Справа № 496/1963/25
Провадження № 3/496/1441/25
21 квітня 2025 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Портна О.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції №2 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , непрацюючої,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених за ч. 1 ст. 184 КУпАП,-
В провадженні Біляївського районного суду Одеської області перебувають матеріали справ про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Постановою судді Біляївського районного суду Одеської області Портної О.П. вказані провадження відносно ОСОБА_1 були об'єднані в одне провадження та присвоєно єдиний номер 496/1963/25.
Судом встановлено, що 27.03.2025 року, близько 14.00 годині, ОСОБА_1 ухилилася від виконання батьківських обов'язків відносно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого малолітній вчинив хуліганські дії за адресою: АДРЕСА_3 , відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: виражався нецензурною лайкою, штовхався, вчинив конфлікт, чим порушив ст. 173 КУпАП, та не досяг віку адміністративної відповідальності.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст.184 КУпАП.
Крім того 27.03.2025 року, близько 14.00 годині, ОСОБА_1 ухилилася від виконання батьківських обов'язків відносно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого малолітній вчинив хуліганські дії за адресою: АДРЕСА_3 , відносно ОСОБА_4 , а саме: виражався нецензурною лайкою, штовхався та вчинив конфлікт.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст.184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину заперечила повністю. Пояснила, що її син не здійснював жодних дій, які вказані у протоколі. Просила не притягати до відповідальності у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП. Разом з тим зазначила, що з ОСОБА_5 проведена виховна бесіда.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до такого висновку.
За змістом статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.
Частиною 1 статті 184 КУпАП встановлено відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності складу адміністративного правопорушення, тобто сукупності об'єктивних і суб'єктивних ознак, що підтверджуються належними доказами.
Підтвердження належними, допустимими та достовірними доказами кожного з елементів поза розумним сумнівом свідчитиме про доведення вини ОСОБА_1 , відсутність хоча б одного із них вказуватиме на відсутність складу вказаного адміністративного правопорушення.
На доведення вини ОСОБА_1 суду надано наступні докази: протоколи про адміністративне правопорушення серії ВАД № 617898 від 01.04.2025 року, серії ВАД № 617897 від 31.03.2025 року, дані повідомлення із бази «Армор» щодо реєстрації події та опрацювання виклику зі служби «102», протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, пояснення ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , консультаційний висновок спеціаліста № 4657, копія свідоцтва про народження, копія паспорта.
На переконання суду зазначені докази не є належними та достатніми доказами вчинення особою, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, виходячи з наступного.
Суд наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, а лише фіксує обставини вчиненого правопорушення, які повинні бути підтверджені доказами долученими до протоколу. Орган уповноважений на складання протоколу повинен довести належними та допустимими доказами вину особи.
Жодних належних, достатніх і допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП, матеріали справи не містять.
Вищевикладене свідчить про те, що співробітниками поліції не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відтак, будь-які докази, зібрані у порядку ст. 251 КУпАП, які б беззаперечно вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, у справі відсутні.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За викладених обставин, суд вважає вину ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП, подію та склад правопорушення не доведеними, а тому провадження у об'єднаній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 184, 247, 283, 284 КУпАП, -
Провадження по об'єднаній адміністративній справі № 496/1963/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.
Суддя О.П. Портна