ремонту, технічного обслуговування залізничного транспорту і пов'язаного обладнання та супутні послуги - код ДК 021:2015 50220000-3 (Послуги з ремонту турбокомпресорів PDH50), (далі - послуги) переданого виконацю замовником в особі фактичних отримувачів, згідно специфікацією, графіком подачі в ремонт та видачі з ремонту обладнання, протоколом узгодження цін, які є невід'ємною частиною цього договору, у порядку та строки, визначені цим договором, а замовник зобов'язаний прийняти надані послуги та здійснити оплату у порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно пунктів 1.4., 5.4., 5.6., 5.10., 5.11., 8.4., 12.1. та 12.3 вказаного договору №600/2021-ЦЮ сторони погодили, зокрема, таке:
- фактичний отримувач - це структурний (та/або виробничий) підрозділ регіональної філії АТ «Укрзалізгниця», який визначний у графіку подачі в ремонт та видачі з ремонту обладнання. Сторони погодили, що для цілей цього договору фактичний отримувач уповноважений від імені замовника вчиняти дії в його інтересах, у порядку визначеному договором;
- дата підписання акта приймання обладнання в ремонт є датою початку ремонту;
- після завершення ремонту обладнання виконавець у добовий строк повідомляє уповноважених представників замовника за цим договором, телеграмою або листом електронної пошти про завершення ремонту обладнання. Замовник протягом 3-х робочих днів з дня отримання повідомлення від виконавця направляє свого представника для приймання обладнання;
- датою завершення ремонту обладнання є дата підписання акта приймання-передачі наданих послуг;
- строк надання послуг визначається графіком подачі в ремонт та видачі з ремонту обладнання, наведеним у додатку 2 до цього договору, та по кожній одиниці ремонту становить не більше 35 календарних днів з дати підписання акта приймання обладнання в ремонт;
- за порушення виконавцем строків надання послуг, передбачених цим договором, останній сплачує замовнику неустойку у розмірі 0,1% від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, крім того за прострочення понад 30 днів, виконавець додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від вказаної вартості;
- цей договір набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань;
- закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони, зокрема, від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.
Згідно підписаної сторонами специфікації до означеного договору погоджено такі послуги: послуги з ремонту турбокомпресорів PDH50 у кількості 8 одиниць ціною 265 416,00 грн без ПДВ за одну одиницию та загалом вартістю 2 547 993,60 грн з ПДВ.
Копії вказаного вище договору №600/2021-ЦЮ та додатків до нього, зокрема специфікації наявні в матеріалах справи.
Мотивуючи звернення до суду із позовом у зазначеній справі, АТ “Українська залізниця» зазначено, що відповідач порушив умови укладеного між сторонами договору №600/2021-ЦЮ та виконав ремонт 8 одиниць турбокомпресорів з порушенням встановлених договором граничних строків для надання відповідних послуг.
Підтверджуючи наведені обставини, позивачем додано до матеріалів справи копії підписаних обома сторонами актів приймання обладнання в ремонт та актів приймання-передачі наданих послуг і, відповідно, зазначено таке:
- згідно акта №1 від 18.08.2021 в ремонт передано турбокомпресор PDH50 за №66626 та прийнято його з ремонту за вартістю таких послуг у сумі 318 026,47 грн згідно акта №1 від 16.12.2021, тобто фактичний строк перебування обладання в ремонті склав 120 днів, що на 85 днів більше ніж погоджено договором;
- згідно акта №2 від 18.08.2021 в ремонт передано турбокомпресор PDH50 за №24749 та прийнято його з ремонту за вартістю таких послуг у сумі 318 342,32 грн згідно акта №2 від 16.12.2021, тобто фактичний строк перебування обладання в ремонті склав 120 днів, що на 85 днів більше ніж погоджено договором;
- згідно акта №3 від 09.09.2021 в ремонт передано турбокомпресор PDH50 б/н та прийнято його з ремонту за вартістю таких послуг у сумі 317 820,46 грн згідно акта №3 від 16.12.2021, тобто фактичний строк перебування обладання в ремонті склав 98 днів, що на 63 дні більше ніж погоджено договором;
- згідно акта №4 від 09.09.2021 в ремонт передано турбокомпресор PDH50 б/н та прийнято його з ремонту за вартістю таких послуг у сумі 318 131,66 грн згідно акта №4 від 16.12.2021, тобто фактичний строк перебування обладання в ремонті склав 98 днів, що на 63 дні більше ніж погоджено договором;
- згідно акта №5 від 09.09.2021 в ремонт передано турбокомпресор PDH50 за №41356 та прийнято його з ремонту за вартістю таких послуг у сумі 318 496,20 грн згідно акта №5 від 30.12.2021, тобто фактичний строк перебування обладання в ремонті склав 112 днів, що на 77 днів більше ніж погоджено договором;
- згідно акта №6 від 09.09.2021 в ремонт передано турбокомпресор PDH50 за №29694 та прийнято його з ремонту за вартістю таких послуг у сумі 318 496,20 грн згідно акта №6 від 30.12.2021, тобто фактичний строк перебування обладання в ремонті склав 112 днів, що на 77 днів більше ніж погоджено договором;
- згідно акта №7 від 09.09.2021 в ремонт передано турбокомпресор PDH50 за №83146 та прийнято його з ремонту за вартістю таких послуг у сумі 318 496,20 грн згідно акта №7 від 29.12.2021, тобто фактичний строк перебування обладання в ремонті склав 111 днів, що на 76 дні більше ніж погоджено договором;
- згідно акта №8 від 09.09.2021 в ремонт передано турбокомпресор PDH50 за №43460 та прийнято його з ремонту за вартістю таких послуг у сумі 318 496,20 грн згідно акта №8 від 29.12.2021, тобто фактичний строк перебування обладання в ремонті склав 111 днів, що на 76 дні більше ніж погоджено договором.
