Справа № 523/17143/24
Провадження №2/523/1511/25
"08" квітня 2025 р. м.Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Мурманової І.М.
за участю секретаря судових засідань - Бєлік Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Житлово-Будівельного Кооперативу «КИЇВСЬКИЙ-26» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
Житлово-Будівельний Кооператив «КИЇВСЬКИЙ-26» звернулось до Суворовського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , управління житловим будинком здійснює позивач у справі. Представник позивача зазначає, що позивач прияє у наданні відповідачу послуг УББ, вивіз сміття, охорона, опалення, водопостачання та інші послуги. Відповідач споживаючи дані послуги зобов'язаний щомісяця в повному обсязі та своєчасно сплачувати кошти.
Представник зазначає, що відповідач порушує зобов'язання зі сплати послуг внаслідок чого за ним утворилась заборгованість, яка станом на 01.10.2024 рік становить - 29 992, 45 гривень.
З урахуванням викладеного представник позивача просить: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати внесків та обов'язкових платежів, 3% річних та інфляційні нарахування у загальному розмірі: 30 435, 71 гривня, витрати зі плати судового збору та витрати на правничу допомогу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 05 листопада 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, призначено слухання справи за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам надіслано копію ухвали суду, відповідачу роз'яснено про право на подання відзиву на позов.
Не погоджуючись з позовними вимогами на адресу суду 16.12.2024 (вх. № 41702) ОСОБА_1 подав письмові пояснення по справі. Згідно пояснень відповідач зазначив, що позовні вимоги є повністю необґрунтованими та безпідставними, а тому задоволенню не підлягають. В обґрунтування доводів щодо безпідставності позову відповідач зазначив, що йому на праві власності належить лише частини квартири, а інші належать ОСОБА_2 . Відповідач зазначає, що його мати померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відповідач добровільно сплачував оплату за житлово-комунальні послуги пропорційно своїй частині власності. Також, відповідач зазначає, що ним в період з 01.01.2021 року по 30.11.2024 рік було сплачено 4 500 грн., 05.12.2024 року було сплачено 2 000 грн., однак дані суми не були враховані та відображені в розрахунку.
Крім іншого, відповідач зазначає, що він проживає та є зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 , а відтак не є користувачем послуг. Разом з цим, відповідно до частки власності у квартирі, за якою виникла заборгованість останній готовий сплати заборгованість, однак, позивачем не надано розрахунку заборгованості, який би відповідав частці власності відповідача у справі.
З урахуванням викладеного відповідач просить відмовити у задоволенні позову (а.с.43-45; 46-54).
Не погоджуючись з поясненнями щодо позову, на адресу суду 24.02.205 року (вх. № 6358) надійшли заперечення за підписом представника позивача адвоката Чекмарьової Лариси Юріївни. Відповідно до заперечень остання зазначила, що відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом р.№241 від 03.04.2021 року спадкоємцями квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Оскільки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 є єдиним власником станом на сьогодні та належним Відповідачем, адже, незалежно від того чи отримав відповідач свідоцтво про право на спадщину, чи здійснив реєстрацію прав власника на успадковане нерухоме майно, відповідач має нести тягар утримання майна, що йому належить. Заборгованість за комунальні платежі виникає саме після смерті ОСОБА_2 .
На заперечення відповідача щодо відсутності довідки про заборгованість, яка б відповідала його частці, представник позивача зазначила, що відповідно до Протоколу засідання правління ЖБК «КИЇВСЬКИЙ-26» №9 від 06.01.2025 року було ухвалено, що Відповідач ОСОБА_1 не сплачував добровільно за житлово-комунальні послуги як стверджує, а також в кв. АДРЕСА_3 проживає дружина ОСОБА_3 з тваринами, яка повністю користується площею квартири АДРЕСА_1 .
Також підтвердженням проживання у даній квартирі дружини відповідача є підписи сусідів до Протоколу засідання правління ЖБК «КИЇВСЬКИЙ-26» №9 від 06.01.2025 року та відомості обліку води, які свідчать про проживання ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_1 .
