ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.04.2025Справа № 910/5012/25
Суддя Господарського суду міста Києва Зеленіна Н.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рибальський 3"
про визнання недійсним рішення загальних зборів,
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рибальський 3" про визнання недійсним рішення загальних зборів.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу час для усунення недоліків, встановлених при подані позовної заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
У частинах першій та другій статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (постанова Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20).
Суд ознайомившись із позовною заявою встановив, що позивач просить визнати недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рибальський 3", проте відсутня будь-яка вказівка на назву рішення загальних зборів, дату та його номеру.
Частиною першою статті 50 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Відповідно до частини третьої статті 50 Господарського процесуального кодексу України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
З позовної заяви вбачається, що позивач на титульній сторінці зазначив третіх осіб: Подільську районну в місті Києві державну адміністрацію та Товариство з обмеженою відповідальністю "Атмосфера", проте в позовній заяві відсутні будь-які обґрунтування щодо необхідності залучення вказаних осіб до участі у розгляді даної справи, не наведено пояснень яким чином рішення у даній справі може вплинути на їх права та обов'язки, а також не зазначено процесуального статусу третьої особи (на стороні позивача чи відповідача).
Отже позивач має надати заяву про залучення третіх осіб із зазначенням обґрунтувань такого залучення, передбачених статтею 50 Господарського процесуального кодексу України або привести у відповідність позовну заяву із врахуванням вказаних недоліків.
Зважаючи на те, що позивачем не дотримано вимог статей 50, 162 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи статті 174 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, то суд приходить до висновку, що наведені обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
2. Позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки у строк протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
3. Роз'яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.
Ухвала набрала законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.І. Зеленіна