Справа №521/23267/23
Номер провадження 3/521/109/25
18 березня 2025 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Непоради О.М.,
за участю секретаря - Дорич А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі матеріали, що надійшли з Одеської митниці Держмитслужби, за протоколами складеними відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт гр. України НОМЕР_1 , виданий 11.09.2017 органом 5101,
про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України,
за участю сторін провадження:
представника Одеської
митниці ДМС України - Євдокимова Д.А.,
представника ОСОБА_1 - адвоката Воронюка М.О.,
До Малиновського районного суду м. Одеси надійшов протокол про порушення митних правил №1153/50000/23 від 05.07.2023 року, з відповідними матеріалами, у відношенні гр. ОСОБА_1 , за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
З протоколу про порушення митних правил вбачається, що 01.07.2023 року о 18:39 годині в зону митного контролю пункту пропуску «Старокозаче-Тудора» митного поста «Білгород-Дністровський», Одеської митниці у напрямку руху «в?їзд» на територію України заїхав т/з TOYOTA HIACE р/н НОМЕР_2 , vin НОМЕР_3 , країна реєстрації Швейцарська Конфедерація під керуванням гр. України ОСОБА_1 .
Під час митного контролю вищезазначеного транспортного засобу, гр. ОСОБА_1 , заявив, що транспортний засіб TOYOTA HIACE р/н НОМЕР_2 , vin НОМЕР_3 , країна реєстрації Швейцарська Конфедерація завозиться на територію України в якості гуманітарної допомоги, отримувачем якої згідно наданої декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою є громадська організація «Транспортний Рух», код ЄДРПОУ 44899897.
Для визнання даного транспортного засобу TOYOTA HIACE р/н НОМЕР_2 , vin НОМЕР_3 , країна реєстрації Швейцарська Конфедерація гуманітарною допомогою гр. ОСОБА_1 було надано лист від Громадської організації «Транспортний Рух», код ЄДРПОУ 44899897 вих. №1 від 30.06.2023, в якому вказано, що даний транспортний засіб TOYOTA HIACE р/н НОМЕР_2 , vin НОМЕР_3 , країна реєстрації Швейцарська Конфедерація завозиться на територію України в якості гуманітарної допомоги, а кінцевим отримувачем гуманітарної допомоги є військова частина НОМЕР_4 Національної гвардії України АДРЕСА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
В зв'язку з наявною оперативною інформацією та підтвердженням в телефонному режимі керівництвом військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України АДРЕСА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) непричасності до отримання гуманітарної допомоги в вигляді транспортного засобу TOYOTA HIACE р/н НОМЕР_2 , vin НОМЕР_3 , країна реєстрації Швейцарська Конфедерація, було направлено запит на адресу військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України АДРЕСА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), з проханням надіслати на адресу Одеської митниці лист-підтвердження статусу отримувача вказаного транспортного засобу, що визнається гуманітарною допомогою (вих. №7.10-5/28.6/8.4/13263 від 04.07.2023).
На даний запит на адресу Одеської митниці командиром військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України АДРЕСА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) було надано відповідь (вих. №50/41/28-660 від 04.07.2023, вх. №4404/7.10-28.6 від 05.07.2023) в якому командування військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України АДРЕСА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) повідомляє, що військова частина НОМЕР_4 до ГО «Транспортний Рух» про надання гуманітарної допомоги, а саме автомобіля TOYOTA HIACE не зверталась.
Таким чином, гр. ОСОБА_1 під час декларування транспортного засобу TOYOTA HIACE р/н НОМЕР_2 , vin НОМЕР_3 , країна реєстрації Швейцарська Конфедерація в якості гуманітарної допомоги порушив вимоги встановлені частиною 1 статті 483 Митного кодексу України, а саме подання митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача.
На підставі вищевказаних обставин, посадовими особами митниці був складений протокол про порушення митних правил, за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
У судовому засіданні гр. ОСОБА_1 участі не приймав, однак приймав участь його захисник, який надав пояснення по суті складеного протоколу та просив провадження по справі закрити, у зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Представник митниці у судовому засіданні вважав, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, винна у вчиненні адміністративного правопорушення, її вина підтверджується зібраними у справі доказами, і тому необхідно притягнути її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України та застосувати до неї стягнення відповідно до санкції вказаної статті.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши в сукупності зібрані докази, вислухавши думку учасників процесу, суд не знаходить достатніх підстав для визнання особи винною у порушені митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, виходячи з наступного.
З матеріалів справи встановлено, що 01.07.2023 року о 18:39 годині в зону митного контролю пункту пропуску «Старокозаче-Тудора» митного поста «Білгород-Дністровський», Одеської митниці у напрямку руху «в?їзд» на територію України заїхав т/з TOYOTA HIACE р/н НОМЕР_2 , vin НОМЕР_3 , країна реєстрації Швейцарська Конфедерація під керуванням гр. України ОСОБА_1 .
Згідно Довіреності виданої ГО «Транспортний Рух» на ім'я ОСОБА_1 , ГО «Транспортний Рух» уповноважило ОСОБА_1 бути представником організації, в митних органах з питань передачі, перевезення, купівлі гуманітарних вантажів.
