465/3236/25
1-кс/465/654/25
слідчого судді
23.04.2025 м. Львів
Слідчий суддя Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання слідчого ВРЗуСТ СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 , погодженого прокуроркою Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 12025141370000314 від 16.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-
Слідчий ВРЗ СТ СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 за погодженням прокурора звернувся дослідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 12025141370000314 від 16.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Клопотання мотивує тим, що 16.04.2025 близько 09:29 по вул. Кн. Ольги, 59 у м. Львові, відбулось ДТП (наїзд на пішохода), за участі автомобіля марки "Renault Megane" р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку довсталено в медичну установу.
16.04.2025, автомобіля марки "Renault Megane" р.н. НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а місцем зберігання визначено майданчик тимчасового утримання що за адресою: м. Львів, вул. Авіаційна, 7.
Оскільки автомобіль марки "Renault Megane" р.н. НОМЕР_1 , є речовим доказом і в подальшому буде залучений для проведення слідчих експериментів та проведення автотехнічних і транспортно-трасологічних експертиз, необхідно забезпечити зберігання даного речового доказу шляхом накладання арешту на даний автомобіль.
Без надання експертам автомобіль марки "Renault Megane" р.н. НОМЕР_1 , останні будуть позбавлені можливості встановити його технічний стан, що в свою чергу не дасть можливості встановити причину ДТП .
Передання на даний час на зберігання автомобіль "Renault Megane" р.н. НОМЕР_1 , власнику створює загрозу забезпечення належного зберігання транспортного засобу (без знищення слідів злочину шляхом проведення ремонтно-відновлювальних робіт).
Слідчий покликається на те, що з метою недопущення відчуження власником автомобіль марки "Renault Megane" р.н. НОМЕР_1 , який визнаний речовим доказом, оскільки він був знаряддям вчинення злочину і на ньому збереглись сліди злочину; знищення слідів злочину (в т.ч. шляхом проведення ремонтно-відновлюваних робіт), які залишилися на вищевказаному транспортному засобі, що в подальшому не дасть можливість провести ряд експертиз з метою встановлення всіх обставин події, просить клопотання задовольнити.
16.04.2025 вище вказаний вилучений предмет, постановою слідчого ОСОБА_3 визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.
Слідчий та прокурорка в судове засідання не прибули, про розгляд клопотання були повідомлені належним чином, просили таке слухати у їхній відсутності.
Власниця вилучених предметів ОСОБА_7 у судове засідання не прибула, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду клопотання, про причини неявки суд не повідомила.
У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо, відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Відповідно до ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
Відповідно до ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності підчас кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
Сукупність наведеної норми свідчить, що будь-яка процесуальна дія слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинена під час досудового розслідування, має відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.
Вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, підтверджується факт внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні за № 12025141370000314 від 16.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Під час здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, з метою збереження майна (речових доказів) для отримання та перевірки доказів у вказаному кримінальному провадженні, під час проведення огляду вилучено вказані предмети.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).
Відповідно до вимогами ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Слідчий просить накласти арешт на майно, яке було вилучено під час проведення огляду.
Так, постановою слідчого від 11.04.2025 вилучені предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Дослідивши матеріали клопотання, яке відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України, та подане у строки встановлені ч. 5 ст. 171 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що є підстави вважати, що вилучені предмети, можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому клопотання слідчої слід задовольнити та накласти арешт на зазначене вище майно.
На підставі наведеного, керуючись вимогами статтей 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, яке 16.04.2025 було вилучено у ході проведення огляду, а саме: автомобіль "Renault Megane" р.н. НОМЕР_1 , в цілому (на його комплектуючі деталі, вузли, агрегати та інше обладнання) шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування (ремонт, експлуатація), який на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Виконання ухвали покласти на слідчого ВРЗуСТ СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 .
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1