ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА вул. Б.Хмельницького, 44-В, м.Київ, 01054, тел. (044) 334 68 95 e-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua, web: ki.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 05379487
м. Київ
22.04.2025Справа № 910/2221/25
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Три О" (01001, м. Київ, площа Спортивна,1-А, ідентифікаційний номер 23167814)
За участю кредиторів:
Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України";
Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"
про відкриття процедури превентивної реструктуризації
Суддя Яковенко А.В.
Представники учасників: не викликалися.
25 лютого 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Три О" (ідентифікаційний номер 23167814) звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про відкриття процедури превентивної реструктуризації в порядку Книги ІІІ Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 відкрито процедуру превентивної реструктуризації Товариства з обмеженою відповідальністю "Три О" (01001, м. Київ, Спортивна площа,1-А, ідентифікаційний номер 23167814). Застосовано основні заходи захисту боржника: 2.1) стосовно боржника не може бути відкрито провадження у справі про банкрутство; 2.2) зупиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій за зобов'язаннями боржника перед залученими кредиторами; 2.3) будь-яке відчуження та розпорядження майном боржника (крім розпорядження майном у рамках звичайної господарської діяльності) здійснюються виключно в порядку, передбаченому планом превентивної реструктуризації; 2.4) збільшення (зменшення) статутного капіталу боржника, вихід учасника з боржника - товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю може здійснюватися виключно в порядку, передбаченому планом превентивної реструктуризації. Призначено адміністратором превентивної реструктуризації Товариства з обмеженою відповідальністю "Три О" (01001, м. Київ, Спортивна площа,1-А, ідентифікаційний номер 23167814) арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 49 від 01.02.20131). Оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про відкриття процедури превентивної реструктуризації Товариства з обмеженою відповідальністю "Три О" (01001, м. Київ, Спортивна площа,1-А, ідентифікаційний номер 23167814). Встановлено боржнику строк до 03.05.2025 для подачі до суду плану превентивної реструктуризації. Визначено дату проведення заключного судового засідання на 16.06.2025.
28.03.2025 до суду надійшла заява Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, про залучення до участі у справі.
07.04.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю «Три О» щодо заяви Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, про залучення до участі у справі.
Дослідивши заяву Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, про залучення до участі у справі, судом встановлено наступне.
Вказана заява обґрунтована наявністю підстав вважати заявника заінтересованою особою у справі, оскільки судове рішення у справі, на переконання Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, може вплинути на його права та інтереси.
При цьому, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, стверджує, що воно відповідно до закону та ухвали суду уповноважене здійснювати управління належним ТОВ «Три О» нерухомим майном, на яке було накладено арешт у кримінальному провадженні. Водночас, на думку заявника, у випадку, якщо затвердженим судом планом превентивної реструктуризації буде визначено долю такого нерухомого майна, це може вплинути на можливість Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, управляти арештованим майном.
Частиною 7 статті 33-1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що сторонами превентивної реструктуризації є: боржник, залучені кредитори, а щодо державних та комунальних підприємств - власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також працівники боржника в особі представника працівників боржника, у разі якщо планом превентивної реструктуризації встановлюються, змінюються чи припиняються їхні права та інтереси.
Таким чином, Кодексом України з процедур банкрутства не визначено процесуального статусу учасника справи про превентивну реструктуризацію, порядку набуття такого статуту та його змісту.
Станом на 17.04.2025 Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, не є залученим кредитором, а відтак не може бути і стороною превентивної реструктуризації у розумінні Книги ІІІ Кодексу України з процедур банкрутства.
На переконання суду, справа про банкрутство та процедура превентивної реструктуризації є різними категоріями справ, які регулюються різними нормами права (Книги ІІІ та Книга IV Кодексу України з процедур банкрутства відповідно), мають різний склад учасників та різні завдання відповідних процедур.