Нарахування заборгованості за послуги УББ (утримання багатоквартирного будинку), вивіз сміття (твердих відходів), охорона, опалення, водопостачання здійснюється після смерті ОСОБА_2 , а саме з грудня 2021 року, внаслідок чого слід дійти висновку, що зазначеними послугами користувалася саме дружина ОСОБА_3 , тому вимога про стягнення заборгованості з Відповідача підлягає задоволенню. Таким чином, оскільки станом на сьогодні єдиним власником квартири АДРЕСА_1 є відповідач ОСОБА_1 , і в зазначений період стягнення заборгованості з грудня 2021 по лютий 2024 року в даній квартирі проживає дружина відповідача ОСОБА_4 , та як фактичний споживач послуг УББ (утримання багатоквартирного будинку), вивіз сміття (твердих відходів), охорона, опалення, водопостачання та інших послуг Відповідач зобов'язаний у повному обсязі сплачувати за них.
Представник зазначила, що згідно зі статтею 13, пунктом 1 частини першої статті 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
З урахуванням викладеного зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с.65-68) до письмових заперечень адвокат надала докази на підтвердження обставин, що викладені у запереченнях (а.с.70-84).
Також, на адресу суду 08.04.2025 року, надійшла заява представника позивача про відмову від частини позовних вимог, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі: 4 562, 16 гривень. В обґрунтування поданої заяви представник зазначила, що дійсно відповідачем після подання позовної заяви було добровільно сплачено стягувачу заборгованість по внескам на утримання багатоквартирного будинку та обов'язковим платежем у жовтні - 1 500,00 грн., у грудні - 6280,00 грн та 2000,00 грн, що в загальному розмірі становить 9 780,00 грн.
За період з 01 жовтня по 31 грудня 2024 року у відповідача виникла заборгованість зі сплати внесків у розмірі 5 217,84 грн., відповідачем сплачено в жовтні та грудні 9 780,00 грн - 5217,84 грн заборгованість за жовтень-грудень 2024 року = 4 562,16 грн, сума яка враховується по сплаті заборгованості за попередній періоди.
Заявлена у позові сума боргу у розмірі 29 992,45 грн - 4562,16 грн=25430,29 грн. Окрім того позивачем нараховувалися за період з 01.01.2024 року по 01.10.2024 рік інфляційне збільшення - 303,05 грн., 3% річних - 140,21 грн.
Загальна сума заборгованості зі сплати внесків та обов'язкових платежів на утримання багатоквартирного будинку (що включає інфляційні нарахування та три відсотки річних) становить 25 873,55 грн.
З урахуванням викладеного представник зазначила, що позивач позовних вимог щодо стягнення заборгованості по внескам на утримання багатоквартирного будинку та обов'язковим платежам у розмірі 4 562,16 грн. відмовляємося.
Отже, позовну вимогу в частині стягнення заборгованості з відповідача за період 01.12.2021 року по 30.09.2024 рік (що включає інфляційні нарахування та 3% річних) підтримуємо тільки у розмірі 25 873,55 грн. (а.с.95-98).
В останнє судове засідання сторони до суду не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належні чином та своєчасно.
Відповідно до заяви від 09.04.2025 року (вх. № 12835) представник позивача зазначила щодо можливості розгляду справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 про час а місце слухання справи повідомлений належним чином та своєчасно (а.с.93), про причини не явки суду не повідомив, надав суду пояснення - заперечення щодо позову.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що підстав для відкладення слухання справи, передбачених ст. 223 ЦПК України не встановлено, а відтак суд розглядає справи за відсутності повідомлених сторін.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, докази надані на підтвердження позовних вимог, письмові пояснення на позовну заяву, відповідь на заперечення, встановивши факти і відповідні їм правовідносини, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником частини квартири за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується також, свідоцтвом про право на спадщину за законом від 23.04.2021 року. Власником іншої частини квартири є ОСОБА_2 (а.с. 16, 47 - 49, 91,92).
