ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.04.2025Справа № 910/456/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участю секретаря судового засідання Голуба О.М., розглянувши матеріали справи
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово експлуатаційна компанія»
про визнання трудових відносин припиненими
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання від 21.04.2025.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із вказаною позовною заявою до відповідача про визнання трудових відносин припиненими.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2025 було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.02.2025.
24.02.2025 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи без участі.
У судове засідання 24.02.2025 представники сторін не з'явились.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 було продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи на 10.03.2025.
У судове засідання 10.03.2025 представники сторін не з'явились.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2025 було відкладено розгляд справи на 31.03.2025.
У судове засідання 31.03.2025 представники сторін не з'явились.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2025 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.04.2025.
У судовому засіданні 21.04.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов, представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Позивач у позовній заяві зазначає про те, що згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 13.01.2025 року - ОСОБА_1 (далі - Позивач) є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна компанія» (далі - Відповідач/ТОВ «ЖЕК»).
Крім того, позивач повідомляє про те, що він є пенсіонером та йому нічого не було відомо про те, що він являється керівником Відповідача, ніколи не був оформлений там як директор, жодного дня фактично не виконував обов'язки директора, не підписував жодного документа як директор.
В серпні 2024 року адвокатом Позивача було отримано в Дніпровській Держаній адміністрації м. Києва засвідчену копію Статуту ТОВ «ЖЕК» та протокол № 1 зборів засновників (учасників) Відповідача від 11.12.2007 року.
Пунктом 3 Протоколу № 1 зборів засновників (учасників) ТОВ «ЖЕК» від 11.12.2007 року директором ТОВ «ЖЕК» призначено ОСОБА_1 .
Згідно витягу ЄДР засновниками та кінцевими бенефіціарами ТОВ «ЖЕК» являються:
- Засновник ТОВ «ІРРА», ЄДРПОУ 34183977, адреса 02098, м. Київ, вул. Берегова, 1-Н розмір частки 23 000,00 грн.;
- Засновник ТОВ «Роман-Компані», ЄДРПОУ 34575062, адреса 02068, м. Київ, вул. Драгоманова, 31, розмір частки 23 000,00 грн.;
- Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) ОСОБА_2 , адреса. АДРЕСА_1 ;
- Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) ОСОБА_3 , адреса. АДРЕСА_2 .
15.02.2024 року на адресу ТОВ «ЖЕК», засновників ТОВ «ІРРА» та ТОВ «РоманКомпані», кінцевих бенефіціарних власників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позивачем було направлено наступні документи:
- Заява від ОСОБА_1 від 15.02.2024 року про звільнення його з посади директора ТОВ «ЖЕК» за власним бажанням.
- Повідомлення директором ТОВ «ЖЕК» ОСОБА_1 засновників та кінцевих бенефіціарів про проведення позачергових загальних зборів ТОВ «ЖЕК» які призначались 20.03.2024 року о 12 год. 00 хв. за адресою АДРЕСА_3 з наступним порядком денним - Про звільнення директора ТОВ «ЖЕК» ОСОБА_1 та Про призначення директора ТОВ «ЖЕК». Вказані листи з заявами та повідомленнями про проведення загальних зборів були повернуті відправнику як неотримані адресатами.
Таким чином, загальні збори ТОВ «ЖЕК» 20.03.2024 року о 12 год. 00 хв. за адресою АДРЕСА_3 - не відбулись, у зв'язку з неявкою учасників/
Порядок скликання, визначено Статутом ТОВ «ЖЕК» затвердженого загальними зборами засновників (учасників) протоколом № 1 від 19.12.2007 року та державну реєстрацію якого проведено 24.12.2007 року. (далі - Статут).
Згідно п. 10.1 Статуту вищим органом Товариства є загальні збори його Засновників (Учасників).
Відповідно до п. 10.2.3. Статуту до виключної компетенції Загальних зборів Засновників (Учасників) належить створення та відкликання виконавчого органу Товариства, призначення і звільнення з посади виконавчого директора, фінансового директора, інших директорів, їх заступників, головного бухгалтера, головних спеціалістів, інших інженерно-технічних, фінансово-економічних працівників апарату управління підприємства, начальників ЖЕКів, управлінь, дільниць та їх заступників.
Пунктом 10.5. Статуту визначено, що ініціювати скликання позачергових Загальних зборів Засновників (Учасників) Товариства може Голова виконавчого органу Товариства.
Пунктом 10.6.1. Статуту передбачено, що про проведення загальних зборів Товариства Засновники (учасники) повідомляються у письмовій формі особисто, або поштою рекомендованим листом з зазначенням часу, дати, місця проведення зборів та порядку денного.
Згідно п. 10.6.2 Статуту повідомлення повинно бути зроблене не менше , як за 30 днів до скликання загальних зборів.
Відповідно п. 10.6.3. Статуту збори Засновників (Учасників) вважаються повноважними, якщо на них присутні Засновники (Учасники) (їх представники), що володіють в сукупності більше як 75 відсотками голосів.
Пункт 11.2. Статуту визначено, що у товаристві створюється виконавчий орган - Дирекція (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю, є підзвітним Загальним зборам Засновників (учасників) і організовує виконання їх рішень.
Позивач зазначає, що він вчинив всі залежні від нього дії задля припинення трудових відносин з відповідачем в порядку, визначеному чинним законодавством.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.
