Справа № 455/2910/24
Провадження № 1-кп/455/103/2025
Іменем України
23 квітня 2025 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141320000452 від 13.09.2024 про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Городовичі Старосамбірського району Львівської області, жителя та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_4 , будучи особою, раніше неодноразово притягнутою до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП, згідно постанов Старосамбірського районного суду Львівської області від 26.02.2024 та від 29.07.2024, за вчинення домашнього насильства відносно своєї дружини ОСОБА_5 , із якою він спільно проживає, пов'язаний спільним побутом і має взаємні права та обов'язки, вчинив умисний злочин проти життя та здоров'я особи за наступних обставин. Так, ОСОБА_4 , у порушення вимог ст. 28 Конституції України, відповідно до якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», умисно та безпричинно, в період часу з 21.12.2023 по 22.07.2024, перебуваючи по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел на заподіяння психологічних страждань на ґрунті неприязних відносин, систематично вчиняв психологічне насильство відносно своєї дружини - ОСОБА_5 , яке виразилось у словесних образах потерпілої нецензурними словами, погрозах фізичною розправою, чим принижував її честь і гідність та завдав шкоди психічному здоров'ю ОСОБА_5 .
Продовжуючи свої систематичні протиправні дії, умисно та безпричинно, 08.09.2024 приблизно о 10.00 год., ОСОБА_4 , перебуваючи по місцю проживання в АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дружини - ОСОБА_5 , психологічне насильство, яке виразилось у словесних образах, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою в її адресу, приниженні, та призвело до психологічних страждань ОСОБА_5 , а також викликають у потерпілої тривогу, стрес, депресію, неминуче почуття страху, що руйнує життя жінки і впливає на її психоемоційний стан, зниження самооцінки та самореалізації.
Крім цього, ОСОБА_4 , продовжуючи свої систематичні протиправні дії, умисно, 12.09.2024 приблизно о 10.00 год., перебуваючи по місцю проживання в АДРЕСА_1 , вчив відносно своєї дружини - ОСОБА_5 , психологічне насильство, яке виразилось у словесних образах, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою в її адресу, приниженні, та призвело до психологічних страждань ОСОБА_5 , а також викликають у потерпілої тривогу, стрес, депресію, неминуче почуття страху, що руйнує життя жінки і впливає на її психоемоційний стан, зниження самооцінки та самореалізації.
Таким чином ОСОБА_4 вчинив домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті. Зазначив, що розуміє і не оспорює формулювання та характер пред'явленого йому обвинувачення, всі докази, зібрані на досудовому слідстві, вважає достовірними і дослідження їх в судовому засіданні недоцільним.
Під час допиту в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 показав, що він проживає разом із дружиною ОСОБА_5 та дітьми, за вчинення домашнього насильства відносно якої він притягувалася до адміністративної відповідальності, сплатив штраф. Після того, 08.09.2024 та 12.09.2024, він, перебуваючи вдома за місцем проживання, вчинив відносно дружини конфлікт, в ході якого висловлювався нецензурною лайкою в її бік, принижував, словесно ображав. У вчиненому щиро розкаюється, зазначає, що більше таких дій вчиняти не буде.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні просила суд обвинуваченого суворо не карати.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, він та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини, викладені в обвинувальному акті, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин в апеляційному порядку, суд за згодою учасників судового розгляду обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, та визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі відносно тих обставин, які ніким не оспорюються.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення у суду немає та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вищевказаного відсутні, жодних клопотань з цього приводу стороною захисту не заявлялося.
За таких обставин, суд знаходить винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення доведеною поза розумним сумнівом та вважає, що його дії вірно кваліфіковано за ст.126-1 КК України, оскільки він своїми діями вчинив домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, та погіршення якості життя потерпілої особи.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.66 КК України судом визнається його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд керується загальними засадами, які визначені у ст.65 КК України, відповідно до якої суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При цьому, суд також виходить із положень ст.50 КК України відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами , покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Згідно роз'яснень п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003року із змінами та доповненнями «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
Так, обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом враховується, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, наведеної у ст.12 КК України є нетяжким злочином.
Також судом враховуються дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , зокрема те, що обвинувачений раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, також береться до уваги його сімейний та матеріальний стан, зокрема, те, що він має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, негативно характеризується за місцем свого проживання, також враховується його стан здоров'я, зокрема те, що обвинувачений є працездатною особою (інвалідності не встановлено).
Крім того, суд враховує обставини, які відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_4 - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, та відсутність обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання.
Суд також приймає до відома досудову доповідь складену Самбірським районним сектором №1 філії державної установи «Центр пробації» у Львівській області щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно якої існує середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства у тому числі окремих осіб та орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства можливе.
Також, при призначені покарання суд враховує позицію прокурора, який в судовому засіданні просив призначити покарання для обвинуваченого у виді громадських робіт та думку потерпілої ОСОБА_5 , яка просила суд обвинуваченого суворо не карати.
Таким чином, беручи до уваги наведені обставини в сукупності, керуючись принципом законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе шляхом застосування до нього покарання у виді громадських робіт в межах санкції ст.126-1 КК України, що на думку суду є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.
Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 ст.69 КК України, суд не вбачає.
Згідно ч.1 ст.91-1 КК України, в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів з покладенням відповідних обов'язків.
Вирішуючи питання щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 обмежувальних заходів в порядку ст.91-1 КК України, суд враховує вищенаведені встановлені судом обставини в сукупності, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, які пом'якшують покарання, а також суд виходить з мети застосування означених заходів (лише в інтересах потерпілого від домашнього насильства) та ураховує з цього приводу думку потерпілої, яка просила обвинуваченого суворо не карати, а тому суд вважає за можливе не застосовувати до обвинуваченого обмежувальні заходи, передбачені ч.1 ст. 91-1 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався. Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.349,368-371, 373-376 КПК України суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 240 (двісті сорок) годин.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Старосамбірський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. При цьому, вирок відповідно до ч.2 ст.394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1