Як зауважив позивач, з метою досудового врегулювання спору, він направив відповідачу претензію від 28.11.2023 №ЦТ-08/204 щодо сплати 369 857,57 грн неустойки, передбаченої п. 8.4 договору від 06.08.2021 №600/2021-ЦЮ, разом з розрахунком вказаної неустойки. Копію відповідної претензії додано до позовної заяви.
Втім, за доводами позивача, відповідач листом №01 від 01.12.2023 відмовив у задоволенні вказаної претензії з мотивів пропуску строку позовної давності та, надалі, на висловлені позивачем згідно листа від 08.01.2024 аргументи щодо продовження строків позовної давності та необхідності сплати штрафних санкцій не відповів, претензійні вимоги позивача про сплату неустойки залишив без задоволення.
Копії означених листа відповідача від 01.12.2023 та листа позивача від 08.01.2024 додано до позовної заяви.
З огляду на порушення відповідачем строків надання послуг, у тому числі і понад 30 днів, позивачем при зверненні до суду із цим позовом згідно пункту 8.4. договору здійснено нарахування:
1) неустойки у розмірі 0,1% від вартості послуг з ремонту:
- турбокомпресора за №66626 у сумі 318 026,47 грн за 85 днів прострочення;
- турбокомпресора за №24749 у сумі 318 342,32 грн за 85 днів прострочення;
- турбокомпресора б/н у сумі 317 820,46 грн за 63 дні прострочення;
- турбокомпресора б/н у сумі 318 131,66 грн за 63 дні прострочення;
- турбокомпресора №41356 у сумі 318 496,20 грн за 77 днів прострочення;
- турбокомпресора №29694 у сумі 318 496,20 грн за 77 днів прострочення;
- турбокомпресора №43460 у сумі 318 496,20 грн за 76 дні прострочення;
- турбокомпресора №83146 у сумі 318 496,20 грн за 76 дні прострочення;
2) штрафу у розмірі 7% від вартості послуг з ремонту кожного із вказаних вище компресорів, а сума відповідно нарахованих неустойки та штрафу загалом склала 369 857,57 гривень.
Наведений розрахунок позивачем додано до матеріалів справи.
Ураховуючи наведене позивач звернувся до суду із відповідними вимогами про стягнення з відповідача 369 857,57 гривень неустойки.
Заперечуючи проти наведених вище доводів позивача та, відповідно, заявлених вимог згідно відзиву на позов ТОВ “Лайт Торг Груп» зазначено, що в період виконання зобов'язань по договору існували обмежувальні заходи, пов'язані з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.
Вказані обмежувальні заходи, за доводами відповідача, є форс-мажорними обставинами, які об'єктивно унеможливили виконання зобов'язань, передбачених умовами договору.
В розрізі зазначеного відповідач зауважив, що він виконав власні обов'язки в період дії строку договору, а саме до 31.12.2021, та у вказаний період позивач претензій не надсилав.
Крім того відповідач звернув увагу на те, що ним згідно вимог договору було надано забезпечення виконання у вигляді банківської гарантії на суму 25 479,94 грн, тоді як позивач вимог до банку стосовно сплати такої гарантії не заявляв, що також свідчить про належне виконання умов договору.
До відзиву на позов додано копії виданої АТ «Банк інвестицій та заощаджень» гарантії забезпечення виконання зобов'язань №14237/21-ГВ від 29.07.2021 та банківської ліцензії №221 від 24.10.2011.
З огляду наведеного відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог АТ “Українська залізниця» повністю.