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с. 73).
Управління житловим будинком за адресою: АДРЕСА_5 , здійснює Житлово-будівельний кооператив «КИЇВСЬКИЙ-26».
Відповідно до Розділу 2 Статуту - метою діяльності ЖБК є задоволення економічних, соціальних, житлових і інших потреб членів ЖБК на основі об'єднання їх особистих і колективних інтересів, поділ між ними ризиків, витрат, розвитку їх самоорганізації, самоврядування і самоконтролю. ЖБК «КИЇВСЬКИЙ-26» сприяє у наданні Відповідачу послуг УББ (утримання багатоквартирного будинку), вивіз сміття (твердих побутових відходів), охорона, опалення, водопостачання та інших послуг як споживачу, а відповідач, споживаючи ці послуги, зобов'язаний щомісяця в повному обсязі та вчасно сплачувати за це кошти.
Відповідно до виписки з протоколу засідання правління ЖБК «КИЇВСЬКИЙ-26» від 28.12.2019 року було затверджено внески УБПТ із січня 2020 року у розмірі 6,22 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири для всіх поверхів.
Згідно виписки з протоколу засідання правління ЖБК «КИЇВСЬКИЙ-26» від 29.08.2022 року було затверджено внески УБПТ з вересня 2022 року у розмірі 7,10 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири для всіх поверхів.
Відповідно до виписки з протоколу №5 засідання правління ЖБК «КИЇВСЬКИЙ-26» від 28.12.2023 року було затверджено внески УБПТ із січня 2024 року у розмірі 7,35 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири - для жителів 1 поверху та 7,60 - для жителів 2-16 поверхів.
Відповідно до виписки з протоколу №6 засідання правління ЖБК «КИЇВСЬКИЙ-26» від 28.04.2024 року було затверджено внески УБПТ із квітня 2024 року у розмірі 9,23 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири - для жителів 1 поверху та 9,34 - для жителів 2-16 поверхів.
Відповідно до Інформаційної довідки щодо тарифів вих. №26/10 від 08.10.2024 року: Тариф на водопостачання та водовідведення встановлений філією «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» дог. №10969: з 05.02.2020 року 26,724 грн. за кубічний метр; з 01.01.2021 року 30,024 грн. за кубічний метр; з 01.01.2022 року 35,160 грн. за кубічний метр.
Тариф на вивезення ТПВ встановлений ТОВ «Еко-Ренесанс» Договір №5049-23К/С/К: з 01.01.2019 року 17,11 грн./на місяць на одну людину; з 01.02.2021 року 18,75 грн./на місяць на одну людину; з 01.12.2022 року 35,49 грн./на місяць на одну людину.
Тариф на технічне обслуговування ліфтів по дог.№ 273 та експлуатацію ліфтів по дог. №274: з 01.01.2020 року 17,10 грн./на місяць на одну людину; з 01.11.2020 року 18,10 грн./на місяць на одну людину; з 01.09.2023 року згідно статуту входить у вартість УБПТ.
Тариф за спожиту електричну енергію дог.№ 04-171500 від 01.01.2019 року: з 01.01.2020 року з квартири по рахунку за спожиту електричну енергію для загального освітлення будинку;
з 01.09.2023 року згідно статуту входить у вартість УБПТ. Тариф за спожиту теплову енергію по дог. №1215: з 14.01.2020 року 1473,04 грн./Гкал; з 01.12.2020 року 1813,944 грн./Гкал.
Тарифи за охоронних послуг ТОВ «Агенція безпеки «Центр»» дог. №29/23-ГШР/ТЛ/М: з 19.07.2020 року 7,50 грн./на місяць з квартири.
Відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог представник позивача зазначила, що підтримує позовні вимоги в наступній редакції, а саме про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Житлово-будівельного кооперативу «КИЇВСЬКИЙ-26» - заборгованість по внескам на утримання багатоквартирного будинку та обов'язковим платежам (включаючи інфляційні нарахування та 3% річних) у загальному розмірі 25 873,55 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 - судовий збір у розмірі 3028,00 грн. витрати на правничу допомогу у розмірі 4 300,00 грн.
