Справа № 502/738/25
23 квітня 2025 року м. Кілія
Суддя Кілійського районного суду Одеської області Березніков О.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Вилкове, військовослужбовця, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-18 КУпАП,-
До Кілійського районного суду Одеської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 263030 від 04.04.2025 з доданими до нього матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-18 КУпАП.
З протоколу, складеного начальником відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) майором ОСОБА_2 , встановлено, що 22.03.2025 під час несення служби у прикордонному наряді «Секрет» на р. Дунай в період часу з 21 години 00 хвилин 21.03.2025 по 04 годину 00 хвилин 22.03.2025, у межах п/зн 1421 спільно з сержантом ОСОБА_3 та солдатом ОСОБА_4 , ОСОБА_1 порушив правила несення прикордонної служби у період дії правового режиму воєнного стану, яке виразилось у неналежній організації охорони державного кордону, неуважному огляді та спостереженні за місцевістю, що спричинило незаконний перетин державного кордону України о 03 годині 00 хвилин 22.03.2025 одним громадянином України, який розпочав свій рух на плавзасобі з українського берега р. Дунай у напрямку румунського берега, в районі п/зн 1420-1421.
Своїми діями ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, неналежним чином виконав вимоги абз. 4 та 5 п. 15 г 5 розділу ІІ «Інструкції про службу прикордонних нарядів ДПСУ» затверджену Наказом МВС України від 19.10.2015 № 1261, чим вчинив військове адміністративне правопорушення, відповідальність за яке, передбачена ст. 172-18 ч. 2 КУпАП України, тобто порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, вчинене в умовах особливого періоду.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився.
В судовому засіданні судом оглянуто протокол серії ПдРУ № 263030 від 04.04.2025; висновок службового розслідування №02.10/109/25-Вн від 01.04.2025; письмові пояснення ОСОБА_1 ..
Дослідивши повно та всебічно матеріали долучені до адміністративного протоколу, суддя дійшов наступного висновку.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 2 ст. 172-18 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, вчинені в умовах особливого періоду.
Разом з тим, оскільки така норма закону є бланкетною, то при провадженні у справі необхідно з'ясовувати, серед іншого, яку норму спеціального закону порушила особа, в чому полягає суть цих порушень.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ставиться у провину порушення абз. 4 та 5 п. 15 г 5 розділу ІІ «Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 19 жовтня 2015 року № 1261 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1391/27836.
Відповідно до п. 3 ч. 1 розділу І «Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 19 жовтня 2015 року № 1261 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1391/27836, закріплено, що «Прикордонним нарядом» є одна або кілька озброєних чи спеціально екіпірованих уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України, які безпосередньо виконують завдання з охорони державного кордону України або здійснюють інші повноваження у випадках, передбачених Законом України "Про Державну прикордонну службу України".
Згідно абз. 4 та 5 п. 15 гл. 5 розділу ІІ Інструкції № 1261 секрет під час несення служби зобов'язаний: після отримання наказу приховано висунутись до місця несення служби, яке б забезпечувало круговий огляд і раптовість затримання правопорушників, а також унеможливлювало непомітний обхід розташування наряду; вести спостереження і прослуховувати місцевість, бути готовим до затримання правопорушників;
Зі змісту протоколу не встановлюється які саме конкретні порушення правил несення прикордонної служби допустив ОСОБА_1 та яким шляхом таке порушення мало місце відповідно до ситуації, визначеної у самому протоколі про адміністративне правопорушення. У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження тих обставин, що ОСОБА_1 мав реальну можливість виконати ті чи інші обов'язки, але через недбале чи не сумлінне ставлення до них, їх не виконав.
Разом з тим, підставою для проведення службового розслідування та у подальшому складанні даного протоколу стала інформація, надана представниками Прикордонної поліції Румунії про те, що о 05:20 22.03.2025 прикордонні поліцейські Румунії виявили плавзасіб з громадянином України, який перетнув кордон від українського берега до румунського берега в районі п/зн №1420/1421.
Проте у висновку, з посиланням на даний лист, не міститься анкетних даних про особу, яка перетнула державний кордон у зазначеній ділянці, а також матеріали справи не містять письмових пояснень вказаної особи, з яких б вбачалось ким, коли та де саме було здійснено незаконне перетинання державного кордону України.
З огляду на зазначене, на думку суду, наявний лист представництва Румунії не являє собою самостійним та належним доказом вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення.
Жодних інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП, матеріали справи не містять.
У відповідності до роз'яснень, які містяться в ч.2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Відповідно до статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
При цьому суд приймає вмотивовану постанову тільки в межах викладених уповноваженою посадовою особою у протоколі про адміністративне правопорушення та обсягу доказів, наявних в матеріалах справи.
Враховуючи зазначене вище, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять обсягу переконливих доказів на підставі яких суд мав би можливість прийти до неспростовного висновку про наявність в діянні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу пред'явленого правопорушення.
Статтею 62 Конституції України регламентовано, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов'язок доводити свою невинуватість в учиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 463/1352/16-а (провадження № К/9901/21241/18) у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції», Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене та аналізуючи докази по справі, суддя прийшов до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 7, 9, 247, 277, 278-280, 283-285 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі через Кілійський районний суд Одеської області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Березніков