номер провадження справи 5/17/25
21.04.2025 Справа № 904/252/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянув матеріали позовної заяви
За позовом: Акціонерного товариства “ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (Запорізьке шосе, буд. 22, м. Дніпро, 49111; код ЄДРПОУ 23359034)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробнича компанія “Нескінченна енергія» (вул. Українська, буд. 43, м. Запоріжжя, 69095; код ЄДРПОУ 43875917)
про стягнення 85 393,56 грн.,
Без виклику представників сторін
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2025 у справі №904/252/25 матеріали справи за позовом Акціонерного товариства “ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробнича компанія “Нескінченна енергія» про стягнення 85 393,56 грн. передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Запорізької області.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2025 справу №904/252/25 розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою суду від 18.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 904/252/25 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи, присвоєно справі номер провадження - 5/17/25 та вирішено розгляд справи по суті розпочати з 18.03.2025.
21.04.2025 судом прийнято рішення.
Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Хід судового процесу фіксувався шляхом складання протоколу судового засідання, який долучений до матеріалів справи.
Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Як вбачається з позовної заяви заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача за порушення строків поставки товару за договором №1085-ДнЕМ-ТМЦ про закупівлю товару від 11.01.2024 неустойки в сумі 45 505,56 грн. та штрафу в сумі 39 888,00 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 526, 530, 549, 610-612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 217, 230 Господарського кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до бази даних «Діловодство спеціалізованого суду» Господарського суд Запорізької області Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробнича компанія “Нескінченна енергія» має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 18.02.2025 про відкриття провадження у справі №904/252/25 була направлена до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС ТОВ “Виробнича компанія “Нескінченна енергія», що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа згідно якої документ доставлено до електронного кабінету: 19.02.2025.
Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Запропонований ухвалою суду від 18.02.2025 про відкриття провадження у справі № №904/252/25 письмовий відзив на позовну заяву та додані до нього документи, відповідач на адресу суду не надіслав, як і доказів повної або часткової оплати суми, заявленої позивачем до стягнення, отже своїми правами, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України, не скористався.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи без виклику представників сторін, суд,
11.01.2024 між Акціонерним товариством “ДТЕК Дніпровські електромережі» (далі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробнича компанія “Нескінченна енергія» (далі - Постачальник) укладено договір № 1085-ДнЕМ-ТМЦ (далі - Договір) відповідно до п.1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю товар, зазначений у специфікації, а Покупець - прийняти і оплатити такий товар, код згідно УКТ ЗЕД: вказується Постачальником в податкових накладних (далі - Товар), 2023-2024 року виготовлення, в кількості, комплектності, асортименті та за ціною згідно зі специфікацією.
У специфікації, зокрема, визначено найменування, кількість та ціну товару: роз'єднувач РЛН-20/400У1, ТУ У 27.1-39966065-001:2015, кількість 120 штук, ціна за одиницю 13 850,00 грн. без ПДВ на загальну суму 1 994 400,00 грн.
В пункті 1.2 договору визначено, що товар повинен бути новим.
Відповідно до п. 5.1 Договору, товар поставляється в наступному порядку: партіями протягом 60 календарних днів з дати отримання Постачальником передплати згідно п.п. 4.1.1. договору. Поставка Товару на склад Покупця здійснюється з обов'язковим попереднім узгодженням дня, товару, що поставляється, з Покупцем.
Згідно п. 5.2. договору, поставка Товару буде виконуватися на умовах DDP згідно з правилами «ІНКОТЕРМС» у редакції 2010 року у місце призначення поставки Товару: м. Дніпро, Запорізьке шосе, 22, згідно з заявкою на поставку Покупця.
Пунктом 5.5. договору передбачено, що Товар вважається поставленим Покупцю з дати підписання сторонами видаткових накладних (дата поставки Товару).
У пункті 5.9. договору передбачено, що документи, рахунки/видаткові накладні/податкові накладні (далі - Первинний документ) можуть бути оформлені Постачальником у вигляді електронного документу з обов'язковим накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) повноважного представника сторін. Електронні документи, підписані за допомогою КЕП за правовим статусом прирівнюються до документів у письмовій формі, оформлених та підписаних належним чином.
Також між Акціонерним товариством “ДТЕК Дніпровські електромережі» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробнича компанія “Нескінченна енергія» укладено Додаткову угоду №2 до договору про закупівлю товару від 11.01.2024 №1085-ДнЕМ-ТМЦ, відповідно до умов якої пункт 4.1. договору був викладений у наступній редакції: « 4.1. Розрахунки за цим договором здійснюються у національній валюті України, в наступному порядку:
4.1.1. Аванс 60% вартості замовленого Товару сплачується на підставі отриманого Покупцем рахунку. Рахунок надається Постачальником Покупцю протягом 1 робочого дня з дати письмової вимоги від Покупця.
