Справа № 591/3217/25 Провадження № 2-а/591/198/25
про залишення без руху
23 квітня 2025 року Зарічний районний суд м. Суми в особі судді Сидоренко А.П., розглянувши матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення надмірною та скасування її, визнання дій та стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Сумській області та просить визнати постанову поліції серії ЕНА № 4222679 від 08 березня 2025 року про накладення адміністративного стягнення за порушення у сфері безпеки дорожнього руху за малозначністю події, та з огляду на наявні і переважаючі фактори загроз і небезпеки в умовах воєнного стану, надмірною за даних обставин та скасувати її;
визнати дії національної поліції як свідоме ігнорування і порушення прав позивача, за даних обставин створення умов ризика життю, та постановити рішення, яким стягнути компенсацію моральної шкоди з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі 1000000 грн.
Статтею 160 КАС України визначені вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, однак позовна заява не відповідає зазначеним вимогам.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В порушення вимог ч. 5 ст. 160 КАС України позовна заява не містить
відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо стягнення моральної шкоди; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позовні вимоги про визнання дій національної поліції є неконкретними, оскільки не зрозуміло, які саме дії відповідача є порушенням його прав і що саме позивач просить визнати.
Позовна заява не містить викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо стягнення моральної шкоди, а саме не зазначено якими саме рішеннями, діями чи бездіяльності та кого з відповідачів завдано таку шкоду.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду №543/775/17 від 18 березня 2020 року, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Також зазначеною постановою Великої Палати Верховного Суду, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, визначено, що він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Таким чином, при зверненні до суду з позовними вимогами про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення підлягає сплаті судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Крім скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, позивачем заявлено позовні вимоги визнання дій національної поліції та стягнення моральної шкоди. Проте документ про сплату судового збору за зазначені вимоги до адміністративного позову не надано.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивачем, крім вимог про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності заявлено вимогу про визнання дій національної поліції та стягнення моральної шкоди, щодо яких не надано доказів на підтвердження сплати судового збору, або підстав для звільнення від сплати.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, яка подана фізичною особою, - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто 1211 грн. 20 коп.),
за подання адміністративного позову майнового характеру яка подана фізичною особою -1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб тобто 1211 грн. 20 коп.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто 15140 грн. 00 коп. ).
Таким чином при подачі зазначеного позову підлягає сплаті судовий збір в загальному розмірі 11816 грн. 80 коп.
В позовній заяві позивач зазначає, що судовий збір не справляється на підставі п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».
За змістом вказаної норми судовий збір не справляється за подання клопотання про визнання і виконання рішення іноземного суду відповідно до міжнародного договору України, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України та яким не передбачено плату під час звернення до суду, подання апеляційної та касаційної скарг у таких справах.
Проте зміст заявленого позову не передбачає подання клопотання про визнання і виконання іноземного суду відповідно до міжнародного договору України, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України та яким не передбачено плату під час звернення до суду, подання апеляційної та касаційної скарг у таких справах, а тому вказана пільга не розповсюджується на заявлені позивачем позовні вимоги.
Крім того, позивач просить забезпечити право доступу до суду (скасувати судовий збір).
Відповідно до положень частин першої, другої статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» (далів - Закон №3674-VI) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
На підставі положень частини другої цієї ж статті визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
За змістом частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
З огляду на вказане, законодавством встановлений конкретні умови, за наявності яких можливе звільнення від сплати судового збору, його відстрочення або розстрочення. При цьому скасування судом судового збору не передбачено діючим законодавством.
Реквізити по сплаті судового збору:
РахунокUA468999980313161206100018540
Отримувач ГУК Сум.обл/Сумська МТГ-Зарічний РС/22030101
Код отримувача 37970404
Банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат)
Код банку отримувача (МФО) 899998
найменування коду класифікації доходів бюджету 22030101 Призначення платежу: *;101; Ідентифікаційний номер платника податків або код клієнта ЄДРПОУ для юридичних осіб, Судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Зарічний районний суд м. Суми.
За таких умов вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачу усунути вказані недоліки.
Оскільки ст. 160 КАС України передбачені вимоги зазначення обов'язкових відомостей саме в позовній заяві, звернути увагу позивача, що усунення недоліків полягає у складанні нової, відповідно до вимог вказаних положень закону, позовної заяви, а не додаткових пояснень на першу заяву.
Роз'яснити, що в іншому разі позовна заява буде вважатися неподаною.
Керуючись ст.ст. 160, 169 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення надмірною та скасування її, визнання дій та стягнення моральної шкоди залишити без руху, запропонувавши у строк, не пізніше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, усунути вказані недоліки, про що повідомити заявників і пояснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на вказану ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А.П.Сидоренко