Заперечуючи з приводу заявлених позовних вимог, відповідач зазначив, що послугами, які надаються позивачем останній взагалі не користується, в квартирі не проживає, має у власності лише частини квартири, а відтак має зобов'язання щодо сплати послуг саме в розмірі, що відповідають частці у праві власності, що прямо передбачено нормами ЦК України.
Заперечуючи дані обставини, представник відповідача надала суду докази щодо того, що в квартирі, за якою виникла заборгованість проживає та відповідно користується всіма послугами дружина відповідача ОСОБА_4 .
Так, відповідно до виписки з протоколу від 06.01.2025 року № 9 встановлено, що в квартирі АДРЕСА_1 проживає дружина власника квартири ОСОБА_5 , яка користується всіма житловими послугами, що безпосередньо підтверджується відомістю обліку витрат води (а.с.70).
Так, відповідно до наданих відомостей, встановлено, що квартира АДРЕСА_3 щомісячно подає дані щодо води (а.с.76-84).
Отже, судом відхиляються доводи відповідача щодо не користування житловими послугами, оскільки, судом встановлено, що в квартирі зі згоди власника проживає дружина відповідача, яка користується наданими житловими послугами. Данних щодо спадкоємців ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 суду надано не було.
Згідно з ч. 1 ст. 156 ЖК члени сім'ї власника житлового будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються житловим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням
Відповідно до ст. 137 Житлового кодексу України порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлюється цим Кодексом, Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу та іншими актами законодавства України. Примірний статут житлово-будівельного кооперативу затверджується Кабінетом Міністрів України. Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, і зареєстрованого в установленому порядку.
Згідно приписів ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про кооперацію» статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.
Відповідно до ст. 12, Закону України «Про кооперацію» основними обов'язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов'язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.
Законами, що регулюють діяльність окремих типів кооперативів або кооперативів за напрямами їх діяльності, та статутом кооперативу можуть бути передбачені додаткові права та обов'язки його членів. Згідно до ст. 24, Закону України "Про кооперацію", кооперативи реалізують товари та надають послуги за цінами і тарифами, встановленими самостійно, а у випадках, передбачених законом, - за державними цінами і тарифами. Кооперативи мають право реалізувати товари та надавати послуги за цінами і тарифами, що встановлюються на договірних засадах, окремо для членів кооперативу та інших осіб.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
Відповідно до ч. 1 ст 94 ГК України кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом.
Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України «Про кооперацію».
Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.
Згідно приписів ст.ст. 2, 23 ЗУ «Про кооперацію» обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Кооператив відповідно до свого статуту самостійно визначає основні напрями діяльності, здійснює її планування. Кооперативи мають право провадити будь-яку господарську діяльність, передбачену статутом і не заборонену законом.
Обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту (пункт 5.13 постанови Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 916/2506/20).
Статтею 24 ЗУ «Про кооперацію» визначено, що кооперативи реалізують товари та надають послуги за цінами і тарифами, встановленими самостійно, а у випадках, передбачених законом, - за державними цінами і тарифами.
Кооперативи мають право реалізувати товари та надавати послуги за цінами і тарифами, що встановлюються на договірних засадах, окремо для членів кооперативу та інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» господарська діяльність, спрямована на задоволення потреб фізичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них території є діяльністю з утримання будинків і прибудинкових територій.
Згідно приписів ст. 5 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» у залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання), укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо).
Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами Цивільного кодексу України, так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.
Від того моменту, як особа стає власником квартири, відносини власності в багатоквартирному будинку регулюються статтею 382 ЦК України та ЗУ "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
Згідно приписів ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 7 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника. У разі відчуження квартири чи нежитлового приміщення новий власник набуває усіх обов'язків попереднього власника як співвласника.
Згідно приписів ч. 4 ст. 384 ЦК України управління спільним майном будинку кооперативу здійснюється його співвласниками (незалежно від членства в кооперативі) відповідно до закону.