Своєю чергою у відповіді на відзив, щодо тверджень відповідача про форс-мажорні обставини, спричинені запровадженим на території України карантином у зв'язку з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, позивач зауважив, що на підтвердження існування форс-мажорних обставин відповідачем не зазначено, яким чином запровадження карантину вплинуло саме не неможливість належного виконання договору, як і не надано відповідачем документального підтвердження існування форс-мажору - сертифікату ТПП України.
В розрізі наведеного позивач зазначив, що договір укладено сторонами в період дії карантинних обмежень, тобто на момент взяття на себе зобов'язань в частині строків виконання ремонтних робіт відповідач усвідомлював всі ризики пов'язані з існуючою епідеміологічною ситуацією.
Решту аргументів відповідача позивач відхилив з огляду на те, що:
- законодавство не встановлює обмежень щодо строків пред'явлення претензій, як і не забороняє їх пред'явлення після закінчення дії договору;
- згідно пункту 11.6 договору банківська гарантія не звільняє відповідача від сплати повної суми штрафних санкцій за договором;
- виконання відповідачем зобов'язань до закінчення дії договору не нівелює факту порушення строків виконання ремонтних робіт, визначених графіком, що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово представника позивача, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, утому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Поряд з тим приписами статті 526, ч. 1 статті 530, ч. 1 статті 627, 629 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання.
З огляду наведених норм закону суд дійшов висновку, що підписання сторонами договору №600/2021-ЦЮ без будь-яких заперечень щодо вказаних у ньому положень свідчить про погодження позивача та відповідача з таким правочином, відповідно, породжучи для сторін взаємні права і обов'язки по виконанню його умов, зокрема для відповідача - обов'язок по здійсненню ремонту переданих йому турбонасосів в обумовлений договором строк, який згідно пункту 5.11. договору складає не більше 35 календарних днів з дати підписання акта приймання обладнання в ремонт та, відповідно, останнім днем вказаного строку є:
- 22.09.2021 - для переданих згідно актів від 18.08.2021 турбокомпресорів за №66626 та №24749;
- 14.10.2021 - для переданих згідно актів від 09.09.2021 2-ох турбокомпресорів б/н та решти турбокомпресорів за №41356, №29694, №43460, №83146.
Приписами ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 230, ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частини 1 статті 202 Господарського кодексу України, яка кореспондує зі статтею 599 ЦК України презюмує, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема: виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статей 73, 76, 77, 86 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як слідує зі змісту наявних в матеріалах справи копій актів приймання-передачі наданих послуг відповідач повернув, а позивач прийняв з ремонту:
- 16.12.2021 - передані згідно актів від 18.08.2021 турбокомпресори за №66626 та №24749, 35-денний строк для ремонту яких сплив 22.09.2021, а тому кількість днів прострочення зобов'язання з ремонту такого обладання склала 84 дні;
- 16.12.2021 - передані згідно актів від 09.09.2021 дав турбокомпресори б/н, 35-денний строк для ремонту яких сплив 14.10.2021, а тому кількість днів прострочення зобов'язання з ремонту такого обладання склала 62 дні;
- 29.12.2021 - передані згідно актів від 09.09.2021 турбокомпресори за №43460, №83146, 35-денний строк для ремонту яких сплив 14.10.2021, а тому кількість днів прострочення зобов'язання з ремонту такого обладання склала 75 днів;
- 30.12.2021 - передані згідно актів від 09.09.2021 турбокомпресори за №41356, №29694, 35-денний строк для ремонту яких сплив 14.10.2021, а тому кількість днів прострочення зобов'язання з ремонту такого обладання склала 76 дні.
Отже, вказані обставини свідчать про порушення відповідачем договірного обов'язку в частині строків надання послуг та, відповідно, про наявність підстав для відповідальності відповідача згідно пункту 8.4. договору, зокрема в частині сплати позивачу неустойки у розмірі 0,1% від вартості послуг по кожній одиниці обладнання.
З огляду наведених норм та зроблених судом висновків відхиляються доводи відповідача про те, що власні договірні зобов'язання з ремонту обладнання він виконав до закінчення строку дії договору - 31.12.2021, позаяк строк дії договору та строк виконання зобов'язання не є тотожними, зокрема строк дії укладеного між сторонами договору не впливає на окремо погоджені таким договором строки виконання зобов'язання, як і не звільняє сторону від виконання таких зобов'язань та відповідальності за їх порушення.
До того ж суд звертає увагу, що не впливає на обов'язки відповідача по виконанню ремонту у погоджені строки і відсутність будь-яких претензій з боку позивача протягом виконання зобов'язання, у тому числі і поза межами строків.
Так, у розрізі вказаного, судом враховано відсутність будь-яких доказів на підтвердження обставин виконання відповідачем ремонту обладнання у погоджений 35-денний строк та повідомлення позивача про це протягом доби.
