Справа № 682/1041/25
Провадження № 2-о/682/52/2025
іменем України
23 квітня 2025 року
Суддя Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Мотонок Т.Я., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, про встановлення факту, що має юридичне значення,
18.04.2025 в провадження суду надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про встановлення факту, що має юридичне значення.
21.04.2025 до суду надійшла заяв про уточнення вимог заяви, в яких заявник просила суд: встановити факт, що має юридичне значення, а саме: що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначений у документах, є тією ж особою, що зазначена в свідоцтві про одруження з датою народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , та зобов?язати Славутський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) внести відповідні зміни до актового запису про шлюб.
Ознайомившись із заявою, суддя приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у даній справі.
Відповідно до вимог ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Окремому провадженню притаманні такі ознаки, які характеризують його структурну самостійність і прикладну значимість, і які визначаються такою суттєвою ознакою як безспірність розгляду справ, що віднесені до окремого провадження. Безспірність слід розуміти лише як відсутність спору про суб'єктивне матеріальне право, але не відсутність спору про існування факту, що встановлюється. Відтак, слід враховувати не тільки конкретну мету встановлення факту, а його зв'язок із певним суб'єктивним матеріальним правом.
Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено в ст. 315 ЦПК України.
Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішення спору про право.
Статтею 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження. Даний перелік не є вичерпним, і у судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.
В заяві ОСОБА_1 просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме: що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначений у документах, є тією ж особою, що зазначена в свідоцтві про одруження з датою народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , та зобов?язати Славутський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) внести відповідні зміни до актового запису про шлюб.
Варто звернути увагу на те, що Порядок внесення змін в записи актів громадянського стану передбачений Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01 липня 2010 року та Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання. Вказані норми передбачають, що внесення змін у записи актів громадянського стану при наявності достатніх підстав і при відсутності спору між заінтересованими особами провадяться органами реєстрації актів громадянського стану. Відмова органів реєстрації актів громадянського стану виправити або змінити запис може бути оскаржена до суду.
Відповідно до статей 4, 26 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», органи державної реєстрації актів цивільного стану (центральний орган, відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головних управлінь юстиції в областях, районних у містах, міськрайонних управлінь юстиції належать до органів виконавчої влади. Дії або бездіяльність працівника органу державної реєстрації актів цивільного стану можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, Міністерства закордонних справ України та/або до суду.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Наведене свідчить про те, що у разі коли установи, які видали правовстановлюючі документи, не можуть виправити допущені в них помилки, особи мають право звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа відповідно положень вищезазначеної норми. При розгляді цих справ суд встановлює саме належність особі документа, а не тотожність осіб, які неоднаково названі у різних документах.
Аналіз змісту заяви свідчить про те, що заявник просить встановити факт тотожності особи, а саме, «що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначений у документах, є тією ж особою, що зазначена в свідоцтві про одруження з датою народження ІНФОРМАЦІЯ_2 » , що суперечить вимогам статті 315 ЦПК України.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 08.12.2021 у справі № 464/6696/20.
Окрім того, варто зауважити, що згідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.
За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.
У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Згідно п. 1.15 Правилам внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.
Наведене свідчить про наявність досудового порядку внесення відповідних змін до актових записів цивільного стану, що полягає у зверненні до органу реєстрації актів цивільного стану і у випадку незгоди із рішенням відповідного органу або у випадку відмови у вчиненні відповідних дій - такі можуть бути оскарженні в судовому порядку.
В порушення зазначених вимог закону в матеріалах справи відсутні докази звернення до відповідного органу реєстрації актів цивільного стану та відмова у внесенні змін до актового запису.
Таким чином враховуючи вищевикладене, оскільки заявлені вимоги не підлягають розгляду в порядку окремого провадження, суддя приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у даній справі.
Керуючись ст. 186, 260, 293, 315, 352-355 ЦПК України, суддя
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, про встановлення факту, що має юридичне значення.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Мотонок Т. Я.