Відповідно до графи 1 Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою UA500160/2023, декларантом товару заявлено ОСОБА_1 .
Відповідно до графи 6 вказаної Декларації UA500160/2023, отримувачем товару (транспортного засобу) є ГО «Трансопртний Рух».
Як вбачається з Листа ГО «Транспортний Рух» №1 від 30.06.2023 року, адресованого на ім'я Начальника контрольно-пропускного пункту «Старокозаче» Одеської митниці, ГО «Транспортний Рух» звернулась до митниці з проханням сприянню в'їзду з Республіки Молдова, громадянина України ОСОБА_1 , автомобілем марки TOYOTA HIACE р/н НОМЕР_2 , з метою доставки цього транспортного засобу, як гуманітарного вантажу, який завозиться для подальшої передачі на потреби ВЧ НОМЕР_6 НГУ АДРЕСА_2 .
Отже, з наявних матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на підставі виданої ГО «Транспортний Рух» довіреності, виконував перевезення транспортного засобу TOYOTA HIACE р/н НОМЕР_2 , vin НОМЕР_3 , тобто був перевізником, а замовником такого перевезення виступало ГО «Транспортний Рух».
Відповідно документи, які були надані ОСОБА_1 під час декларування, як підстава для визнання вантажу - гуманітарним, надавались ним як перевізником, а видавцем цих документів вважається замовник - ГО «Транспортний Рух».
З метою перевірки цих даних, Одеською митницею на адресу Військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України АДРЕСА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) було направлено запит з проханням надіслати на адресу Одеської митниці лист-підтвердження статусу отримувача вказаного транспортного засобу.
На даний запит командиром Військової частини НОМЕР_4 було надано відповідь в якій командування військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України АДРЕСА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) до ГО «Транспортний Рух» про надання гуманітарної допомоги, а саме автомобіля TOYOTA HIACE не зверталась.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 не є замовником вантажу, а є перевізником транспортного засобу TOYOTA HIACE р/н НОМЕР_2 , vin НОМЕР_3 , а видавником документів які подавались ОСОБА_1 під час декларування, в якості доказу перевезення гуманітарного вантажу, є ГО «Транспортний Рух».
Справа про порушення митних правил може бути заведена тільки в тому випадку, коли є достатні дані, які свідчать про наявність ознак правопорушення.
Наявність ознак складу правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона) є обов'язковою для кваліфікації конкретного діяння як порушення митних правил.
В протоколі про порушення митних правопорушення вказано, що гр. ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, підроблених документів, або документів, одержаних незаконним шляхом, або таких що містять неправдиві відомості.
Основним безпосереднім об'єктом є встановлений порядок переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України. Об'єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.
Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані. Підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон. Законодавчими актами встановлено, зокрема, що це можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, товарно-супровідні документи, дозвіл відповідних державних органів тощо.
У відповідності до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Положеннями п.3 ч.1 ст.8 МК України визначено, що державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.
Відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.
Тобто, при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.
Згідно ч.1 ст. 483 МК України, відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник подає митному органу документи та відомості, необхідні для митного контролю, передбачені ст. 335 МК України.
Згідно положень ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
За змістом ст. 265 МК України декларантами мають право виступати: при переміщенні товарів,транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного договору, укладеного резидентом,резидент,яким або від імені якого укладено цей договір; в інших випадках - особа, яка відповідно до законодавства України має право вчиняти щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення юридично значущі дії від свого імені.
Декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 266 МК України у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.
Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.
Безпосереднім об'єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.
Об'єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.
Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.
Суб'єкт правопорушення осудна особа, яка досягла 16-річного віку, а також посадова особа підприємства. Посадова особа підприємства керівник та інший працівник підприємства (резиденти й нерезиденти), які у зв'язку з постійно або тимчасово виконуваними ними трудовими (службовими) обов'язками відповідають за додержання вимог, установлених МК України, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку.
Суб'єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.
Відтак, як вбачається з матеріалів справи, недоведеним є умисел ОСОБА_1 на порушення митних процедур.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 ввозив т/з TOYOTA HIACE р/н НОМЕР_2 на територію України 01.07.2023 року о 18:39 годині в зону митного контролю пункту пропуску «Старокозаче-Тудора» митного поста «Білгород-Дністровський», Одеської митниці, в якості гуманітарної допомоги.
Згідно наданої декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, отримувачем вказаного транспортного засобу є громадська організація «Транспортний Рух».
Матеріали справи також містять Довіреність видану від ГО «Дорожній Рух» на ім?я ОСОБА_1 .
Крім того, в матеріалах справи наявний лист ГО «Дорожній Рух», в якому остання просить митницю посприяти в перетині кордону даним т.з. під керуванням ОСОБА_1 , отримувачем якого є ГО.
Також у даному листі саме ГО повідомляє митницю про мету перевезення даного т.з. у якості гуманітарного вантажу.
