Справа № 686/9063/25
Провадження № 2/686/3921/25
про залишення позовної заяви без руху
22 квітня 2025 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Хараджа Н.В., ознайомившись із матеріалами справи за позовною заявою ОСОБА_1 , подану та підписану ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
В квітні 2025 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Суд, перевіривши позовну заяву на її відповідність вимогам ЦПК України, встановив наступне .
Позовна заява підписана та подана Казак Єлизаветою Сергіївною - представником за довіреністю, сформованою в підсистемі «Електронний суд».
Згідно із ч.1 ст.58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч.1 ст.60 ЦПК України).
Перелік документів, що підтверджують повноваження представників, визначений у статті 62 ЦПК України.
Так, відповідно до ч.1 ст.62 ЦПК України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Відповідно до ч.2 ст.62 ЦПК України, довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Відповідно до ч.7 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом (частина 5 статті 43 ЦПК України).
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 6 статті 43 ЦПК України).
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника) (абзац 1 частини 8 статті 43 ЦПК України).
У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 7 статті 62 ЦПК України).
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) це сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС (пункт 3 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 р. № 1845/0/15-21, далі Положення).
Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів) (пункт 2 Положення).
Підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи (абзац 1 пункту 24 Положення).
Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua (абзац 2 пункту 24 Положення).
Електронні довіреності та ордери надаються та оформлюються засобами підсистеми «Електронний суд» відповідно до вимог Закону України«Про електроннідокументи таелектронний документообіг» та їх юридична сила не може бути заперечена виключно через те, що вони мають електронну форму (підпункт 11.1.14 Інструкції).
Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС (пункт 26 Положення).
Системний аналіз наведених правових норм та технічних правил дає підстави для висновку, що представник на підставі електронної довіреності, сформованої у підсистемі «Електронний суд», має право звертатися від імені та в інтересах довіреної особи (учасника справи) із відповідними заявами та клопотаннями.
Водночас, вирішуючи питання обсягу наданих повноважень як представнику учасника справи, потрібно враховувати, що електронна довіреність у підсистемі «Електронний суд» формується на підставі паперової довіреності, а отже, має відповідати їй щодо обсягу повноважень на представництво інтересів довіреної особи (учасника справи) у межах відповідної судової справи.
Так, обов'язковим полем, яке заповнюється під час створення електронної довіреності через підсистему «Електронний суд», є зазначення довіреності, на підставі якої видається електронна довіреність.
Тож об'єм повноважень представника, визначаються безпосередньо у паперовій довіреності, та електронна довіреність, сформована у підсистемі «Електронний суд», має відповідати такій складеній паперовій довіреності.
Верховний Суд в ухвалі від 04 грудня 2024 року в справі №175/9048/23 зазначив, що довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою (частина друга
статті 62 ЦПК України). Вимога процесуального закону щодо нотаріального посвідчення довіреності фізичної особи є імперативною. Можливості подати сформовану у системі «Електронний суд» довіреність фізичної особи ЦПК України не передбачає. Винятки із загального правила про нотаріальне посвідчення довіреності фізичної особи становлять прирівняні до нотаріально посвідчених довіреності фізичної особи, посвідчені іншими особами (частина третя статті 245 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України).
Оскільки до позовної заяви додано електронну довіреність, сформовану у підсистемі «Електронний суд», яка не може бути самодостатньою підставою для виникнення у представника, за підписом якого подана позовна заява, повноважень на представництво інтересів позивача, тому суддя позбавлений можливості встановити, що позовну заяву підписано особою, яка має на це відповідне право.
Таким чином, позов подано без додержання вимог ст.177 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, суд доходить висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та надання позивачеві часу, необхідного для усунення зазначеного недоліку.
Керуючись ст. 58, 175, 177, 185, 258-260 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 , подану та підписану ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, залишити без руху, про що сповістити позивача, надавши йому для усунення зазначених недоліків п'ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України роз'яснити, що у випадку не усунення зазначених недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Хельницького
міськрайонного суду Н.В. Хараджа