За приписом частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об'єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (тобто розірвання з ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.
Конституційний Суд України в абзацах другому та четвертому пункту 3.2 свого Рішення № 1-рп/2010 від 12.01.2010 у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України, посилаючись на положення законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме частину першу статті 98 та частину першу статті 99 ЦК України, а також чинні на той час частину першу статті 23, пункт "г" частини п'ятої статті 41, частину першу статті 59 Закону України "Про господарські товариства" і частину п'яту статті 58 Закону України "Про акціонерні товариства", виснував, що підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) або укладення із членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.
При цьому Конституційний Суд України наголосив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.
Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин, юридичній особі приватного права, органу управління, учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.
За змістом положень частини третьої статті 99 ЦК України компетентному (уповноваженому) органу товариства надано право припиняти повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав чи без зазначення жодних підстав.
Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання щодо юрисдикційності спору про звільнення чи відсторонення від виконання обов'язків керівника або члена виконавчого органу юридичної особи приватного права та надавала правові висновки про те, що такий спір за своєю правовою природою та правовими наслідками належить до корпоративних спорів і підлягає вирішенню господарськими судами.
Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28 листопада 2018 року у справі № 562/304/17 (провадження № 14-471цс18), від 30 січня 2019 року у справі №145/1885/1-ц (провадження № 14-613цс18), від 10 квітня 2019 року у справі №510/456/17 (провадження № 14-1цс19), від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18 (провадження № 12-293гс18).
Частиною 1 статті 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства.
Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства.
Управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України).
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.
Згідно із ч.1-3 статті 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Суд зазначає, що позовні вимоги у даній справі спрямовані на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.
Питання щодо звільнення директора вирішується тільки за рішенням загальних зборів, тому позивач як директор Товариства не має самостійних повноважень щодо вирішення питань про своє звільнення з посади директора.
Відповідно до частин 2, 3 статті 32 "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.
Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення (ч. 4 ст. 32 "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20 дійшла висновку про те, що директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою має скликати загальні збори учасників Товариства з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов'язків, оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у даному випадку Позивач, як директор відповідача, дотримався вимог статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та Статуту щодо порядку скликання загальних зборів учасників Товариства.
Таким чином, у випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду за захистом свої прав.
Матеріали справи не містять доказів у розумінні статей 77-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження розгляду по суті уповноваженим на звільнення директора органом Товариства заяви позивача про звільнення з посади директора відповідача, а також фактичного звільнення його з посади директора на підставі рішення загальних зборів учасників відповідача у передбачений чинним законодавством України строк і внесення змін до відомостей про наведену юридичну особу про зміну її керівника.
Відповідно до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Позивач, з метою захисту своїх прав, просить визнати припиненими з 15.02.2024 року трудові відносини між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний номер картки платника податків: НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна компанія» (02068, м. Київ, вул. Драгоманова, 31; ЄДРПОУ 35618384) у зв'язку зі звільненням за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.
За умовами статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є припинення правовідношення.
Суд зазначає, що припинення трудових відносин певною датою у минулому по суті зводиться до встановлення факту припинення цих правовідносин з відповідної дати без прийняття загальними зборами товариства відповідного рішення.
При цьому, суд враховує, що прийняття судового рішення з констатацією визнання припиненими відносин керівника з товариством з дати, що минула, породжуватиме юридичну невизначеність в частині моменту припинення повноважень директора, оскільки в період з 15.02.2024 по день набрання законної сили рішенням суду даній справі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 значився директором (керівником) відповідача.
Крім того, з 12.08.2024 та до часу прийняття рішення у даній справі не виключено, що ОСОБА_1 міг вчиняти дії як керівник Відповідача з третіми особами.
Саме факт неприйняття загальними зборами рішення 15.02.2024 про припинення повноважень директора, свідчить про наявність між сторонами спору, який підлягає вирішенню в судовому порядку, і саме з набрання рішенням законної сили вирішується спір про припинення правовідносин між сторонами, де судом досліджуються обставини дотримання позивачем, як директором товариства, вимог статті 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та Статуту.
Крім цього, припинення правовідносин між директором та товариством з дати набранням законної сили рішенням суду забезпечить можливість та надасть час товариству (загальним зборам учасників товариства) обрати (призначити) директором іншу особу.
За приписами частини 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Вирішуючи господарський спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (пункт 8.5 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі N 910/6642/18).
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у даному випадку права позивача підтягають захисту шляхом припинення повноважень на майбутнє, що відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 7 частини другої статті 16 ЦК України.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Визнати трудові відносини між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ» (код за ЄДРПОУ 35618384, адреса місцезнаходження: Україна, 02068, місто Київ, ВУЛИЦЯ ДРАГОМАНОВА, будинок 31) та директором ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний номер картки платника податків: НОМЕР_1 ) припиненими на підставі ч.1 ст.38 КЗпП з моменту набрання даним рішенням законної сили.
3.Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ» (код за ЄДРПОУ 35618384, адреса місцезнаходження: Україна, 02068, місто Київ, ВУЛИЦЯ ДРАГОМАНОВА, будинок 31) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний номер картки платника податків: НОМЕР_1 ) - судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного тексту рішення 23.04.2025.
Суддя І.В. Алєєва