Так, згідно зі ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства превентивна реструктуризація - система організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів, спрямованих на недопущення або запобігання неплатоспроможності боржника, що можуть включати зміну складу, умов або структури активів та зобов'язань боржника, а також будь-які необхідні операційні зміни чи комбінацію цих елементів, які здійснюються згідно з планом превентивної реструктуризації.
Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства банкрутство - визнана господарським судом нездатність боржника, крім страховика або кредитної спілки, відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, а також віднесення страховика або кредитної спілки відповідно до рішення Національного банку України до категорії неплатоспроможних відповідно до Закону України "Про страхування" або Закону України "Про кредитні спілки".
Аналогічно як дві окремі категорії справ вони визначені і у Господарському процесуальному кодексі України.
Так, відповідно до пп. 8 та пп. 9 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 8) справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; 9) справи щодо процедури превентивної реструктуризації.
З огляду на відмінність категорій справ, на думку суду, відсутні правові підстави для визначення складу сторін чи учасників процедури превентивної реструктуризації на основі положень Кодексу України з процедур банкрутства, якими визначено та регулюється порядок здійснення провадження у справі про банкрутство (Книга IV Кодексу України з процедур банкрутства).
При цьому, суд зазначає, що у справі № 910/2221/25 щодо прав та обов'язків Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, відсутній будь-який спір у контексті взаємовідносин із боржником Товариством з обмеженою відповідальністю «Три О».
Тлумачення статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства дозволяє дійти висновку про умовний розподіл учасників у справі про банкрутство на 3 групи, а саме:
- І група - сторони справи - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут);
- ІІ група - учасники справи - арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника;
- ІІІ група - інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 911/698/21.
Суд зазначає, що Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, не належить до І та ІІ групи учасників справи про банкрутство. Відсутність у справі № 910/2221/25 спору щодо прав та обов'язків Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, дає суду підстави вважати, що заявник не належить і до ІІІ групи учасників у справі про банкрутство.
Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
З огляду на те, що поняття сторін, учасників справи про банкрутство, а також сторін превентивної реструктуризації визначені безпосередньо Кодексом України з процедур банкрутства, у суду відсутні правові підстави для застосування у даному випадку положень Господарського процесуального кодексу України, що визначають поняття сторін та учасників у судовому процесі (статті 45, 49, 50 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що Кодекс України з процедур банкрутства не передбачає можливості залучення до участі у справі Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, в якості учасника превентивної реструктуризації, оскільки Кодексом України з процедур банкрутства взагалі не визначено поняття учасника справи про превентивну реструктуризацію.
Також, судом відхиляються посилання Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, на те, що заявнику передано на підставі ухвали слідчого судці належний ТОВ «Три О» торговельно-офісний комплекс (далі - Комплекс), на який накладено арешт у кримінальному провадженні, і затвердження судом плану превентивної реструктуризації, який може передбачати зміну складу та структуру активів боржника, може вплинути на можливість Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, управляти арештованим нерухомим майном, внаслідок чого рішення у справі може вплинути на права та обов'язки заявника.
Так, статтею 33-26 Кодексу України з процедур банкрутства визначено наслідки затвердження судом плану превентивної реструктуризації. Зокрема, відповідно до п. 1 вказаної статті, затверджений господарським судом плай превентивної реструктуризації є обов'язковим для всіх залучених кредиторів, у тому числі тих, які голосували проти схвалення плану превентивної реструктуризації.
Отже, план превентивної реструктуризації є обов'язковим лише для залучених кредиторів і не може встановлювати обов'язки чи обмеження для Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, а тому план превентивної реструктуризації та судове рішення, яким він затверджується, на переконання суду, не можуть впливати на права та інтереси Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Крім того, відповідно до ст. 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, а отже, його права та обов'язки визначаються виключно законодавством і не можуть бути предметом спору в рамках справи про банкрутство чи в рамках процедури превентивної реструктуризації, та не можуть у даному випадку визначатися планом превентивної реструктуризації.
