Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 494/1687/22
Провадження № 1-кп/499/9/25
про відмову в задоволенні клопотання
17 квітня 2025 року смт Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (далі також - прокурор), обвинуваченого ОСОБА_4 (далі також - обвинувачений) та його захисника адвоката ОСОБА_5 (далі також - захисник) розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду, клопотання про скасування накладеного грошового стягнення від 20 січня 2025 року в кримінальному провадженні № 12021162260000512 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Кубряки, Веселинівського району, Миколаївської області, зареєстрованого в будинку АДРЕСА_1 та проживаючого в квартирі АДРЕСА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 399 Кримінального кодексу України (далі також - КК),
1.Суть питання, що вирішується ухвалою таке
Іванівський районний суд Одеської області розглядає обвинувальний акт кримінального провадження № 120211622600005122 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 399 КК (далі -кримінальне провадження, справа).
Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 01 липня 2024 року наклав на обвинуваченого грошове стягнення в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3028 гривень (далі також - ухвала від 01 липня 2024 року, том 3, а.с. 98-101).
Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 12 вересня 2024 року наклав на обвинуваченого грошове стягнення в розмірі 1,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4542 (чотири тисячі п'ятсот сорок дві) гривні (далі також - ухвала від 12 вересня 2024 року, том 3, а.с. 145-145).
20 січня 2025 року захисник подав до суду клопотання в якому просив скасувати накладені на обвинуваченого грошові стягнення (далі також - клопотання від 20 січня 2025 року, клопотання).
Суд вирішує питання за клопотанням.
2. Учасники судового провадження висловили таке
2.1. Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні, кожен окремо, просили задовольнити клопотання, та додатково пояснили таке: 01 липня 2024 року, 12 вересня 2024 року обвинувачений не перебував на стаціонарному лікуванні, а перебував на амбулаторному лікуванні; клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції не заявляли.
Прокурор просила вирішити клопотання за розсудом суду.
2.2. Потерпілий ОСОБА_6 подав до суду заяву, в якій проводити судове засідання без його участі.
3. Мотиви і положення закону такі
3.1. Обвинувачений зобов'язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд, а також про причини неможливості прибуття (пункт 1 частини 7 статті 42 КПК).
Суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов'язковою (частина 2 статті 134 КПК).
Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою (частина 1 статті 135 КПК).
Поважними причинами неприбуття особи на виклик є : затримання, тримання під вартою або відбування покарання; обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик (частина 1 статті 138 КПК).
Якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі: від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду (абзац 3 частини 1 статті 139 КПК).
Грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом, за невиконання процесуальних обов'язків (частина 1 статті 144 КПК).
Особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання слідчим суддею, судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається слідчому судді, суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення (частина 1 статті 147 КПК).
Слідчий суддя, суд скасовує ухвалу про накладення на особу грошового стягнення за результатами його розгляду в судовому засіданні, якщо буде встановлено, що стягнення накладено безпідставно, а в іншому випадку - відмовляє у задоволенні клопотання (частина 3 статті 147 КПК).
Ухвала слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення оскарженню не підлягає (частина 4 статті 147 КПК).
3.2. Консультаційний висновок фахівця від 14 червня 2024 року, який був поданий до суду 02 липня 2024 року свідчить, що обвинуваченому продовжено лист непрацездатності з 14 червня 2024 року до 05 липня 2024 року, без зазначення режиму лікування (далі - консультаційний висновок 1, том 3, а.с. 104).
Повідомлення медичного директора товариства з обмеженою відповідальністю «ДІМ МЕДИЦИНИ» від 18 червня 2024 року, свідчить що обвинувачений був госпіталізований у стаціонар 10 травня 2024 року, який виписаний 14 травня 2024 року, з урахуванням потреби в подальшому амбулаторному лікуванні (далі - повідомлення, том 3, а.с. 112).
Консультаційний висновок фахівця від 12 вересня 2024 року, який був поданий до суду 19 вересня 2024 року свідчить, що обвинуваченому продовжений лист непрацездатності з 12 вересня 2024 року до 23 вересня 2024 року, без зазначення режиму лікування (далі - консультаційний висновок 2, том 3, а.с. 150).
3.3. Системний аналіз норм зазначених у підпункті 3.1. пункту 3 мотивувальної частини цієї ухвали свідчить, що кримінальне процесуальне законодавство передбачає прямий обов'язок обвинуваченого прибути на виклик суду, а у разі неможливості явки повідомляти суд про причини свого неприбуття.
Накладення грошового стягнення є заходом забезпечення кримінального провадження, та застосовується з метою досягнення дієвості провадження й полягає в накладенні цього стягнення ухвалою суду на відповідного учасника кримінального провадження за невиконання покладених на нього процесуальних обов'язків у випадках та розмірах, визначених КПК.
Суд скасовує ухвалу про накладення на особу грошового стягнення за результатами його розгляду в судовому засіданні, якщо буде встановлено, що стягнення накладено безпідставно, а в іншому випадку - відмовляє у задоволенні клопотання.
Обвинувачений, що не прибув до суду під час вирішення відповідного питання може клопотати про перегляд рішення про накладення на нього грошового стягнення.
Водночас суд зобов'язаний перевірити обґрунтованість нових обставин, які не були враховані під час постановлення ухвали про накладення грошового стягнення.
Суд зазначає, що поважними причинами неприбуття особи на виклик є: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик.
3.4. Суд констатує, що консультаційні висновки 1, 2, повідомлення не містять відомостей про перебування обвинуваченого в закладі охорони здоров'я через лікування та відомостей про неможливість ним тимчасово залишити цей заклад за станом його здоров'я.
Заразом, обвинувачений у судовому засіданні не заперечував, що не знаходився на стаціонарному лікуванні та відвідував заклад охорони здоров'я за потреби.
Відтак захисник не підтвердив обставини захворювання обвинуваченого на тяжку хворобу, яка об'єктивно перешкоджала б або ж унеможливлювала його прибуття в судове засідання.
Суд наголошує, що амбулаторне лікування не передбачає перебування хворого в медичному закладі, тому відсутня підстава неможливості обвинуваченим тимчасово залишити цей заклад для прибуття до суду чи участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Тож суд вважає, що підстави для скасування ухвал від 01 липня 2024 року, 12 вересня 2024 року про накладення грошового стягнення на обвинуваченого відсутні.
4. Висновок такий
З огляду на зазначене суд доходить висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 144, 147, 323, 372, 532 КПК, суд,
Відмовити у задоволенні клопотання від 20 січня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлений 22 квітня 2025 року.
СуддяОСОБА_7