4.1.2. Остаточний розрахунок у розмірі 40% вартості замовленого Товару здійснюється Покупцем протягом 60 календарних днів з дати поставки та за умови надання Постачальником належним чином оформлених первинних документів, а також податкових накладних та розрахунків коригування, з урахуванням положень розділу 5 цього договору.
Вказаний договір та Додаткова угода підписані сторонами за допомогою електронного цифрового підпису у сервісі «Вчасно», що підтверджується відповідними роздруківками.
На виконання умов договору, 22.03.2024, 05.04.2024, 07.05.2024 Позивачем на електронну пошту Відповідача направлені заявки №764, №883, №1318 на поставку Товару.
Відповідачем виставлені Позивачу рахунки на оплату №2103/014 від 21.03.2024, №0404021 від 04.04.2024, №СФ-0000046 від 07.05.2024, які підписані за допомогою електронного цифрового підпису.
Враховуючи п.4.1.1. договору, 28.03.2024 Позивач сплатив на користь Відповідача аванс за заявкою №764 від 22.03.2024 в сумі 289 188,00 грн.; 11.04.2024 - за заявкою №883 від 04.04.2024 в сумі 159 552,00 грн.; 15.05.2024 - за заявкою №1318 від 07.05.2024 в сумі 49 860,00 грн.
Судом встановлено, що сторонами у заявках погоджено строки поставки кожної партії товару окремо, а саме:
- за заявкою на поставку товару №764 від 22.03.2024 товар мав бути поставлений Позивачу до 01.06.2024 включно (згідно із датою зазначеною в заявці);
- за заявкою на поставку товару №883 від 04.04.2024 Товар мав бути поставлений Позивачу до 12.06.2024 включно (згідно із датою зазначеною в заявці);
- за заявкою на поставку товару №1318 від 07.05.2024 Товар мав бути поставлений Позивачу до 15.07.2024 включно (враховуючи внесення 15.05.2024 авансу за заявкою).
Однак, Відповідач поставив Позивачу товар з порушенням строків погоджених у вказаних вище заявках, що підтверджується наступними Видатковими накладними:
- за заявкою №764 від 22.03.2024: №ВН-0000106 від 29.05.2024 (фактична поставка 04.06.2024), №ВН-0000114 від 10.07.2024 (фактична поставка 10.07.2024; порушення стоку на 38 днів), №ВН-0000116 від 25.07.2024 (фактична поставка 01.08.2024; порушення строку на 59 днів), №ВН-0000117 від 25.07.2024 (фактична поставка 01.08.2024; порушення строку на 59 днів), №ВН-0000122 від 19.08.2024 (фактична поставка 27.08.2024; порушення строку на 86 днів);
- за заявкою №883 від 04.04.2024: №ВН-0000122 від 19.08.2024 (фактична поставка 27.08.2024; порушення стоку на 75 днів), №ВН-0000123 від 19.08.2024 (фактична поставка 27.08.2024; порушення строку на 75 днів), №ВН-0000128 від 30.08.2024 (фактична поставка 04.09.2024; порушення строку на 83 дні), №ВН-0000129 від 30.08.2024 (фактична поставка 04.09.2024; порушення строку на 83 дні);
- за заявкою №1318 від 07.05.2024: №ВН-0000129 від 30.08.2024 (фактична поставка 04.09.2024; порушення строку на 50 днів).
У зв'язку з порушенням Відповідачем строків поставки товару, Позивачем на підставі підпунктів 7.2.1 та 7.2.2 пункту 7.2 договору було здійснено розрахунок штрафних санкцій та на поштову адресу Відповідача направлено вимогу за вих. №58830/1001 від 01.10.2024 про сплату штрафних санкцій протягом семи днів з моменту отримання цієї вимоги.
Однак, вказана вимога залишена Відповідачем без відповіді.
Таким чином, АТ “ДТЕК Дніпровські електромережі» звернулось до Господарського суду Запорізької області з цим позовом про стягнення з ТОВ “ВК “Нескінченна енергія» неустойки в сумі 45 505,56 грн. та штрафу в сумі 39 888,00 грн., нарахованих на підставі підпунктів 7.2.1 та 7.2.2 пункту 7.2 договору №1085-ДнЕМ-ТМЦ про закупівлю товару від 11.01.2024.
