ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.04.2025Справа № 910/15200/24
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С.,
за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.
розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Упроваджувально-виробничої фірми "Дністер"
до держави-агресора російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації
про відшкодування майнової шкоди,
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю Упроваджувально-виробнича фірма "Дністер" (далі - позивач, Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до держави-агресора російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації (далі - відповідач) про відшкодування майнової шкоди в сумі 4 454 585,81 грн., що еквівалентно 163 291,27 доларів США.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок збройної агресії відповідача на території України було завдано шкоди нежитловій будівлі, власником якої є позивач, у зв'язку з чим Товариству було заподіяно майнову шкоду у вищевказаному розмірі (з урахуванням упущеної вигоди).
Крім того, у позовній заяві Товариство вказало, що попередній (орієнтовний) розмір понесених ним витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги у цій справі склав 50 000,00 грн.
Ухвалою від 13.12.2024 року господарський суд міста Києва залишив означену позовну заяву без руху з одночасним встановленням Товариству десятиденного строку та способу усунення її недоліків.
03.01.2025 року через систему "Електронний суд" надійшла заява позивача від 03.01.2025 року, в якій останній вказав, що Товариство позбавлене можливості виконати вимоги ухвали суду від 13.12.2024 року, у зв'язку з тимчасовим обмеженням доступу до державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України. На підтвердження вказаних обставин позивач долучив відомості з системи "Електронний суд" щодо обмеження функції реєстрації нового кабінету юридичної особи через недоступність реєстрів Міністерства юстиції України.
07.01.2025 року аналогічна за своїм змістом заява позивача надійшла до суду засобами поштового зв'язку.
Ухвалою від 14.01.2025 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/15200/24, вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 12.02.2025 року.
17.01.2025 року через систему "Електронний суд" надійшла заява позивача від 17.01.2025 року про реєстрацію Товариством електронного кабінету в системі "Електронний суд".
У підготовчому засіданні 12.02.2025 року суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 12.03.2025 року.
У підготовчому засіданні 12.03.2025 року суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження у справі № 910/15200/24 на 30 днів.
Ухвалою від 12.03.2025 року господарський суд міста Києва закрив підготовче провадження у справі № 910/15200/24 та призначив її до судового розгляду по суті на 02.04.2025 року.
У судовому засіданні 02.04.2025 року представник позивача повідомив про наявність у нього наміру подати докази на підтвердження розміру понесених Товариством витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справі протягом 5 днів з моменту ухвалення судового рішення.
Рішенням від 02.04.2025 року господарський суд міста Києва задовольнив вимоги Товариства та стягнув з відповідача на користь позивача реальні збитки та упущену вигоду в загальній сумі 4 422 585,81 грн. що еквівалентно 162 118 доларам США 25 центам, а також 32 000,00 грн. витрат на оплату судової експертизи. Крім того, суд стягнув з держави російська федерація (Russian Federation код ISO ru/rus 643) в дохід Державного бюджету України судовий збір у сумі 66 338,79 грн.
08.04.2025 року через систему "Електронний суд" надійшла сформована у цій системі 07.04.2025 року заява позивача про ухвалення додаткового рішення у даній справі про стягнення з відповідача на користь Товариства витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 50 000,00 грн. До цієї заяви позивач долучив, зокрема, копію акту приймання-передачі наданих послуг від 03.04.2025 року № 1 по договору від 16.08.2023 року № 230816 про надання правової (правничої) допомоги на суму 50 000,00 грн., копію платіжної інструкції від 04.04.2025 року № 107 про оплату позивачем вартості цієї професійної правничої допомоги в сумі 50 000,00 грн. та копію ордеру від 16.08.2023 року серії АА № 1262165, виданого адвокату Тюріну А.В. на представництво інтересів Товариства у господарському суді міста Києва.
Ухвалою від 09.04.2025 року господарський суд міста Києва призначив судове засідання для вирішення питання про витрати Товариства на професійну правничу допомогу в справі № 910/15200/24 на 23.04.2025 року.
