ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.04.2025Справа № 910/13208/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"
про стягнення 15014,96 грн.
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)
Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про стягнення 15014,96 грн. відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як страховик винної у ДТП особи, не відшкодував позивачу в повному обсязі шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
У відзиві на позовну заяву відповідач наголосив, що про донарахування страхового відшкодування на суму 15014,96 грн. відповідачу стало відомо лише після отримання позовної заяви, та матеріали справи не містять доказів направлення відповідачу документів щодо додаткової суми відшкодування.
При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
06.06.2023 між позивачем, як страховиком, та ОСОБА_1 , як страхувальником, укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №209.23.2759483, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом KIA Sportage, державний номер НОМЕР_1 .
20.03.2024 у м. Київ, вул. Загорівська, 28, сталася дорожньо-транспортна пригода у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не вжив всіх заходів задля недопущення самовільного руху транспортним засобом Iveco, державний номер НОМЕР_2 , унаслідок чого автомобіль самовільно розпочав рух та здійснив наїзд на автомобіль Ford, державний номер НОМЕР_3 , який по інерції здійснив наїзд на транспортний засіб Kia, державний номер НОМЕР_1 , що призвело до пошкодження вказаних транспортних засобів.
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва у справі №761/12467/24 від 12.06.2024 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
21.03.2024 страхувальник звернувся до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування за договором від 06.06.2023 №209.23.2759483 на рахунок СТО ТОВ «Автоцентр на Борщагівці».
Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу KIA Sportage, державний номер НОМЕР_1 , визначена на підставі рахунку-фактури від 21.03.2024 № 0000001433 ТОВ «Автоцентр на Борщагівці» на суму 55589,45 грн. із ПДВ.
28.03.2024 позивачем складено страховий акт № 3.24.01350-1, де розмір страхового відшкодування визначений у сумі 55589,45 грн.
Дана сума страхового відшкодування сплачена позивачем на рахунок СТО ТОВ «Автоцентр на Борщагівці», що підтверджується платіжною інструкцією від 29.03.2024 № 68816918 на суму 55589,45 грн.
13.04.2024 ТОВ «Автоцентр на Борщагівці» складено акт виконаних робіт № ЗН-0053259 на суму 55578,36 грн.
Також, 13.04.2024 ТОВ «Автоцентр на Борщагівці» виставлено рахунок-фактуру № 0000002037 на суму 15014,96 грн.
Відповідно до листа від 13.04.2024 ТОВ «Автоцентр на Борщагівці» повідомило позивача, що під час заїзду автомобіля KIA Sportage, державний номер НОМЕР_1 , у ремонт зафіксовано пошкодження панелі передньої, у зв'язку з чим необхідно вирішити питання щодо можливості доплати по додатковому рахунку.
18.04.2024 позивачем складено страховий акт № 3.24.01350-2 на суму 15014,96 грн., яка сплачена 19.04.2024 на рахунок ТОВ «Автоцентр на Борщагівці» відповідно до платіжної інструкції № 68817496 на суму 15014,96 грн.
Згідно з актом виконаних робіт від 24.04.2024 № ЗН-0053771 ТОВ «Автоцентр на Борщагівці» виконано роботи на суму 15026,05 грн. із ПДВ.
Цивільно-правова відповідальність винного у скоєнні ДТП водія ОСОБА_2 на момент скоєння ДТП застрахована у відповідача за полісом ЕР № 215163388, що станом на дату ДТП був діючим.
Із матеріалів справи слідує, що позивач звертався до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування від 04.04.2024 № 3.24.01350 на суму 55589,45 грн.
У свою чергу, відповідачем сплачено на рахунок позивача грошові кошти в сумі 52989,45 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 02.10.2024 № 00127314.
Отже, звернувшись із даним позовом до суду, позивач просив стягнути з відповідача 15014,96 грн. страхового відшкодування, донарахованого позивачем згідно зі страховим актом від 18.04.2024 № 3.24.01350-2.
За змістом статті 980 ЦК України, статті 4 Закону України "Про страхування" залежно від предмета договору страхування може бути особистим, майновим, а також страхуванням відповідальності.
Згідно з положеннями статті 999 ЦК України і статей 6, 7 Закону України "Про страхування" за вольовою ознакою страхування може бути добровільним і обов'язковим, тому кожен вид страхування має свої особливості правового регулювання.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Отже, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.
Станом на час настання страхового випадку (ДТП) цивільно-правову відповідальність особи, винної у скоєнні ДТП, застраховано відповідачем на підставі полісу ЕР № 215163388 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 911/482/17 та від 03.07.2019 у справі № 910/12722/18.
Як слідує з матеріалів справи, 18.04.2024 позивачем на підставі рахунок-фактуру СТО від 13.04.2024 № 0000002037 складено страховий акт № 3.24.01350-2 щодо донарахування страхового відшкодування на суму 15014,96 грн., яка сплачена позивачем 19.04.2024 на рахунок ТОВ «Автоцентр на Борщагівці» відповідно до платіжної інструкції № 68817496 на суму 15014,96 грн.
Згідно з актом виконаних робіт від 24.04.2024 № ЗН-0053771 ТОВ «Автоцентр на Борщагівці» виконано роботи на суму 15026,05 грн. із ПДВ.
Судом ураховано, що після звернення до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування від 04.04.2024 № 3.24.01350 на суму 55589,45 грн., що виплачено відповідачем у сумі 52989,45 грн., позивач не звертався до відповідача з новою заявою про доплату страхового відшкодування на суму 15014,96 грн.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2019 у справі № 465/4287/15 визначила, що попереднє звернення потерпілого у випадках, передбачених законом, до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування не є обов'язковим та не виключає право особи звернутися безпосередньо до суду із позовом про стягнення відповідного страхового відшкодування в межах річного строку. Так, у Законі України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» прямо не передбачено, що встановлено досудовий порядок урегулювання спору. Не зазначено про обов'язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика, та не пов'язано дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування.
До того ж, у постанові Верховного Суду від 12.02.2021 у справі № 910/6013/20 викладено правовий висновок про те, що у системному зв'язку зі статтею 36 положення підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 цього Закону щодо неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених цим пунктом строків як підстави для відмови у відшкодуванні стосуються випадків, коли впродовж цих строків потерпілий взагалі не здійснював волевиявлення, спрямованого на одержання компенсації - не звертався ані до страховика (або МТСБУ), ані до суду. Якщо ж особа впродовж цих строків подала позовну заяву до суду, вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права.
Таким чином, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача страхового відшкодування на суму 15014,96 грн., оскільки позивач звернувся з даним позовом до суду в межах річного строку з дати настання ДТП, у той час як обов'язкове досудове врегулювання спору в даному випадку законом не передбачено.
Одночасно судом ураховано, що при виплаті страхового відшкодування за заявою від 04.04.2024 № 3.24.01350 на суму 55589,45 грн., відповідачем вирахувано розмір франшизи за полісом ЕР № 215163388 у сумі 2600 грн.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статі 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40; ідентифікаційний код 20782312) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (04073, м. Київ, пр-т Степана Бандери, 22; ідентифікаційний код 36086124) 15014 (п'ятнадцять тисяч чотирнадцять) грн. 96 коп. відшкодування шкоди, а також 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.В. Полякова