Так само, план превентивної реструктуризації та судові рішення у процедурі превентивної реструктуризації не можуть впливати на факт арешту майна у кримінальному провадженні, на порядок зберігання речових доказів чи на перебіг досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки вказані питання перебувають у сфері регулювання кримінального процесуального законодавства і не можуть вирішуватися у рамках господарського процесу.
Судом також відхиляються твердження Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, стосовно того, що внаслідок накладення арешту на Комплекс та постановлення ухвали про його передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, боржник позбавлений права володіння, користування та розпорядження Комплексом, і що такі правомочності належать Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Відповідно до ч. 1 ст.170 Кримінального процесуального кодексу України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном.
Відповідно до ч. 5 ст. 173 Кримінального процесуального кодексу України у разі задоволення клопотання про арешт майна слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном v разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
Отже, у разі арешту майна у кримінальному провадження обмеження права користування або розпорядженням майном накладаються не автоматично, а лише, якщо вони будуть застосовані судом, про що зазначається у відповідній ухвалі.
Водночас, надана Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, ухвала Київського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року у справі №761/43264/23, якою накладено арешт на Комплекс, не передбачає обмеження боржника у праві користування та розпорядження Комплексом, а отже ТОВ «Три О» продовжує користуватися та розпоряджатися арештованим майном на законних підставах. Внаслідок накладення арешту на Комплекс обмеженим є лише право ТОВ «Три О» на відчуження арештованого майна.
Стосовно твердження Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, про те, що заявнику належать правомочності щодо володіння, користування та розпорядження Комплексом, оскільки Комплекс був переданий йому в управління відповідно до ухвали слідчого судді суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 03.06.2024 у справі №761/14340/24 Комплекс передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління комплексом з метою забезпечення його збереження, як речового доказу.
При цьому, відповідно до п. 1 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» управління рухомим та нерухомим майном, ціннішу паперами, майновими та іншими правами здійснюється агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління».
Пунктом 2 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» визначено, що управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», активи, прийняті Національним агентством в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб'єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі.
Таким чином, передача Комплексу в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, про що зазначено в ухвалі Шевченківського районного суду міста Києва від 03.06.2024 по справі № 761/14340/24, а також у наведених нормах Закону, є лише загально визначеним терміном, який може передбачати як реалізацію (продаж) активу, так і передачу його в управління іншому суб'єкту - управителю, який обирається на підставі конкурсу. Саме обраний на підставі конкурсу управитель, з яким укладено договір про управління майном, безпосередньо здійснює таке управління та має відповідні правомочності, які виникають з довірчої власності на Комплекс.
Відтак, ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 03.06.2024 по справі № 761/14340/24 передбачено передачу Комплексу в управління третій особі, яка і буде здійснювати фактичне управління майном.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 17.04.2025 відповідна особа не обрана. Згідно з Протоколом Уповноваженої особи Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, з питань конкурсного відбору управителів активами із застосуванням електронної системи від 20.03.2025 № 82 (у публічному доступі на сайті Prozorro) та відповідно до публікації на офіційному веб-сайті Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, було відхилено тендерну пропозицію останнього учасника процедури відкритих торгів Товариства з обмеженою відповідальністю «Алакор Сіті» (ідентифікаційний номер 33598293).
Крім того, станом на 17.04.2025 втратив чинність звіт про оцінку Комплексу, який є необхідною передумовою для проведення конкурсу з відбору управителя. Зокрема, з урахуванням пункту 1 розділу IV Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майна України 17.05.2018 року №658, виконаний за замовленням Національного агентства Приватним підприємством «Бізнес-Консалтинг» Звіт про оцінку Комплексу станом на 01.08.2024 втратив чинність 01.02.2025.
Відтак, станом на 17.04.2025 Комплекс знаходиться у володінні та управлінні боржника, не переданий в управління третій особі та продовжує використовуватися у господарській діяльності ТОВ «Три О».
З огляду на викладене, суд відмовляє Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, у задоволенні заяви про залучення до участі у даній справі.
Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, у задоволенні заяви про залучення до участі у справі.
2. Копію ухвали направити Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.
Суддя А.В. Яковенко