Суд зауважує, що відповідачем на спростування позовних вимог не надано жодного доказу, не надано власного розрахунку заборгованості, не надано власного розрахунку з приводу нарахування витрат в порядку ст. 625 ЦК України. Доводи, що не користування житловими послугами спростовані матеріалами справи.
Відповідно ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує.
Отже, відповідно до наведених вимог чинного законодавства та статуту кооперативу, особа, яка є власником квартири, зобов'язана брати участь у витратах на управління, утримання будинку, а кооператив наділений правом, у разі нездійснення цією особою таких дій, звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів по цим витратам.
Відповідно ч. 1 ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач позовних вимог щодо наявності заборгованості не спростовав та не надав доказів на підтвердження оплати заборгованості. Власного розрахунку надано не було.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно приписів ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ст.ст. 67, 68 Житлового кодексу України, п. 5 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Вимогами ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно приписів ст. 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Нормою ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи зі встановлених, на підставі належним чином оцінених доказів, обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, суд дійшов висновку про доведеність позивачем викладених в позові обставин належними, достовірними та допустимими доказами, які в своїй сукупності є достатніми для задоволені позовних вимог в повному обсязі та захисту порушеного права позивача в судовому порядку.
З огляду на викладене судом не приймаються до уваги доводи відповідача щодо недоведеності позовних вимог, як такі, що спростовані матеріалами справи.
Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі: 4 300 гривень, суд виходить з наступного.
Згідно приписів ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Матеріалами справи встановлено, що між сторонами ЖБК «Київський-26» та Адвокатським бюро "Лариси Чекмарьової" укладено договір про надання правничої допомоги № 170 від 11.03.2024 року.
На підтвердження вартості витрат на правничу допомогу представником надано рахунок на оплату № 4 від 11.10.2024 року, Акт приймання-передачі наданої правої допомоги від 22.03.2024 року, рахунок на оплату гонорару № 1 від 22.03.2024 року. Також, судом встановлено, що позивачем було сплачено послуги з надання правничої допомоги.
Відповідно, з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати на правничу допомогу у зальному розмірі 4 300 гривень.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення понесені судові витрати у розмірі: 3 028, 00 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 8, 23, 24 Закону України «Про кооперацію», ст.ст.15, 16, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625 ЦК України, ст.ст.76, 81, 133, 137, 141, 263 - 265, 279, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Житлово-Будівельного Кооперативу «КИЇВСЬКИЙ-26» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Житлово-Будівельного Кооперативу «КИЇВСЬКИЙ-26» (код ЄДРПОУ: 20991851, адреса: м. Одеса, вул. Ак.Заболотного, буд. 60, банківські реквізити: отримувач ЖБК «КИЇВСЬКИЙ-26», код отримувача 20991851, банківські реквізити: отримувач ЖБК «КИЇВСЬКИЙ-26», код отримувача 20991851, рахунок НОМЕР_2 , банк отримувача: філія Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк" м. Одеса, МФО банку 328845) - заборгованість по внескам на утримання багатоквартирного будинку та обов'язковим платежам (включаючи інфляційні нарахування та 3% річних) у загальному розмірі: 25 873,55 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_6 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «КИЇВСЬКИЙ-26» (код ЄДРПОУ 20991851, вул. Академіка Заболотного, буд.60, м. Одеса, 65123, банківські реквізити: отримувач ЖБК «КИЇВСЬКИЙ-26», код отримувача 20991851, банківські реквізити: отримувач ЖБК «КИЇВСЬКИЙ-26», код отримувача 20991851, рахунок НОМЕР_2 , банк отримувача: філія Одеське обласне управління АТ"Ощадбанк" м. Одеса, МФО банку 328845) - судові витрати зі сплати судового збору у розмірі: 3 028, 00 гривень та витрат з оплати послуг на правничу допомогу у розмірі: 4 300 гривень, що загалом становить - 7 328 гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 14.04.2025р.
Суддя: