Справа № 734/120/25 Головуючий у 1 інстанції Соловей В. В.
Провадження № 33/4823/237/25
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
17 квітня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді Салая Г.А.,
за участі захисника - Сіренка М.Ю. (в режимі відеоконференції) та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Васільєва В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Чернігові апеляційну скаргу захисника Сіренка М.Ю. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 07 лютого 2025 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 605 грн 60 коп. судового збору.
Місцевим судом установлено, що 21.12.2024 року, об 11:20 год. ОСОБА_1 в с. Кіпті на 98 км автодороги Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, керував транспортним засобом «Mercedes Benz ML270», н.з. НОМЕР_1 із ознаками наркотичного сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, розширені зіниці, які не реагують на світло. Від проходження у встановленому законом порядку огляду у лікаря-нарколога на стан наркотичного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
Не погодившись із рішенням суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Вважає, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема розгляд відбувся у відсутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності та її адвоката, попри подане ним завчасно, 06.02.2025, клопотання про відкладення судового засідання, яке безпідставно не взято суддею до уваги. Вказує, що судом не з'ясовано ряд обставин, які вплинули на правильне вирішення справи: не встановлено в судовому рішенні часу вчинення адміністративного правопорушення, а саме відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння. При цьому вказує, що останній, усвідомивши наслідки відмови від проходження огляду, порадившись із дружиною, якій попередньо об 11:44 не додзвонився до складення протоколу, який було складено об 11:58, підійшов до працівників поліції об 11:52 та повідомив, що бажає пройти огляд у медичному закладі. Однак поліцейський проігнорував таке бажання та наказав ОСОБА_1 очікувати, іншим поліцейським повідомив, що нехай сам проходить огляд. Враховуючи, що протокол ще не був складений на той момент, водієві не мали права відмовити у проходженні огляду у лікарні, розуміючи, що відповідно до вимог ч. 6 ст. 266 КУпАП такий огляд проводиться у присутності поліцейського. Тому вважає, що належним чином факту відмови не зафіксовано, оскільки останній бажав пройти такий огляд. Вважає, що об'єктивна сторона правопорушення у протоколі розкрита не в повній мірі, оскільки не зазначено які саме дії ОСОБА_1 вчинив з метою ухилення від огляду. Також вказує, що в порушення вимог ст. 266 КУпАП водія не було відсторонено від подальшого керування.
В засіданні апеляційного суду захисник та особа, що притягається до адміністративної відповідальності підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити із викладених підстав. Підтвердив обставини, викладені апелянтом в апеляційній скарзі та наполягав, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку. ОСОБА_1 зазначив, що в силу служби, оскільки має доступ до державної таємниці, періодично проходить медичний (психіатричний) огляд, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин, про що надав копію відпвідної довідки.
Дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проте, всупереч вимогам вказаних правових норм, судом першої інстанції не були в повному обсязі з'ясовані всі обставини справи, у зв'язку з чим оскаржувана постанова не може бути визнана законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколі про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно роз'яснень, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясувати всі обставини, перелічені в ст. ст. 247, 280 КУпАП, надати оцінку не тільки тим доказам, які доводять винуватість, але й оцінити докази, які виправдовують особу.
Зазначених вимог місцевий суд, розглядаючи дану справу, не дотримався повною мірою, оскільки поза увагою та без належної оцінки залишились обставини, які істотно вплинули на висновки про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому, посилання апелянта на розгляд справи судом у його відсутність та відсутність ОСОБА_1 попри подану ним заяву з проханням відкласти судове засідання слушні, однак як вбачається з матеріалів, адвокатом направлено клопотання на електронну адресу суду 06.02.2025 о 15:39, судом зареєстровано надходження заяви 07.02.2025 (роздруковано о 10:05), тому можна зробити висновок, що на час розгляду справи (07.02.2025 о 09:00) у судді були відсутні дані про відкладення розгляду справи.
Крім того судом враховується, що у ст. 268 КУпАП відсутня імперативна заборона розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, право особи на участь у судовому засіданні та доведення свого переконання суду було відновлено у апеляційному порядку.
Як убачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №201768 від 21.12.2024 об 11:58, відповідно до якого він 21.12.2024 року об 11:20 год., на автодорозі Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, 98 км, в с. Кіпті керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, розширені зіниці, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога відмовився.
Із наявного у матеріалах провадження відеозапису встановлено, що під час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , який перевозив в якості пасажира дитину без використання дитячої утримуючої системи, після перевірки документів, поліцейський, підходячи до іншого поліцейського на посту заявив: «там без дитячого крісла «розумний», треба йому виписати». Після цього, з'ясувавши, що водій є діючим військовослужбовцем, його запрошено до поліцейського стаціонарного пункту, де проведено поверхневий огляд. В ході огляду поліцейський з'ясовує у водія чи не вживає той наркотики та чи було щось протягом місяця, на що останній категорично заперечує, повідомляючи, що на даний час проходить лікування, на що поліцейський повідомляє, що зараз перевірить ознаки, якщо такі будуть, то необхідно буде пройти огляд у лікаря. У темній кімнаті за допомогою ліхтаря, поліцейським перевірено реакцію зіниць на світло та повідомлено, що такі «не так реагують», що є ознакою наркотичного сп'яніння. Решту ознак, зазначених у подальшому в протоколі, поліцейським не озвучено. Складенню протоколу передувало спілкування поліцейського з іншими особами з приводу правопорушень, при повторному спілкуванні з ОСОБА_1 поліцейський, підбурюючи останнього до зізнання у тому, що він щось напередодні вживав, на що той відповів категоричною відмовою. Поліцейським роз'яснено порядок проведення огляду у лікаря і що для цього треба їхати до Чернігова, на що водій повідомив про неможливість цього за браком часу, оскільки це йому зовсім не по дорозі, він проходить лікування, у зв'язку з чим в нього є лише один день спілкування із сім'єю, яку забрав з Ніжина, а після того треба повертатися на Донеччину. Цікавився чи може він пройти такий огляду у м. Києві, на що йому повідомили, що може пройти де хоче та пішли оформлювати направлення. Коли знову поцікавилися чи відмовляється він від огляду, ОСОБА_1 мав намір зателефонувати, однак на дзвінок не відповіли і він повідомив: «не їду я, пишіть відмову». Після того, як він вийшов на вулицю, поліцейський знову певний час займався іншими людьми на посту, коли повернувся ОСОБА_1 та висловив згоду проїхати до лікарні, оскільки поспілкувавшись із дружиною, вирішили змінити плани для цього, поліцейський повідомив, що запізно, протокол вже складений. Після цього роз'яснено про відсторонення, водій повідомив, що за кермом поїде дружина.
Відтак, доводи апеляційної скарги певним чином знаходять своє підтвердження переглядом відеозапису.
Відповідно до п. 12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція) у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з положеннями ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Разом із цим, апеляційний суд звертає увагу на те, що за поясненнями ОСОБА_1 , який направлявся до м. Києва у зв'язку з проходженням там лікування та, як змогу побачитися із сім'єю, забрав останніх з м. Ніжина, то причиною відмови від огляду послугувало саме роз'яснення поліцейських про те, що для огляду треба їхати до м. Чернігова, попри те, що найближчим закладом охорони здоров'я до с. Кіпті є КНП Козелецька районна лікарня, яка розташована по дорозі до м. Києва, що ставить під розумний сумнів об'єктивність підозри поліцейського щодо наявності ознак наркотичного сп'яніння у водія ОСОБА_1 . При цьому судом ураховується надана ОСОБА_1 довідка про проходження періодичного психіатричного огляду, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин.
При цьому, поліцейським не було роз'яснено положень щодо проходження огляду саме у присутності поліцейських у закладі охорони здоров'я, які віднесені до відповідного списку та протягом двох годин, упереджено зазначивши на питання водія про можливість пройти огляд у м. Києві, що він може пройти огляд де захоче.
Таким чином, слід зробити висновок, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження порушення п. 2.5 ПДР України ОСОБА_1 , а при складенні протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції не в повній мірі дотримано вимоги ст. 266 КУпАП.
У відповідності до ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено у законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги підтверджуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення та вважаються апеляційним судом обґрунтованими.
Постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційну скаргу захисника задовольнити.
Постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 07 лютого 2025 року щодо ОСОБА_1 - скасувати, а провадження по справі закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяГ. А. Салай