Сторони про дату, час і місце розгляду питання про розподіл понесених Товариством судових витрат у справі № 910/15200/24 були повідомлені належним чином, проте явку своїх повноважних представників у призначене судове засідання 23.04.2025 року не забезпечили.
Розглянувши у судовому засіданні 23.04.2025 року заяву позивача від 07.04.2025 року про відшкодування понесених ним витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.
Відповідно до приписів статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.
Положеннями частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі та в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно з частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України.
Як було зазначено вище, у позовній заяві Товариство вказувало, що попередній (орієнтовний) розрахунок його витрат на професійну правничу допомогу в даній справі становить 50 000,00 грн.
У заяві від 07.04.2025 року позивач просив суд стягнути з відповідача понесені Товариством витрати на оплату професійної правничої допомоги в справі № 910/15200/24 у розмірі 50 000,00 грн.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За умовами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження витрат позивача на оплату послуг адвоката в сумі 50 000,00 грн. Товариство долучило до матеріалів справи, зокрема, копію укладеного між ним (Замовник) та адвокатом Тюріним Анатолієм Васильовичем (Адвокат) договору про надання правової (правничої) допомоги від 16.08.2023 року № 230816 (далі - Договір), за змістом якого Замовник доручає, а Адвокат зобов'язується надати правову (правничу) допомогу та здійснювати захист прав та інтересів Замовника під час розгляду у господарському суді міста Києва позовних вимог про стягнення збитків із держави-агресора російської федерації, заподіяних внаслідок падіння 13.07.2023 року ворожого літального апарату з вибухівкою на складські приміщення Товариства по вулиці Електриків, 3 у Подільському районі міста Києва, де Замовник має виступати позивачем.
Відповідно до пункту 2.1 Договору вартість однієї години роботи Адвоката при наданні правових (правничих) послуг за цим Договором становить 2 000,00 грн. За представництво інтересів у господарському суді міста Києва (у вигляді реальної участі Адвоката у засіданні або участі у відеоконференції) Замовник сплачує Адвокату 1 000,00 грн. за кожне таке засідання.
За надані правові (правничі) послуги Замовник сплачує Адвокату винагороду у розмірі, узгодженому сторонами актом передачі-приймання послуг (пункт 2.2 Договору).
Відповідно до змісту підписаного між позивачем та Адвокатом акту приймання-передачі наданих послуг від 03.04.2025 року № 1 по Договору його сторони узгодили види та обсяг наданої правової (правничої) допомоги, а також фактичні витрати часу Адвоката у зв'язку з пред'явленням та розглядом позовних вимог по справі № 910/15200/24 у господарському суді міста Києва, а саме:
1. Надання консультацій і роз'яснень з правових питань (тривалістю 2 години), зокрема:
- щодо необхідності документального підтвердження причинного зв'язку між протиправними діями агресора і заподіяною Замовнику майновою шкодою;
- щодо необхідності визнання Замовника потерпілою особою у порушеному кримінальному провадженні;
- щодо формування заявки на проведення експертного дослідження заподіяних Замовнику збитків;
- щодо умов, підстав та отримання реального відшкодування заподіяних матеріальних збитків.
2. Попереднє опрацювання наявної інформації та документації у Замовника (тривалістю 3 години).
3. Вивчення судової практики при розгляді аналогічних справ та правових висновків Верховного Суду (тривалістю 4 години).
4. Формування і узгодження із Замовником правової позиції захисту інтересів у господарському суді першої інстанції (тривалістю 2 години).
5. Збір та формування необхідних документів та доказової бази для оцінки заподіяної шкоди (тривалістю 2 години).
6. Підготовка процесуальних документів по справі, а саме:
- позовної заяви про відшкодування збитків (тривалістю 8 годин);
- подання 03.01.2025 року клопотання про відтермінування виконання судової ухвали від 13.12.2024 року про реєстрацію електронного кабінету (тривалістю 1 година);
- клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу (тривалістю 2 години).