Решта ж посилань відповідача та на те, що згідно Закону України №530-IX введення карантину визнано форс-мажорною обставиною, судом визнаються неспроможними, позаяк форс-мажорні обставини, що згідно ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" мають бути підтверджені сертифікатом Торгово-промислової палати, не звільняють особу від виконання зобов'язання за договором, як і не звільняє від такого обов'язку відсутність у боржника коштів та/або скрутне фінансове становище боржника.
Так, суд звертає увагу відповідача на те, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов'язань, відтак в будь-якому випадку сторона зобов'язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи, а кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.
Втім відповідачем доказово не доведено існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем за договором №600/2021-ЦЮ, як і не доведено:
- наявність обґрунтованих причинно-наслідкових зв'язків між карантинними обмеженнями в Україні та неможливістю виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань у погоджений 35-денний строк;
- повідомлення позивача про наявність відповідних обставин у передбаченому договором порядку, з обов'язковим наданням документу, що засвідчує вказані обставини.
Ураховуючи усе зазначене вище, зокрема порушення відповідачем 35-денного строку для ремонту обладання та завершення такого ремонту 16-го, 29-го та 30-го грудня 2021 року, суд дійшов висновку, що позивач здійснив нарахування неустойки за дні, коли відповідач не вважався таким, що прострочив зобов'язання, а саме: дні завершення ремонту, тобто припинення відповідного зобов'язання - 16-те, 29-те та 30-те грудня 2021 року.
Отже, суд здійснював обрахунок заявленої до стягнення неустойки у розмірі 0,1% від вартості послуг з ремонту:
- турбокомпресора за №66626 у сумі 318 026,47 грн за 84 днів прострочення;
- турбокомпресора за №24749 у сумі 318 342,32 грн за 84 днів прострочення;
- турбокомпресора б/н у сумі 317 820,46 грн за 62 дні прострочення;
- турбокомпресора б/н у сумі 318 131,66 грн за 62 дні прострочення;
- турбокомпресора №41356 у сумі 318 496,20 грн за 76 днів прострочення;
- турбокомпресора №29694 у сумі 318 496,20 грн за 76 днів прострочення;
- турбокомпресора №43460 у сумі 318 496,20 грн за 75 дні прострочення;
- турбокомпресора №83146 у сумі 318 496,20 грн за 75 дні прострочення.
З огляду наведеного обрахований судом арифметично правильний розмір неустойки складає 189 050,98 грн.
Водночас, оскільки відповідач прострочив надання послуг з ремонту обладнання більш як на 30 днів по кожному із вказаних вище компресорів, суд дійшов висновку про наявність підстав для нарахування відповідачу передбаченого п. 8.4. договору штрафу у розмірі 7% від вартості послуг з ремонту по кожній означеній одиниці, а сума такого штрафу загалом складає 178 241,38 грн.
Висновуючи про наявність підстав для відповідальності відповідача за порушення строків надання послуг з ремонту обладнання, судом враховано неспроможність посилань відповідача на вчинене ним забезпечення виконання договору у формі банківської гарантії, позаяк пунктами 11.4. та 11.6. договору №600/2021-ЦЮ сторонами погоджено, що:
- у разі невиконання або неналежного виконання виконавцем своїх зобов'язань за договором, банківська гарантія забезпечення виконання договору не повертається виконавцю;
- кошти, що надійшли замовнику як забезпечення виконання договору (у разі, коли вони не повертаються виконавцю), не є виконанням виконавцем зобов'язань за цим договором, не заліковуються в рахунок інших зобов'язань виконавця за цим договором та не звільняють виконавця від сплати повної суми штрафних санкцій (відповідальності) та збитків за договором.
Отже, вчинене відповідачем забезпечення виконання договору, як і обставини звернення/незверення позивача до банку про сплату такої гарантії, не звільняє відповідача від відповідальності за неналежне виконання договірних обов'язків стосовно надання послуг з ремонту обладання у погоджений 35-дений строк.
За таких обставин суд висновує, що загальна сума неустойки, заявленої позивачем до стягнення з відповідача, є частково обґрунтованою у розмірі 367 292,36 гривень, з яких: 189 050,98 грн неустойки та 178 241,38 грн штрафу, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 369 857,57 гривень підлягають задоволенню частково у розмірі 367 292,36 гривень.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайт Торг Груп» (08162, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, селище міського типу Чабани, ВУЛИЦЯ ЮНОСТІ, будинок 3, офіс 1, ідентифікаційний код 42519615) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 40075815) 367 292 (триста шістдесят сім тисяч двісті дев'яносто дві) грн 36 коп. неустойки та 4 407 (чотири тисячі чотириста сім) грн 51 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 23.04.2025.
Суддя В.А. Ярема