Дослідивши у матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.
Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України визначено, що підставою виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) є, зокрема, договір. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України).
Згідно з частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
В силу приписів статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Як встановлено у п. 5.13 Договору, зобов'язання Постачальника вважаються виконаними з моменту передачі Товару в розпорядження Покупця в місці призначення поставки, що вказане у п. 5.2 цього договору, в асортименті, кількості, у строки, з якісними характеристиками, узгодженими сторонами у Специфікації (п.1.1) та Технічних вимогах з обов'язковим підписанням документів, зазначених в пункті 5.5 Договору, зобов'язання Покупця вважаються виконаними з моменту прийняття і оплати поставленого Товару (дата списання грошових коштів з рахунку Покупця).
Відповідно до п. 5.14 зобов'язання Постачальника здійснити поставку товару відповідно до вимог Договору, забезпечується оперативно-господарською санкцією. Під оперативно-господарською санкцією розуміється право Покупця отримати суму нарахованих штрафних санкцій, завданих невиконанням та/або неналежним виконанням цього Договору, збитків із сум, які підлягають виплаті Покупцю. Оперативно-господарська санкція застосовується до Постачальника після того, як він не сплатив у строк спрямований на його адресу розрахунок штрафних санкцій та/або збитків, згідно умов цього Договору. Про застосування оперативно-господарської санкції Покупець зобов'язаний письмово повідомити Постачальника.
Відповідно до п.п. 6.3.1, 6.3.2 пункту 6.3 Договору Постачальник зобов'язався: здійснити поставку товару у строки, встановлені цим Договором; здійснити поставку товару, якість, кількість асортимент та комплектність якого відповідає умовам, встановленим п. 1.1 та розділом 2 цього Договору, з урахуванням умов п. 5.1. цього договору.
В пункті 7.1 Договору визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання будь-якою з сторін прийнятих на себе за цим Договором зобов'язань, вона несе відповідальність перед іншою стороною відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі, відшкодовує збитки (витрати), сплачує штрафні санкції.
Згідно з п. 7.2 Договору у разі непоставки, недопоставки, поставки Товару з порушенням строку, передбаченого у цьому Договорі, Постачальник перед Покупцем несе наступну відповідальність:
7.2.1. у випадку прострочення поставки (непоставки, недопоставки) товару в межах 10 (десяти) календарних днів Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 5% від суми непоставленого/недопоставленого в строк Товару.
7.2.2. у випадку прострочення поставки (непоставки, недопоставки) Товару понад 10 (десяти) календарних днів, Постачальник починаючи з 11 (одинадцятого) календарного дня додатково до штрафу передбаченому у п.п. 7.2.1 сплачує Покупцю неустойку у розмірі 0,1% від вартості непоставленого/недопоставленого товару та/або товару, поставленого з порушенням строків, за кожен день прострочення.
Як вже встановлено судом, Позивач 22.03.2024, 05.04.2024, 07.05.2024 на електронну пошту Відповідача направлені заявки №764, №883, №1318 на поставку Товару, який повинен був поставлений Відповідачем у строки вказані у заявках, а саме: до 01.06.2024, до 12.06.2024, до 15.07.2024.
Поставка товару була здійснена ТОВ “ВК “Нескінченна енергія» за вище переліченими Видатковими накладними, з яких вбачається прострочення поставки товару.
У зв'язку з викладеним, Позивачем нараховано Відповідачу пеню в сумі 45 505,56грн. за загальний період з 12.06.2024 по 03.09.2024 та 5% штрафу в сумі 39 888,00 грн.
Суд перевіривши розрахунок пені та штрафу, наданого позивачем, за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство», зазначає, що пеня розрахована по кожній заявці окремо з урахуванням строків поставки товару, 5% штрафу розраховано від суми непоставленого в строк товару, а отже розрахунки є вірними, відповідають вимогам законодавства, тому суд дійшов висновку, що пеня в сумі 45 505,56 грн. та 5 % штрафу в сумі 39 888,00 грн. є обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 76 - 79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробнича компанія “Нескінченна енергія» (вул. Українська, буд. 43, м. Запоріжжя, 69095; код ЄДРПОУ 43875917) на користь Акціонерного товариства “ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (Запорізьке шосе, буд. 22, м. Дніпро, 49111; код ЄДРПОУ 23359034) пеню в сумі 45 505 (сорок п'ять тисяч п'ятсот п'ять) грн. 56 коп., 5% штрафу в сумі 39 888 (тридцять дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.
Суддя К.В.Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.