7. Узгодження підготовлених процесуальних документів із Замовником (тривалістю 1 година).
Відповідно до пункту 3 вищенаведеного акту обсяг наданої Замовнику допомоги склав 50 000,00 грн., виходячи з розрахунку: 25 годин * 2 000,00 грн./год. = 50 000,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивач оплатив надані йому Адвокатом послуги за Договором відповідно до платіжної інструкції від 04.04.2025 року № 107 на загальну суму 50 000,00 грн.
У той же час, при дослідженні матеріалів справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача про розподіл судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги в частині витрат на попереднє опрацювання наявної інформації та документації у Замовника (тривалістю 3 години), вивчення судової практики при розгляді аналогічних справ та правових висновків Верховного Суду (тривалістю 4 години), формування і узгодження із Замовником правової позиції захисту інтересів у господарському суді першої інстанції (тривалістю 2 години), а також збір та формування необхідних документів та доказової бази для оцінки заподіяної шкоди (тривалістю 2 години) і узгодження підготовлених процесуальних документів із Замовником (тривалістю 1 година), оскільки наведені послуги фактично дублюють та охоплюються підготовкою позовної заяви (на що адвокатом витрачено 8 годин).
Слід також зазначити, витрати позивача на оплату послуг з подання 03.01.2025 року клопотання про відтермінування виконання судової ухвали від 13.12.2024 року про реєстрацію електронного кабінету (тривалістю 1 година) також не підлягають розподілу, оскільки не відповідають критеріям їх необхідності та неминучості.
Крім того, витрати позивача на оплату послуг з підготовки клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу (тривалістю 2 години) також не підлягають розподілу між сторонами, оскільки заява сторони про розподіл судових витрат (клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу) є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.
Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 року в справі № 910/9714/22, Верховного Суду від 31.08.2022 року в справі № 914/1564/20, у додаткових постановах Верховного Суду від 20.09.2023 року в справі № 922/838/22, від 14.09.2023 року в справі № 911/3076/21, від 06.09.2023 року в справі № 914/131/22, від 30.08.2023 року в справі № 911/3586/21, від 25.07.2023 року в справі № 914/4092/21, від 07.02.2023 року в справі № 922/4022/20, від 23.08.2022 року в справі № 909/328/18, від 05.07.2022 року в справі № 910/10507/21.
Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 року № 922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Окрім того, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 року, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009 року, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006 року, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 року також зауважено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є розумним та обґрунтованим.
Відтак, при вирішенні питання про розподіл судових витрат на оплату професійної правничої допомоги в даній справі судом також враховано вищенаведені приписи.
Відповідно до частини 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Зважаючи на вищенаведені обставини, з урахуванням предмету та підстав позовних вимог у даній справі, ціни позову, оцінюючи витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності справи, беручи до уваги те, що заявлений Товариство до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу не повністю відповідає критеріям обґрунтованості, а також розумності, необхідності та неминучості, суд дійшов висновку стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн. (що становить вартість послуг з надання консультацій і роз'яснень з правових питань тривалістю 2 години та підготовки позовної заяви про відшкодування збитків тривалістю 8 годин).
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Упроваджувально-виробнича фірма "Дністер" від 07.04.2025 року про розподіл судових витрат у справі № 910/15200/24 задовольнити частково.
2. Стягнути з держави російська федерація (Russian Federation код ISO ru/rus 643) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Упроваджувально-виробнича фірма "Дністер" (04071, місто Київ, вулиця Межигірська, будинок, 39/20; код ЄДРПОУ 13688699) 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на оплату професійної правничої допомоги.
3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
4. У задоволенні решти вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Упроваджувально-виробнича фірма "Дністер" від 07.04.2025 року про розподіл судових витрат у справі № 910/15200/24 відмовити.
5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) додаткове рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 23.04.2025 року
Суддя В.С. Ломака