Отже, з наявних матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є лише перевізником, а не замовником / власником / отримувачем вантажу, а відтак він не створював, не формував та не заповнював будь-яких документів, на підставі яких подавалась митна декларація, а тому, не знав та не міг знати про обставини створення таких документів та їх достовірність.
Обов?язок у наданні достовірних та правдивих відомостей щодо вантажу та мети його ввезення на територію України покладається лише на замовника (отримувача) такого вантажу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, до якої приєдналась Україна 16.02.2007 року, для цілей митних та інших формальностей, які повинні бути здійснені до доставки вантажу, відправник додає до вантажної накладної необхідні документи або надає їх в розпорядження перевізника, і забезпечує його всією інформацією, якої він може потребувати. Перевізник не зобов'язаний перевіряти вірність і адекватність цих документів та інформації. Відправник несе відповідальність перед перевізником за будь-які збитки, заподіяні відсутністю, недостатністю чи невірністю таких документів та інформації, за винятком випадків незаконних дій або недбалості перевізника.
Згідно ч. 2 ст. 191 Митного кодексу України, перевізники зобов'язані: під час прийняття товарів до перевезення перевіряти точність відомостей щодо кількості вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування. У разі неможливості такої перевірки вносити відповідний запис до міжнародної автомобільної накладної (CMR); у строк, встановлений статтею 95 цього Кодексу або встановлений митним органом країни відправлення відповідно до положень Конвенції про процедуру спільного транзиту, доставляти товари до митного органу призначення, а також подавати передбачені законодавством документи на них; не розпочинати вивантаження чи перевантаження товарів без дозволу митного органу; у разі прибуття до митного органу призначення у неробочий час забезпечувати схоронність товарів і вживати визначених митним органом заходів для недопущення їх несанкціонованого вилучення з-під митного контролю; у строки, встановлені статтею 194-2 цього Кодексу, подавати в установленому цим Кодексом порядку до митного органу загальну декларацію прибуття.
Отже, згідно МК України ОСОБА_1 не зобов'язаний відповідати за перевірку правильності, достовірності відомостей, які стосуються отримувача товару.
У свою чергу, частина 2 ст. 460 МК України встановлює, що перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості (стаття 483 цього Кодексу), виключно у разі якщо ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізниками не вжито заходів до перевірки правдивості зазначених відомостей або у разі неможливості такої перевірки не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної (CMR).
Тобто перевізник жодним чином не може нести відповідальність за ст. 483 МК України через подання документів, що мають неправдиві відомості щодо кінцевого одержувача транспортного засобу, та мети перевезення (в даному випадку з метою подальшого передання ГО «Дорожній Рух» транспортного засобу як гуманітарної допомоги Військовій частині), як це зазначено посадовою особою Одеської митниці у протоколі про ПМП.
Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03.06.2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).
Отже, в матеріалах справи відсутні та не надавались митницею будь-які дані чи належні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 умисно надав товаросупровідні документи на переміщення транспортного засобу на територію України, які містять неправдиві відомості.
Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Митним Кодексом України (пункт 3 статті 8) визначено, що митна справа здійснюється на основі принципу законності та презумпції невинуватості.
Принцип презумпції невинуватості - це правовий принцип, за яким щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством, і встановлено вироком суду, який набрав законної сили.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред'явленим обвинуваченням.
Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Аналогічні вимоги також закріплені в ст. 489 МК України.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Статтею 495 МК України та статтями 251, 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Докази по справі мають бути належними та допустимими. Належний доказ - це доказ, зміст якого відтворює фактичну обставину, що має значення для правильного вирішення справи. До того ж фактичні дані - це дані, які маючи зв'язок із фактами предмета доведення, здатні підтвердити існування чи відсутність доказуваних фактів. Допустимим вважається той доказ, який був отриманий у встановленому законом порядку і передбаченими способами, а також, коли законодавець допускає його використання.
Положеннями ч. 2 ст.19 Конституції України закріплено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наявні у справі про порушення митних правил матеріали, з урахуванням наданих стороною захисту доказів, свідчать, що в діях гр. ОСОБА_1 відсутні об'єктивна та суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, не доведено той факт, що переміщення товарів відбувалось з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документи, які містять неправдиві відомості щодо одержувача товару, а обвинувачення ґрунтується на припущеннях, а тому викладене у своїй сукупності свідчить про відсутність у діях гр. ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Статтею 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Отже, суд, аналізуючи вищевикладені обставини, враховуючи наведені норми та керуючись конституційним принципом презумпції невинуватості, вказаним в ст. 62 Конституції України (тобто, вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об'єктивність яких не викликала б жодних сумнівів), вважає, що вина особи у скоєні адміністративного правопорушення не доведена, а тому провадження по справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 528 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першою статті 527 цього Кодексу.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 527 МК України, у справі про порушення митних правил суд (суддя), що розглядає справу, виносить, зокрема, постанову про закриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 458, 459, 461, 483, 486, 527, 528 МК України, суд -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за протоколом про порушення митних правил №1153/50000/23 щодо притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України - закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя О.М. Непорада